ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/151 16.10.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут";
до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта";
про стягнення 31 958,08 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Било Ю.О., представник, довіреність № 45 від 07.10.2013 р.;
Від відповідача: Олексієнко М. Г., представник, довіреність № 10-94-12/д від 19.02.2014 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" 23.03.2009р. звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "Укрнафта" 18 828грн. заборгованості за виконані роботи з розробки проектів зовнішнього електропостачання бурових згідно договору №117/1-Б/859/05/Р від 20.12.2005р., 11 485,08грн. інфляційних втрат та 1 645,00грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. у справі № 22/151 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін 02.04.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Синиця О.Ф. - головуючий, Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.) присуджено до стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ПАТ "Український нафтогазовий інститут" 18 828грн. заборгованості, 11 485,08грн. інфляційних та 1 643,45грн. - 3 % річних.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 22/151 скасовано, справу № 22/151 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року № 04-23/444 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 22/151 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року справу 22/151 прийнято до провадження суддею Мандриченком О.В., слухання справи призначено на 17.07.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 слухання справи відкладено до 04.09.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 слухання справи відкладено до 18.09.2014 року.
У судовому засіданні 18.09.2014 р. було оголошено перерву у справі до 16.10.2014 р.
У судовому засіданні 16.10.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що між ним та позивачем відповідно до заяви відповідача від 06.07.2006 р. було проведено припинення спірного зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому, на думку відповідача, у нього станом на час розгляду справи відсутня заборгованість перед позивачем за виконані останнім роботи за договором № 117/1-Б/859/05/Р від 20.06.2012 р.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Між Публічним акціонерним товариством "Український нафтогазовий інститут" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник) 26.12.2005 р. було укладено договір № 117/1-Б/859/05/р на розробку проектної продукції (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе: розробку проектів зовнішнього електропостачання бурових № 23 на Малосорочинському та № 33 Глинсько-Розбишівському родовищах.
Пунктом 2.1. договору передбачено обов'язок замовника (відповідача) перерахувати виконавцю (позивачу) за виконану проектну продукцію 15690 грн., ПДВ 20% - 3138,00 грн., разом - 18828,00 грн. Оплата здійснюється по закінченню роботи на підставі акту здачі -приймання проектної продукції.
Пунктом 3.4. договору сторонами визначено, що протягом календарного місяця після підписання акта здачі-прийняття проектної продукції по цьому договору замовник (відповідач) подає у фінансуючий банк платіжне доручення для перерахування вартості виконаних робіт виконавцю (позивачу).
Пунктом 5.1. договору до обов'язків замовника (відповідача) віднесено обов'язок сплатити виконавцю (позивачу) встановлену ціну згідно з розділом 3 договору, а в п.5.4. договору визначено право виконавця (позивача) отримати оплату за виконані проектні роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що загальна вартість виконаної позивачем роботи на підставі договору проектної продукції склала 18 828,00 грн., що підтверджується актом № 117/1-Б здачі -приймання проектної продукції №116-Б до договору № 117/1-Б/859/05/р., який був складений 23.03.2006 р., підписаний уповноваженими представниками сторін та посвідчений печатками сторін.
Відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки між ним та позивачем відповідно до заяви відповідача від 06.07.2006 р. було проведено припинення спірного зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому, на думку відповідача, у нього станом на час розгляду справи відсутня заборгованість перед позивачем за виконані останнім роботи за договором № 117/1-Б/859/05/Р від 26.12.2005 р.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Змістом статті 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).
До договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Зібрані у справі докази, а саме: акт № 117/1-Б здачі -приймання проектної продукції до договору № 117/1-Б/859/05/р, який був складений 23.03.2006 р., підтверджує, що позивач на виконання умов договору розробив для відповідача проектну продукцію на загальну суму 18 828,00 грн. та передав дану продукцію відповідачу.
При цьому вищенаведений акт від 23.03.2006 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, приймається судом у якості належного і допустимого доказу на підтвердження виконання позивачем у відповідності до умов договору робіт з розробки проектної продукції.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 117/1-Б/859/05/р на суму 18 828,00 грн.
Порядок оплати за договором визначений пунктами 2.1., 3.4. договору, а саме передбачено, що оплата здійснюється одноразово за закінчену роботу на підставі акту здачі-приймання проектної продукції (п. 2.1); протягом календарного місяця після підписання акта здачі - прийняття проектної продукції по цьому договору замовник подає у фінансуючий банк платіжне доручення для перерахування вартості виконаних робіт Виконавцю.
Оскільки акт здачі - приймання проектної продукції № 117/1-Б до договору № 117/1-Б/859/05/р, який був складений 23.03.2006 р., був підписаний сторонами 23.03.2006 р., то відповідач відповідно до п. 3.4. договору повинен був оплатити виконану позивачем проектну документацію протягом календарного місяця після підписання відповідного акта, а отже до 23.04.2006 р.
Відповідач, в порушення умов договору не оплатив вартість виконаних позивачем робіт по розробці проектної документації, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором у розмірі 18 828,00 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує, що між ним та позивачем, відповідно до заяви відповідача від 06.07.2006 р., припинено спірне зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем за виконані останнім роботи за договором № 117/1-Б/859/05/Р від 26.12.2005 р.
Так, зазначеним листом від 06.07.2006 р. відповідач повідомив позивача, що НГВУ "Полтаванафтогаз" має заборгованість перед ВАТ "УкрНГІ" в сумі 217 379,52грн. за отримані науково-технічні послуги (в т.ч. за наукові роботи по кап. будівництву - 124 315,15грн., за наукові роботи по іншим послугам - 93 064,37 грн.), а ВАТ "УкрНГІ" має заборгованість перед НГВУ "Полтаванафтогаз" в сумі 217 379,52 грн. за отримані послуги ЖРЕД (житлово-ремонтної експлуатаційної дільниці), та повідомив про припинення вказаних зобов'язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на суму 217 379,52 грн.
Позивач у своїх поясненнях заперечив отримання ним листа відповідача від 06.07.2006 р. про зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, як направлення відповідачем листа № 18/3386 від 06.07.2006, так і отримання його позивачем.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. у справі №7/534 за позовом ВАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" до ВАТ "Український нафтогазовий інститут" про зобов'язання провести зарахування однорідних вимог, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України, встановлено, що із тексту листа від 06.07.2006 року про зарахування зустрічних вимог неможливо зробити беззаперечний висновок про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі договору оренди № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. та договорів №5/44-р/29/06-р від 16.01.2006 р., № 46-р/14/06-р від 20.02.2006 р., № 47-р/221/06-р від 13.06.2006 р., № 113-б/745/05-р від 25.11.2005 р., № 117/1-Б/859/05/р від 26.12.2005 р., №5/116-б/856/05/р/2-р від 26.12.2005 р., №5/118-б/13/06/р/10-р від 11.01.2006 р. про надання послуг по розробці проектної документації.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 35 ГПК України вказані факти мають для суду преюдиціальний характер при вирішенні даного спору
Згідно частини 1 та 2 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, визначених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
У листі від 06.07.2006 відповідачем не визначено яке саме його зобов'язання підлягає зарахуванню, та не визначено підстав такого виникнення.
Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами не можливо зробити висновок про зарахування за заявою від 06.07.2006 р. зустрічних однорідних вимог, в тому числі по зобов'язанням за договором № 117/1-Б/859/05/р., на підставі якого виникла спірна заборгованість.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 18 828,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом, оскільки позивачем було виконано для відповідача проектну документацію на загальну суму 18 828,00 грн., а відповідачем не було здійснено її оплату.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 1645,00 грн. 3% річних за період з 23.04.2006 р. по 19.03.2009 р. та 11485,08 грн. інфляційних нарахувань за період з травня 2006 р. по жовтень 2008 р.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 485,08 грн. інфляційних нарахувань та 1 643,45 грн. 3% річних.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача - 319,56 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 7; код ЄДРПОУ 00147134) 18 828 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 11 485 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 08 коп. інфляційних нарахувань, 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) грн. 45 коп. 3% річних, 319 (триста дев'ятнадцять) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 24.10.2014 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2014 |
Оприлюднено | 12.11.2014 |
Номер документу | 41278839 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні