Рішення

від 29.10.2014 по справі 910/20034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20034/14 29.10.14

За позовом приватного підприємства "Ліга -Спайс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

про стягнення 81 464, 29 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Галкіна А.В. за дов. №б/н від 01.09.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Ліга-Спайс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" про стягнення 81 464, 29 грн, з яких 48 700, 00 грн - сума основного боргу, 15 260, 68 грн - пеня, 2 715, 81 грн - 3 % річних та 14 787, 80 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору поставки №11 від 17.05.2012 було поставлено відповідачу товар, який відповідачем оплачено в повному обсязі не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 48 700, 00 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 15 260, 68 грн - пені, 2 715, 81 грн - 3 % річних та 14 787, 80 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.09.2014 порушено провадження у справі № 910/20034/14 та призначено розгляд на 22.10.2014.

21.10.2014 представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про відсутність у відповідача перед позивачем основного боргу, у зв'язку з його оплатою. Також, відповідач у відзиві зазначив про те, що у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та на підставі п.2 ч.2 ст.258 ЦК України, заявив про застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

22.10.2014 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 260,68 грн., інфляційні втрати в розмірі 14 787,80 грн. та 3 % річних в розмірі 2 715,81 грн.

27.10.2014 представником позивача через канцелярію суду подано уточнений розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 15 158, 80 грн. - пеню, 14 787, 80 грн. - інфляційні втрати, 2 694, 86 грн - 3 % річних.

28.10.14р. від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення санкцій, мотивоване сплатою відповідачем суми основного боргу перед позивачем за договором, а також тим, що розмір санкцій, заявлених позивачем є надмірно великий по відношенню до суми боргу, наявність скрутної економічної ситуації в країни та спробою відповідача врегулювати спір в досудовому порядку.

У судовому засіданні 29.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З огляду на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, враховуючи надходження від відповідача відзиву на позов та додаткових документів, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між приватним підприємством "Ліга-Спайс" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Апогей" (далі - покупець) укладено Договір про поставку №11 від 17.05.2012р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві харчові інгредієнти, визначені в цьому Договорі.

Відповідно до п.2.2. договору, вартість товару, що обчислюється в національній валюті України, встановлюється у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, на кожну поставку.

Згідно з п.2.3. Договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, поставленого по всіх поставках протягом усього строку дії цього договору відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.4. договору, датою поставки є день відвантаження товару та оформлення відповідних товарно-транспортних документів.

Розрахунки за договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати здійснення поставки (п.5.1. договору).

Відповідно до п.7.1. Договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року.

В подальшому сторонами договору укладалися Додаткові угоди №1 від 29.07.2012р., №2 від 25.12.2012р., №3 від 20.08.2014р., якими неодноразово вносилися зміни до умов договору в частині визначення адреси та банківських реквізитів сторін.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати здійснення поставки (п.5.1. договору).

В матеріалах справи містяться підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками акти звіряння взаємних розрахунків за 2013 рік, за період з 01.01.2014р. по 20.08.2014р., за період з 01.01.2014р. по 16.04.2014р. та за період з січня 2014р. по лютий 2014р., видаткові накладні, якими, з урахуванням довіреностей на одержання продукції, підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за Договором та надходження від відповідача оплати за поставлений позивачем товар у період з вересня 2013 року по серпень 2014р.

Також, судом встановлено, що в період з 12 вересня 2014р. по 7 жовтня 2014 року в оплату за поставлений позивачем товар від відповідача надійшло 48 700, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2004 від 12.09.2014 на суму 3 000,00 грн.; №2048 від 16.09.2014 на суму 5 000, 00 грн.; № 2109 від 22.09.2014 на суму 3 000, 00 грн.; №2130 від 23.09.2014 на суму 3 000, 00 грн.; № 2136 від 24.09.2014 на суму 5 000, 00 грн.; №2180 від 30.09.2014 на суму 11 000,00 грн.; №2210 від 01.10.2014 на суму 3 000,00 грн.; № 267 від 07.10.2014 на суму 15 700, 00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за поставку товару за Договором у період з вересня 2013 року по серпень 2014р. погашена відповідачем в повному обсязі, про що зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву та представником позивача в уточненнях позовних вимог (вх.№06-372/15647/14), уточненому розрахунку штрафних санкцій (вх.№06-20/33589/14 від 27.10.2014р.)

З огляду на те, що відповідачем до звернення позивача з позовом до суду було сплачено 8 000,00 грн., то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8 000,00 грн. слід відмовити.

Оскільки, після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено позивачу 40 700,00 грн., то провадження у справі в частині стягнення з відповідача 40 700,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2 694,86 грн., пеню в розмірі 15 158,80 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 787,80 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних позивача з огляду на наступне.

Позивачем, зокрема, здійснено розрахунок 3 % річних з суми боргу 7600,00 грн. за накладною №252 від 02.08.2013р. за період з 31.08.13 по 20.10.2013р.

Однак, у відповідності до п.5.1. Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати здійснення поставки.

Таким чином, оскільки накладна №252 від 02.08.2013р. підписана сторонами 02.08.13р., то відповідач повинен оплатити товар за вказаною накладною в термін до 02.09.13р.

Аналогічно за інші періоди позивачем здійснено невірно розрахунок 3 % річних.

Крім того, за видатковою накладною №514 від 12.12.13р. позивач має право на нарахування 3 % річних з 14.01.14р., оскільки останній день строку оплати припадає на неробочий день, у зв'язку з чим переноситься на наступний робочий день. Аналогічно за видатковими накладними №443 від 08.11.13р., №480 від 28.11.13р., №25 від 23.01.14р., №313 від 06.09.13р.

За перерахунком суду розмір 3 % річних склав 2 642,62 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2 694,86 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 642,62 грн.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат. За перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 14 497,18 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 14 787,80 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 497,18 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 158,80 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1. Договору за порушення термінів оплати, визначених у відповідності до п.5.1. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.2 п. 1 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до суду 17.09.14р., що вбачається зі штампу поштового відділення на конверті, в якому позивачем було надіслано позовну заяву до суду, то строк позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача пені, нараховану позивачем згідно видаткових накладних №252 від 02.08.13р. за період з 02.09.13р. до 17.09.13р., №269 від 13.08.13р. за період з 13.09.13р. до 17.09.13р., №271 від 13.08.13р. за період з 13.09.13р. до 17.09.13р., №278 від 16.08.13р. за період з 16.09.13р. до 17.09.13р. станом на час звернення позивача з позовом до суду сплинув.

Судом перевірено розрахунок позивача пені та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені згідно накладних №458 від 18.11.13р, №514 від 12.12.13р., №523 від 17.12.13р. не дотримано вимоги ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку для нарахування пені, розмір пені склав 11479,75 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15 158,80 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 479,75 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з підстав того, що відповідачем сплачено суму основного боргу перед позивачем за договором, а також тим, що розмір санкцій, заявлених позивачем є надмірно великий по відношенню до суми боргу, наявність скрутної економічної ситуації в країни та спробою відповідача врегулювати спір в досудовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Неналежним виконанням зобов'язання, відповідач порушує майнові права позивача, інтереси якого, суд також має враховувати при вирішенні справи; заборгованість відповідачем було погашена лише після звернення позивача з позовом до суду; відповідачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які б мали істотне значення та були б підставою для зменшення розміру пені; зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду, а тому, оскільки розмір нарахованих штрафних санкцій є співрозмірним із розміром основної заборгованості, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим, клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 49 ГПК України оскільки звернення позивача з позовом до суду зумовлено неправильними діями відповідача, судові витрати в частині вимог, провадження за якими припинено та судові витрати в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (02094, м. Київ, вул. М.Лебедєва, б.6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20021369) на користь приватного підприємства "Ліга-Спайс"(03087, м.Київ, вул.Єреванська, б.7, кв.22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35122716) 14 497 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн 18 коп.- інфляційних витрат, 2 642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн 62 коп. - 3 % річних та 11479 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн 75 коп. - пені та 1386 (тисячу триста вісімдесят шість) грн. 39 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" 40 700 (сорок тисяч сімсот) грн 00 коп - припинити.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

5 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова