Рішення

від 06.11.2014 по справі 916/3743/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 916/3743/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Гурові В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Енгельса, 56, офіс 31, м. Маріуполь, Донецька область, 87515

поштова адреса: вул. Цитадельна 7, м. Київ 01015

до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації, провулок Каштановий, будинок 16, с.м.т. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55301

про стягнення заборгованості за договором № 435 від 02.04.13 року в сумі 72 658, 45 грн.

за участю представників сторін

від позивача Затишняк Володимир Миколайович, довіреність № 1 від 30.05.2014 року;

від відповідача Фоменко Андрій Олегович, довіреність № 825/06/05 від 15.10.2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором № 435 від 02.04.2013 року в сумі 72 658, 45 грн., в тому числі: 59 634, 00 грн. - основної суми боргу; 4 630, 21 грн. - пені за несвоєчасне виконання умов зобов'язання; 7 163, 98 грн. - інфляційного збільшення заборгованості за несвоєчасне виконання умов зобов'язання; 1 230, 26 грн. - трьох процентів річних від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Одеської області про передачу позовної заяви за підсудністю від 16.09.2014 року передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Відділу освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації про стягнення 72 659, 45 грн. (вх. № 3820/14 від 15.09.2014 року) та додані до неї документи за підсудністю до господарського суду Миколаївської області.

Справа надійшла до господарського суду Миколаївської області 26.09.14 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.09.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.10.2014 року .

В судовому засіданні 21.10.2014 року оголошувалась перерва до 06.11.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

02.04.2013 року між ТзОВ «Енергозберігаючі технології 2010» та Відділом освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації було укладено Договір № 435.

Згідно з п. 1.1 Договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: Поточний ремонт системи опалення (в т.ч. гідрохімічне очищення) будівлі Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вул. Шкільна, 4, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область.

У відповідності з п. 3.1 Договору № 435 за надання послуг з виконання робіт згідно п. 1.1. договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що оплата повинна бути здійснена не пізніше 31.12.2013 року.

06.04.2013 року підрядник виконав взяте на себе зобов'язання по договору, про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками Акт здачі-приймання робіт (№КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (№КБ-3) на загальну вартість 59 634, 00 грн.

Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову.

Замовник не виконав свого зобов'язання перед виконавцем та не сплатив погоджену договором суму за виконані роботи.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст. 525, 625, 853, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови договору позивач просив суд стягнути з відповідача заявлену до стягнення заборгованість.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2014 року позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (арк. справи 40-41). Відповідач зазначає, що заборгованість виникла через відсутність вільних залишків коштів для розрахунків за виконані роботи. Відповідачем неодноразово направлялись листи на планово-бюджетну комісію про виділення додаткових коштів для розрахунків за проведені роботи, але на даний час кошти не виділені та заборгованість не погашена, що підтверджується поданими суду Довідкою № 824/04/05 від 15.10.14 року та листами від 17.12.13 року, від 18.06.14 року, від 04.09.14 року, від 20.10.14 року (арк. справи 42-46, 62).

Крім того, у поданому суду відзиві відповідач просив суд призначити виплату заборгованості частинами (арк. справи 41). Проте, в судовому засіданні 06.11.14 року представником відповідача було подано суду клопотання, у якому відповідач просив не розглядати вказане у відзиві клопотання про розстрочення сплати заборгованості (арк. справи 66). Вказане клопотання прийнято судом до розгляду. Отже, питання про виплати заборгованості частинами судом не розглядається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (далі - підрядник) та Відділом освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації (далі - замовник) було укладено Договір № 435 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: поточний ремонт системи опалення (в т.ч. гідрохімічне очищення) будівлі Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (п. 1.1 Договору) (арк. справи 10-12).

Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника -достроково.

Умовами Договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума договору складає 59 634, 00 грн., у тому числі ПДВ (20%) 9 939, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору кінцева сума договору може змінюватись, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті(ах) виконаних робіт форми № КБ-2а та в довідці (ках) № КБ-3.

Відповідно до п. 3.1 Договору за виконані роботи згідно п. 1.1 цього договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена всіма актами виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Відповідно до п. 3.3 Договору сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником виконаних і прийнятих робіт з урахуванням п. 3.2 здійснюється не пізніше 31.12.2013 року.

Відповідно до п. 4.2.8 Договору замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 5.1 Договору прийом виконаних підрядником робіт оформлюється актами виконаних робіт за формою № КБ-2в і довідкою № КБ-3 та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність робіт до приймання.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору № 435 від 02.04.2013 року підрядник Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" здійснило поточний ремонт системи опалення (в тому числі гідрохімічне очищення) будівлі Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 4, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, здійснивши роботи на загальну суму 59 634, 00 грн., що підтверджується підписаними сторонами Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (арк. справи 20-21) та Актом приймання виконаних будівельних робіт від 06.04.13 року (арк. справи 13-19).

Поданий суду акт належним чином складений, підписаний та скріплений печатками сторін.

Доказів направлення зауважень щодо якості чи строків виконання робіт суду не подано.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості вих. № 764 від 11.08.2014 року, у якій просив відповідача в семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги оплатити заборгованість у розмірі 59 634, 00 грн. (арк. справи 22-23). Докази направлення вказаної вимоги на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (арк. справи 24).

Суду не подано доказів сплати вказаної суми, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 435 від 02.04.2013 року станом на день розгляду справи становить 59 634, 00 грн., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки в порушення приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 3.2 Договору відповідачем у встановлений умовами договору строк не виконано взяті на себе зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи, що порушує права позивача. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 4 630, 21 грн., то слід зазначити наступне .

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до п. 6.8 Договору штрафні санкції, передбачені п. 6.3 та п. 6.4 цього договору, нараховуються протягом всього терміну невиконання зобов'язання.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.01.2014 року по 01.07.2014 року (182 дня) (період зазначено судом сукупний) в сумі 4 630, 21 грн. Детальний розрахунок пені вказано позивачем у тексті позовної заяви (арк. справи 5).

Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору (арк. справи 67), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 4 630, 21 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 163, 98 грн. - інфляційних втрат та 1 230, 26 грн. - 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13 року з останніми змінами від 10.07.14 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64.

Позивачем нараховано відповідачу 7 163, 98 грн. - інфляційних втрат за період з 01.01.2014 року по 08.09.2014 року. Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано як період нарахування, так і розмір індексів інфляції. Детальний розрахунок інфляційних втрат вказано позивачем у тексті позовної заяви (арк. справи 5). Натомість, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що інфляційні втрати за вказаний період становлять 7 698, 36 грн. Враховуючи вищевикладене, не виходячи за межі розміру позовних вимог без відповідного клопотання сторони (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), суд дійшов висновку про необхідність стягнення індексу інфляції в розмірі, заявленому до стягнення, що становить 7 163, 98 грн. Отже, позовна вимога в частині стягнення 7 163, 98 грн. - інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 1 230, 26 грн. - 3 % річних за період з 01.01.2014 року по 08.09.2014 року на суму заборгованості в розмірі 59 634, 00 грн. Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування та арифметично правильно здійснено розрахунок 3 % річних. Детальний розрахунок 3 % річних зазначений позивачем у тексті позовної заяви (арк. справи 5). Детальний розрахунок, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. справи 69). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність заявленої позовної вимоги. Отже, позовна вимога в частині стягнення 1 230, 26 грн. - 3 % річних підлягає задоволенню.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 837, 854 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за Договором № 435 від 02.04.13 року в сумі 72 658, 45 грн.

Стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Арбузинської районної державної адміністрації, провулок Каштановий, будинок 16, с.м.т. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55301 (код ЄДРПОУ 38094048) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Енгельса, 56, офіс 31, м. Маріуполь, Донецька область, 87515; поштова адреса: вул. Цитадельна 7, м. Київ 01015 (код ЄДРПОУ 37100186):

- 59 634, 00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 00 коп.) - основної заборгованості за Договором № 435 від 02.04.2013 року;

- 4 630, 21 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять грн. 21 коп.) - пені за несвоєчасне виконання умов зобов'язання за Договором № 435 від 02.04.2013 року;

- 7 163, 98 грн. (сім тисяч сто шістдесят три грн. 98 коп.) - інфляційного збільшення заборгованості за несвоєчасне виконання умов зобов'язання за Договором № 435 від 02.04.2013 року;

- 1 230, 26 грн. (одна тисяча двісті тридцять грн. 26 коп.) - 3% річних від простроченої суми заборгованості за Договором № 435 від 02.04.2013 року;

- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 07.11.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш