Постанова

від 10.11.2014 по справі 815/6153/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/6153/14 ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           10 листопада 2014 року                                                                                 м.Одеса                                                   Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С.., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «СОФТ ІМПОРТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: З позовом до суду звернулось Приватне підприємство «СОФТ ІМПОРТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними щодо збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17, по формуванню висновків у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3,п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17та зобов'язання вчинити певні дії - вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17, скасувати висновки у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.           В судовому засіданні 07.11.2014 року представник позивача не заявив клопотання про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експерта. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.45), але не з'явився в судове засідання без поважних причин, а тому суд, на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 10.11.2014 року за наявними в справі письмовими доказами, поясненнями та запереченнями.           Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини: Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства. Як зазначено у позовній заяві, у жовтні 2014 року позивачу стало відомо від підприємств-контрагентів про існування податкової інформації ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області яка викладена в листі від 13.10.2014 року за №34683/7/15-53-22-3-/17 згідно якої зазначено наступне: « ...встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України». За наслідками внесення, вищезазначеної податкової інформації, в інформаційні бази ДПІ різко погіршилася репутація підприємства позивача, як господарського суб'єкта, деякі контрагенти утрималися від подальшого сумісної праці та від погашення грошових зобов'язань по контрактах. Представник позивача вважає вказані дії посадових осіб відповідача з проведення вказаної звірки та формування її висновків по взаємовідносинах зі вказаними контрагентами по внесенню цих висновків до електронних баз даних ДФС України протиправними, адже не були дотримані умови проведення такої звірки, що передбачені Податковим кодексом України, що унеможливлювало її проведення та оформлення її результатів. Представник відповідача письмових заперечень проти позову не надав, а тому суд буде виходити з позиції податкового органу, яка зазначена у оскаржуваному листі   від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17.     При цьому, суд вважає, що оскаржені позивачем дії податкового органу здійснені не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного. Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до положень п.73.5 ст.73 Податкового Кодексу України, з метою отримання податкової інформації  органи державної  податкової  служби мають право проводити  зустрічні звірки даних  суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою  вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта  господарювання, що здійснюється  органами державної податкової служби з  метою документального підтвердження  господарських відносин  з платником податків   та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування  їх реальності та повноти відображення в обліку  платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання  у десятиденний  термін. Відповідно до положень п.2.1 Наказу ДПА України №236 від 22.04.2011 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок”, для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.           Як вбачається із змісту листа від 13.10.2014 року за №34683/7/15-53-22-3-/17 зібрання податкової інформації проводилось на підставі п.74.2 ст.74 Податкового Кодексу, згідно чого зібрано інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «СОФТ ІМПОРТ» код ЄДРПОУ 38438284 за період липень 2014р. Також в листі зазначено, що від ОУ ДПІ отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків від 15.09.2014р. №1138/07 відповідно до якого: «...під час відпрацювання ПП «СОФТ ІМПОРТ» було встановлено, що підприємство за податковою адресою: м.Одеса, вул.Кленова буд. 2-А офіс 11-Н, знаходиться». Статтею 73 податкового кодексу України (п.73.5) передбачено, що з метою тримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року за №1232 затверджено «Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», а наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 року затверджено «Методичні рекомендацій щодо реорганізації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок». Відповідно до п.4.5. Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження. При цьому, у п.4.4 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у в'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Окрім цього, у додатку № 3 Методичних рекомендацій міститься зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. В порушення пункту 4.4 Методичних рекомендацій ДПІ не складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а складає лист від 13.10.2014 року за №34683/7/15-53-22-3-/17 в якому зазначає, що зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «СОФТ ІМПОРТ». Тобто, посадові особи ДПІ мали можливість та повинні були зробити письмовий запит щодо надання первинних документів та надання інформації, але в порушення діючого законодавства ДПІ не зробила будь якого запиту, не провела зустрічну звірку лише зробила необґрунтовані висновки на підставі припущень певних посадових осіб, в зв'язку із чим, позовні вимоги про визнання протиправними дій податкового органу із збирання податкової інформації за результатами якого був складений лист від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України. В ході проведеної звірки було встановлено, що ПП «СОФТ ІМПОРТ» у липні 2014 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з підприємствами ПП «ХОЛ АВТО» (код 38438258), TOB «ДІЗФОРС» (код 38630980), TOB «СЕЛЕН ГРУП» (код 38322838) по придбанню та послідуючій реалізації виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції, олії соняшникової нерафінованої, сої, двоокису титану. Відповідно до наявної інформації в ДПІ у Приморському районі м. Одеси: по підприємству ПП «ХОЛ АВТО» код за ЄДРПОУ 38438258 (стан 9) до ЄРДР 22.08.2014 року внесено запис за №12014160500007759 за ч.1 ст.205 КПК України. По підприємству ПП «ХОЛ АВТО» код за ЄДРПОУ 38438258 складено акт від 25.07.2014 року №4243/15-53-22-08/38438258 «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ХОЛ АВТО» код за ЄДРПОУ 38438258,  щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2014 року» згідно якого документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень - червень 2014 року не можливо встановити реальність здійснення операцій при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період травень - червень 2014 року. Отже, податковий орган робить висновок, що не можливо встановити реальність здійснення операцій ПП «ХОЛ АВТО» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період травень - червень 2014 року. Чинне, на час виникнення спірних правовідносин, законодавство не містять жодної правової норми, яка передбачає обов'язок платника податку - покупця сплачувати ПДВ до бюджету, якщо такі податки не сплачені його постачальником, продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару (послуг, робіт). Покладення такого обов'язку на ПП «СОФТ ІМПОРТ» суперечить гарантованим Конституцією України принципам законності, відповідно до яких, жодна юридична дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності. Тому, сама по собі несплата податку чи ведення незаконної діяльності постачальником платника податків (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та податкові зобов'язання, валовий дохід та валові витрати платника податку-контрагента такого недобросовісного постачальника. Діючим законодавством не передбачено обов'язок платника податку перевіряти чи будь-яким чином контролювати господарську діяльність своїх контрагентів, а також, декларування  та сплату ними податків, подання обов'язкової звітності чи будь-яких інших документів до органу державної податкової служби, знаходження за юридичною адресою тощо. У разі невиконання постачальником позивача своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету, декларування податкових зобов'язань, ведення податкового, бухгалтерського обліку чи здійснення діяльності без використання достатньої кількості трудових, виробничих, складських, транспортних ресурсів чи ведення незаконної діяльності тощо, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження правомірності такого формування. Так як, виникнення права платника податку на валові витрати та податковий кредит відповідно є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та валові витрати. Отже, враховуючи, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, висновки ДПІ щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3. п.198.6 ст.198, ст.185. п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, викладені в листі від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 спростовуються наявними у позивача первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підприємства, які у своїй сукупності, підтверджують існування та реальність господарських відносин ПП «СОФТ ІМПОРТ» у липні 2014 року з контрагентами, а також товарний характер проведених між ними операцій. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлюється презумпція правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.   Зазначена правова норма (із цим також погоджується Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року №42/11/13-11) поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином, за змістом указаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, поки інше не буде належним чином доведено органом державної податкової служби. Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку. Під час розгляду письмових доказів по справі судом встановлено, що посадовими особами ДПІ ході збирання податкової інформації, взагалі не перевірялося та належним чином не встановлювалося й не досліджувалося ані предмет взаємовідносин ПП «СОФТ ІМПОРТ» у липні 2014 року з контрагентами, ані фактичне придбання, підстави, порядок й процес надання послуг, виконання робіт, який був предметом угод. Висновок податкового органу щодо неможливості підтвердити реальність здійснення господарської діяльності позивача по отриманим податковим накладним у липні 2014 року з контрагентами-покупцями, виконання робіт має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у ПП «СОФТ ІМПОРТ», які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення, а саме, договору, податкових накладних, актів приймання-передачі послуг (виконаних робіт). Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 цього Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правові норми Податкового кодексу України (глава 8) та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не надають право посадовим особам державної податкової служби здійснювати перевірки (вчиняти дії та робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів та посилання на них. ДПІ не досліджувалося питання здійснення позивачем основного виду своєї діяльності та необхідність у такій діяльності використовувати та отримувати послуги, роботи, які були предметами «спірних угод» між ПП «СОФТ ІМПОРТ» та контрагентами Фактичне ж придбання та подальший продаж ПП «Софт Імпорт» товарів, послуг підтверджується усіма належним чином оформленими первинними документами. Отже, з тексту листа від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 взагалі не вбачається, які саме вчинені порушення ПП «СОФТ ІМПОРТ» норм чинного податкового законодавства, а лише зазначаються припущення податкового органу стосовно можливих порушень контрагентами чинного законодавства. Слід зазначити, що висновки листа від 13.10.2014 року за №34683/7/15-53-22-3-/17 стали підставою для змін податкової звітності в автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту. Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання і а/або пені вважається узгодженою. У відповідності до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.   Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 14.06.2012р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності на реєструється і вважається прийнятою (п.4.9). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.5.1). За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.5.4). З наведеного слідує, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності. Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість ПП «СОФТ ІМПОРТ» на підставі Акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим ПП «СОФТ ІМПОРТ» шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси ПП «СОФТ ІМПОРТ». Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «СОФТ ІМПОРТ», як платника податку на додану вартість за липень 2014 року, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", були сформовані на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати. Самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі «Податковий блок" зазначених показників податкової звітності з податку на додану вартість ПП «СОФТ ІМПОРТ» на підставі Акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників позивача шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправною, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій з формування висновків листа від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 та внесення цих даних до автоматизованої системи Державної фіскальної служби України підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України. Суд також зазначає, що представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження відсутності у позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності у зазначеному податковому періоді. Так, відповідно до абз.3,4 ст.263 Господарського Кодексу України №436-ІУ від 16.01.2003р. «Господарсько-торгівельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут, енергопостачання, заготівля, оптова торгівля, роздрібна торгівля і громадське харчування, комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торгівельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами" Законодавством України не передбачено обов'язковість наявності на правах власності (на балансі підприємства) майна, обладнання, устаткування та інших видів майна, які відносяться до категорії основних засобів. Для забезпечення потреб діяльності можуть залучатися комплексні послуги сторонніх організації, придбання у власність будь-яких основних засобів у даному випадку не є обов'язковим та у більшості випадків не є раціональним, та економічно не обґрунтованим, тому що це привід до витрачання оборотних грошових коштів у великому розмірі. Стосовно відсутності трудових ресурсів контрагентів ревізори не врахували, що кількість штатних працівників не впливає на результат праці, тому що не заперечується законодавством України залучення для співпраці суб'єктів господарювання будь яких організаційно-правових форм, на будь якої системи оподаткування у тому разі СПД на єдиному податку. У сьогоднішній час при сучасному рівні розвитку технічно-інформаційних джерел та пристосувань поширюється використання інформаційної мережі Інтернет та комп'ютерної техніки яка частково замінує трудові ресурсі, скорочує трудомісткість. Наявність основних виробничих фондів та товарних запасів, відображається у показниках Декларації з податку на прибуток, відповідно до вимог Податкового Кодексу України, у випадку придбання основних фондів на баланс підприємства, але законодавством України не передбачено обов'язковість придбання будь яких основних засобів (фондів), та постановка на баланс підприємства, в зв'язку з тім, що будь-які засоби (фонди) та інші активи підприємство має можливість взяття у оренду, фінансовий та оперативний лізинг, у випадку необхідності, яка пов'язана із специфікою діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно до ст.42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, тобто це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкт підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність-процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції. Згідно ст.44 Господарського Кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком. Законом не встановлена обов'язковість придбання основних засобів щодо забезпечення господарської діяльності. У випадку виробничої необхідності підприємство має право залучити будь-які технічні засоби на підставі договорів оренди, суборенди.   Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.  Оскільки судом раніше встановлена протиправність дій податкового органу щодо збору податкової інформації, формування висновків листа від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 та внесення цих висновків до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів, суд з метою поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, з метою уникнення настання для цієї особи негативних наслідків, відповідно до положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України, вважає за необхідне ухвалити рішення про поновлення цих прав шляхом зобов'язання відповідача вилучити цю інформацію з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів, яка була внесена до них на підставі листа відповідача від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17.    Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України. Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В:           1.          Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17. 3.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо формуванню висновків у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014р. №34683/7/15-53-22-3-/17 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17. 4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17, скасувати висновки у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.10.2014 року №34683/7/15-53-22-3-/17 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.  Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.   Суддя                                                                                                  Єфіменко К.С.