Рішення

від 05.11.2014 по справі 902/1434/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2014 р. Справа № 902/1434/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

прокурор : Стецюк Н.Д., службове посвідчення;

позивача : Клімішина О.М., представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом : Заступника прокурора м. Вінниці (21020, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8) в інтересах держави в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронто" (21100, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 39)

про стягнення 14 223,89 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронто" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 14 223,89 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, з яких: 6 836,94 грн. - заборгованості за надані послуги з теплопостачання; 450,77 грн. - інфляційні втрати; 99,24 грн. - 3% річних та 6 836,94 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки.

Ухвалою від 13 жовтня 2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05 листопада 2014 року.

В судове засідання з'явились прокурор та представник позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 29.10.14 р.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

25 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 722 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1. Договору, постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж відповідача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Температурний графік теплової мережі є невід'ємним додатком цього договору.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.

Розділом 6 Договору передбачено порядок розрахунку. Розрахунковим періодом календарний місяць (п. 6.3.). Розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку: споживач не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку № 1 до Договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період; остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4.). По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору (п. 6.5.).

Відповідно до умов Договору за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року відповідачу в офісне приміщення по просп. Космонавтів, 39 у м. Вінниці позивачем здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 7 436,95 грн., що підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання виконаних робіт з вересня 2013 року по 31 липня 2014 року, який відповідно до п. 6.5. Договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідачем за цей період сплачено лише 600,01 грн..

Станом на день розгляду справи відповідач заборгував позивачу 6 836,94 грн. за послуги з теплопостачання.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогцивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зіст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 6 836,94 грн. за послуги з теплопостачання судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 450,77 грн. - інфляційні втрати; 99,24 грн. - 3% річних та 6 836,94 грн. - пені.

Відповідно до п. 7.3.4. договору у випадку порушення строку оплати, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення однак відповідно до Закону України від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 6 836,94 грн. - пені; 450,77 грн. - інфляційних втрат та 99,24 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, як такі що заявлені правомірно та не суперечать умовам договору та чинному законодавству.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи наведене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на корись державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронто" (21100, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 39, код 31255341) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця. вул. 600-річчя, 13, код. 33126849) 6836,94 грн. - заборгованості за надані послуги з теплопостачання; 450,77 грн. - інфляційних втрат; 99,24 грн. - 3% річних та 6 836,94 грн. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронто" (21100, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 39, код 31255341) до спеціального фонду Державного бюджету України - 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10 листопада 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21100, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 39)