Рішення

від 03.11.2014 по справі 910/20736/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20736/14 03.11.14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" доПриватного підприємства "М-Платформа" простягнення 96303 грн. 78 коп. Представники сторін:

від позивача: Горбач І.В. - представник за довіреністю № 1039 від 02.08.2010;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" з вимогами до Приватного підприємства "М-Платформа" про стягнення 96303 грн. 78 коп., з яких 73796 грн. 00 коп. основного боргу та 22507 грн. 78 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 018-21-141 від 14.02.2014, не виконав/надав узгоджені між сторонами роботи/послуги у встановлені строки, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору та вимагає від відповідача повернення суми 50% оплати вартості робіт/послуг у розмірі 73796 грн. 00 коп. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 22507 грн. 78 коп. пені за неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з повернення вказаної грошової суми за період, вказаний у розрахунку до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 порушено провадження у справі № 910/20736/14 та справу призначено до розгляду на 17.10.2014.

08.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.11.2014.

У судовому засіданні 03.11.2014 представник позивача подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.11.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19381443 від 01.10.2014.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 30.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (замовник) та Приватним підприємством "М-Платформа" (виконавець) укладено Договір № 018-21-141, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи зі створення повнофункціонального варіанту інформаційної системи «Мобільний помічник Альфа-Страхування» (системи) чотирьох версій програмного забезпечення (ПЗ): для iPhone, iPad, Android-смартфонів, Android-планшетів, що повинна також включати серверну частину з підключенням до діючих інформаційних систем замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 018-21-141, послуги та роботи та строки їх виконання, що надаються/виконуються виконавцем замовникові за даним Договором включають: створення системи відповідно до вимог, зазначених у специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1.1); навчання представників замовника користуванню системою (п. 2.1.2); забезпечення присутності представників технічного та/або сервісного персоналу виконавця при демонстраціях та випробуваннях системи (2.1.3); виконання робіт зі створення системи у термін до 01 вересня 2014 року (п. 2.1.4); забезпечення підтримки належного функціонування системи до 31 грудня 2018 року (п. 2.1.5)

Згідно з п. 2.2 Договору № 018-21-141, перелік та вартість робіт/послуг, вказаних у п. 2.1 цього Договору, узгоджуються сторонами у відповідних додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 018-21-141, засвідченням факту належного виконання робіт/послуг за цим Договором є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний уповноваженими представниками сторін.

Виконавець зобов'язується надати послуги та виконати роботи, передбачені цим Договором та Додатками до нього, вчасно і якісно (п. 3.1.1 Договору № 018-21-141).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 018-21-141 від 14.02.2014, сторони затвердили календарний план-графік робіт, зазначивши обсяги робіт на лютий-квітень 2014 року - напрацювання повнофункціонального мобільного додатку, що працює з імітатором сервера на боці виконавця (щотижневі ітерації, починаючи з 24.02.2013 р. з надсиланням виконуваного файлу додатку представнику Замовника), та включає розробку дизайну програмного інтерфейсу; напрацювання повнофункціонального веб-інтерфейсу адміністрування, що працює з імітатором сервера на боці Виконавця (щотижневі ітерації, починаючи з 24.02.2013 р. з надання постійного онлайн-доступу представнику Замовника); на травень-червень 2014 року - налаштування підключення до реально діючої серверної інфраструктури замовника; на липень 2014 року - тестування замовником та виправлення «багів», попередня прийомна продукту; на серпень 2014 року - подача додатку до Арр Store та Android Market, App Review, прийомка робіт у разі успішної публікації; на вересень 2014 року - резервний період у разі повернення додатку на доопрацювання з боку Арр1е/Google, підписання актів виконаних робіт; до 31.12.2014 - підтримка продукту (виправлення віднайдених помилок, адаптація до нових моделей пристроїв та версій операційних систем, не включаючи редизайн інтерфейсу).

Згідно з п. 4.1 Договору № 018-21-141, вартість робіт/послуг, що надаються замовнику за цим Договором, складає 147596 грн. 00 коп., без ПДВ.

Оплата 50% вартості робіт/послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів від дати підписання цього Договору (п. 4.2 Договору № 018-21-141).

Оплата 50% вартості робіт/послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів від дати підписання актів виконаних робіт за цим Договором (п. 4.3 Договору № 018-21-141).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про виконання робіт та договору про надання послуг.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 905 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як встановлено судом, на виконання п. 4.2 Договору № 018-21-141 від 14.02.2014, позивач перерахував 50% вартості робіт/послуг відповідачу у розмірі 73798 грн. 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4252 від 19.02.2014.

Судом встановлено, що відповідач не приступив та виконав роботи/послуги, передбачені Договором № 018-21-141, у строки, встановлені графіком (календарним планом-графіком робіт) та п. 2.1.5 договору, що не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано доказів виконання/надання робіт/послуг (актів виконаних робіт/наданих послуг).

У зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" листом вих. № 2255/02-02 від 10.06.2014, в порядку п. 5.3.6 Договору № 018-21-141, повідомило відповідача про відмову від робіт/послуг, передбачених умовами вказаного Договору; заявило вимогу про повернення протягом 5 банківських днів, як це передбачено п. 5.3.7 Договору № 018-21-141, 50% вартості робіт/послуг, сплачених за платіжним дорученням № 4252 від 19.02.2014 у розмірі 73796 грн. 00 коп.; повідомило про дострокове одностороннє розірвання Договору № 018-21-141.

Судом встановлено, що вказаний лист був направлений відповідачу за адресою, яка вказана у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується списком № 4228 згрупованих поштових відправлень, та було повернуто за зворотною адресою у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Пунктом 5.3.6 Договору № 018-21-141 сторони погодили, що у разі прострочення виконавцем строків виконання/надання робіт/послуг більше ніж на 10 робочих днів замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від прострочених робіт/послуг, письмово повідомивши про це виконавця. При цьому такі прострочені роботи/послуги не підлягають оплаті, в т.ч. не відшкодовуються витрати виконавця і штрафи залучених до виконавця робіт/послуг третіх осіб.

Згідно з п. 5.3.7 Договору № 018-21-141, у разі відмови замовника від прострочених робіт/послуг на підставі п. 5.3.6 даного Договору, сплачена замовником сума повертається виконавцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення замовника про відмову від прострочених робіт/послуг, за виключенням суми, на яку замовником були прийняті роботи/послуги за відповідним актом. За кожен день прострочення повернення вказаної суми виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від неповерненої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно з ч. 2 п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, датою оформлення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 0420519360208 є 16.06.2014.

Враховуючи вищевикладене, Приватне підприємство "М-Платформа", у відповідності до п. 5.3.7 Договору № 018-21-141, зобов'язано було повернути попередню оплату вартості робіт - 50% в строк до 24.06.2014 (5 банківських днів).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з приписами статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт існування обов'язку Приватного підприємства "М-Платформа" щодо повернення 50% вартості робіт/послуг за Договором № 018-21-141 від 14.02.2014 у розмірі 73796 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення вказаної грошової суми позивачу, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 73796 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 22507 грн. 78 коп. за неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з повернення грошових коштів у розмірі 73796 грн. 00 коп. за 61 день прострочки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5.3.7 Договору № 018-21-141, у разі відмови замовника від прострочених робіт/послуг на підставі п. 5.3.6 даного Договору, сплачена замовником сума повертається виконавцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення замовника про відмову від прострочених робіт/послуг, за виключенням суми, на яку замовником були прийняті роботи/послуги за відповідним актом. За кожен день прострочення повернення вказаної суми виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від неповерненої суми.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є таким, що не відповідає встановленим законодавством України порядку та способу нарахування, оскільки розмір пені, нарахований позивачем, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, позивач неправильно визначив дату початку нарахування пені, оскільки не враховано, що відповідач повинен був повернути грошову суму у розмірі 73796 грн. 00 коп. протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення про відмову від прострочених робіт/послуг, тобто до 24.06.2014, а тому правильним для нарахування пені, з урахуванням періоду нарахування, заявленого позивачем, буде період з 24.06.2014 по 21.08.2014.

За розрахунком суду: ( 73796 грн. 00 коп. * 19% / 365 * 23 = 883 грн. 53 коп.; 73796 грн. 00 коп. * 25% / 365 * 36 = 1819 грн. 63 коп.) з Приватного підприємства "М-Платформа" підлягають стягненню 2703 грн. 16 коп. пені за період з 24.06.2014 по 21.08.2014 за неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення грошових коштів у розмірі 73796 грн. 00 коп. за Договором № 018-21-141 від 14.02.2014.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "М-Платформа" (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, буд. 6, офіс 45; ідентифікаційний код: 36633157) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 9; ідентифікаційний код: 30968986) основний борг в розмірі 73796 (сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 16 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 99 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 10.11.2014

Суддя І.М. Отрош