Рішення

від 03.11.2014 по справі 911/3681/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р. Справа № 911/3681/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008»

про стягнення 46635,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Парфьонова О.І., довір. № 95 від 26.08.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (далі - ТОВ «Браво Сервіс», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008» (далі - ТОВ «Велес Інвест 2008», відповідач) про стягнення 46635,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до дистриб'юторського договору на поставку товару № F4902 від 01.04.2014 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 46635,00 грн. основного боргу, а також 1827,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2014 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 15.09.2014 р., 20.10.2014 р. та 03.11.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008» (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір на поставку товару № F4902, відповідно до п. 2.1 якого продавець на умовах, передбачених цими договором, поставляє (передає у власність) товар дистриб'ютору, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар і здійснити своєчасну оплату отриманого від продавця товару на умовах, зазначений у цьому договорі.

Згідно з п. 6.3 договору прийом товару по кількості і якості здійснюється по місцю одержання товару, відповідно до видаткової накладної. Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній.

У відповідності з п. 8.2 договору дистриб'ютор зобов'язується сплатити продавцеві повну вартість отриманого товару, зазначену у відповідній видатковій накладній, протягом 21 календарного дня від дня одержання такого товару, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок продавця.

ТОВ «Браво Сервіс» було поставлено відповідачеві на виконання умов дистриб'юторського договору на поставку товару № F4902 від 01.04.2014 р. товар за видатковою накладною № 65442 від 20.05.2014 р. на суму 46845,00 грн., копію якої долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

Як зазначає позивач, ТОВ «Велес Інвест 2008» було частково оплачено товар в сумі 210,00 грн. (залишок грошових коштів при оплаті минулих зобов'язань).

Крім того, ТОВ «Велес Інвест 2008» та ТОВ «Браво Сервіс» було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 р. до 25.08.2014 р. на суму 46635,00 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № F4902 від 01.04.2014 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати у повному обсязі отриманого за дистриб'юторським договором на поставку товару № F4902 від 01.04.2014 р. товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за дистриб'юторським договором на поставку товару № F4902 від 01.04.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 46635,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Браво Сервіс» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, код 38424250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 8, код 33308143) - 46635 (сорок шість тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 10.11.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна