Рішення

від 03.11.2014 по справі 924/1493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2014 р.Справа № 924/1493/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Хмельницького обласного благодійного фонду "Сіон" м. Хмельницький

про стягнення 26 695,22 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача: Прокопова Т.В. - за довіреністю №13/02 від 03.01.14р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Хмельницького обласного благодійного фонду "Сіон" заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.07.2013р. по 01.09.2014р. в сумі 26 695,22 грн., з якої 23 447,05грн. основний борг, 2 242,06 грн. індекс інфляції, 401,88 грн. 3% річних, та 604,23 грн. пені обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами, положеннями ст.173-175, 193, 198, 231, 232 ГК України та ст.ст.11, 509, 525, 526, 625 ЦК України.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору як передбачено ст. 64 ГПК України. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в ЄДРЮО та ФОП та позовній заяві. При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

13.07.2011р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Хмельницьким обласним благодійним фондом "Сіон" (Споживач) було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2833/1012, за умовами п.1 якого, виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Раскової, б. 1. Опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 125,30 кв.м. (п.п. 3.1., 3.2.).

Відповідно до умов договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7, пп. 7.1, 7.2).

У пункті 11 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками .

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву води та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію. Однак, відповідач умов договору щодо оплати наданих послуг належним чином не виконував.

За період 01.07.2013р. по 01.09.14р. відповідачу виставлено рахунки на загальну суму 26477,33грн., однак розрахунків за спожиту теплову енергію відповідач в повному обсязі не сплатив, утворивши заборгованість в розмірі 23 447,05 грн.

На підставі п. 11 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 604,23грн. в т.ч. за періоди з 10.03.14р. - 15.04.14р., 15.04.14р. - 17.07.14р., 17.07.14р. - 01.09.14р., 10.04.14р. - 15.04.14р., 15.04.14р. - 17.08.14р., 17.07.14р. - 01.09.14р., 10.05.14р. - 17.07.14р., 17.07.14р. - 01.09.14р. із суми 1786,63грн., за періоди з 10.06.14р. - 01.09.14р. із суми 1527,15грн., 10.07.14р. - 01.09.14р. із суми 1924,30грн., 10.08.14р. - 01.09.14р. із суми 2992,82грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 2242,06 грн. - інфляційних втрат (липень 2013р. - серпень 2014р.) та 401,88 грн. - 3% річних (за період 10.08.13р. - 01.09.14р.).

З огляду на те, що відповідач добровільно не оплатив суму боргу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності судом враховується:

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2011р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Хмельницьким обласним благодійним фондом "Сіон" (Споживач) було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2833/1012, за умовами п.1 якого, виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.

Приписами ч. 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно із пунктом 7 Договору, розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7, пп. 7.1, 7.2).

Споживач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до одержаних від Постачальника рахунків.

Ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи , за період 01.07.2013р. по 01.09.14р. відповідачу виставлено рахунки на загальну суму 26477,33грн., однак розрахунків за спожиту теплову енергію відповідач в повному обсязі не сплатив, утворивши заборгованість в розмірі 23 447,05 грн.

Доказів на підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості в матеріали справи не подано, наявність боргу не спростовано. Тому позовні вимоги в частині стягнення 23 447,05грн. боргу заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 401,88 грн. (за період 10.08.13р. - 01.09.14р.), а також 2242,06 грн. інфляційних втрат (липень 2013р. - серпень 2014р.). Нарахування 3% річних здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань, заявлено до стягнення з відповідача 401,88 грн. 3% річних та 2242,06 грн. інфляційних втрат.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 11 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку із несвоєчасною сплатою отриманих послуг, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 604,23 грн. згідно поданого розрахунку .

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, при перерахунку пені, судом встановлено, що вона нарахована правомірно, в межах можливих нарахувань, з дотриманням вимог законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Хмельницького обласного благодійного фонду "Сіон" м. Хмельницький про стягнення 26 695,22 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Хмельницького обласного благодійного фонду "Сіон" м. Хмельницький, Проспект Миру, буд. 53/1, кв.73 (код 34420121) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (код 03356571) 23 447,05грн. (двадцять три тисячі чотириста сорок сім гривень 05 коп.) основного боргу, 2 242,06грн. (дві тисячі двісті сорок дві гривні 06 коп.) інфляційних втрат, 401,88 грн. (чотириста одну гривню 88 коп.) 3% річних, 604,23 грн. (шістсот чотири гривні 23 коп.) пені, 1827 грн. (одну тисячу одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 07.11.2014р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - відповідачу (м. Хмельницький, Проспект Миру, буд. 53/1, кв.73)