Постанова

від 04.11.2014 по справі 820/15975/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2014 р. № 820/15975/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Пасечник М.В.,

за участю представника відповідача - Дерев'янка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс" про стягнення санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс", в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд стягнути з відповідача (юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 33, код ЄДРПОУ 38279107) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов. к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 17500 грн., та пеню у сумі 840 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце з працевлаштування інвалідів. Так, на адресу позивача 12.08.2014 року надійшов лист Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області, яким повідомлено, що в ході проведення перевірки додержання законодавства про працю виявлено порушення ТОВ "ІДМ-Сервіс" ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: підприємство не зареєстровано в Фонді соціального захисту інвалідів, не подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також у 2013 році не виконало норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Крім того, в листі зазначено, що фонд оплати праці штатних працівників ТОВ "ІДМ-Сервіс" за 2013 рік складає 35000,00 грн. На підставі вказаної інформації та з урахуванням положень ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році, яка становить 17500,00 грн. У зв'язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу була нарахована пеня у сумі 840 грн. Отже, суб'єкт господарювання у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у розмірі 10232,37 грн. визнав, у стягненні іншої частини адміністративно-господарських санкцій та пені заперечував. В обґрунтування заперечень вказав, що позивачем невірно визначено розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника ТОВ "ІДМ-Сервіс" у 2013 році у сумі 35000,00 грн. За розрахунком позивача розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника ТОВ "ІДМ-Сервіс" у 2013 році складає 20464,73 грн. На підставі чого, з урахуванням положень ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році, яка становить 10232,37 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання, в якому просив слухати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у розмірі 10232,37 грн., а також в частині стягнення пені у розмірі 491,15 грн. визнав, у стягненні іншої частини адміністративно-господарських санкцій та пені заперечував. Додатково зазначив, що у 2013 році ТОВ "ІДМ-Сервіс" не було зареєстровано в Фонді соціального захисту інвалідів, не подавало звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також не виконало норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс", в установленому законодавством порядку зареєстрований як юридична особа (юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 33, код ЄДРПОУ 38279107).

Судом встановлено, що на адресу позивача 12.08.2014 року надійшов лист від Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області, яким повідомлено позивача, що Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області проведено перевірку додержання законодавства про працю ТОВ "ІДМ-Сервіс", код ЄДРПОУ 38279107, в ході якої виявлено порушення ТОВ "ІДМ-Сервіс" ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: на момент проведення перевірки підприємство не зареєстровано в Фонді соціального захисту інвалідів, не подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів та в 2013 році не виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у ТОВ "ІДМ-Сервіс". Крім того, зазначено, що відповідно до штатних розкладів ТОВ "ІДМ-Сервіс" за 2013 рік фонд оплати праці штатних працівників за 2013 рік складає 35,0 тис. грн. (а.с. 7).

Відповідно до ч.4 п. 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 р. №386/2011 Державна інспекція з питань праці України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині:

- реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів;

- подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

- виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Так, судом встановлено, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області проведено перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ "ІДМ-Сервіс", код ЄДРПОУ 38279107, результати якої оформлені актом № 20-01-225/1237 (а.с. 8-9).

В ході перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області встановлено порушення відповідачем, зокрема, ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: на момент проведення перевірки підприємство не зареєстровано в Фонді соціального захисту інвалідів, не подавало звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів та в 2013 році не виконало норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у ТОВ "ІДМ-Сервіс".

В тому числі зазначено, що згідно з наданими до перевірки наказами про прийом на роботу, журналами обліку руху трудових книжок за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 12 осіб, отже, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, складає - 1 особа.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, то в ході проведеної перевірки фонд оплати праці штатних працівників за 2013 рік ТОВ "ІДМ-Сервіс" Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області не розраховувався, проте в листі від 31.07.2014 року, який був адресований позивачу, інспекцію праці зазначено, що відповідно до штатних розкладів ТОВ "ІДМ-Сервіс" за 2013 рік фонд оплати праці штатних працівників за 2013 рік складає 35,0 тис. грн. В обґрунтування вказаного розрахунку, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області надано суду копії штатних розкладів позивача за 2013 рік (а.с. 29-31).

Отже, на підставі листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області позивачем здійснено розрахунок суми позову, відповідно до якого відповідачем не виконано норматив - 1 робоче місце з працевлаштування інвалідів, розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2013 рік становив 35000,00 грн., тому сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 17500,00 грн. (а.с. 193).

Суд зазначає, що визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286. Згідно вказаної інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді. Пунктом 3.2.1 вказаної інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 № 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Судом встановлено, що відповідачем "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2013 рік форми № 10-ПІ до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не подавався, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до письмових пояснень представника відповідача ним не заперечується, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві у 2013 році становила 0 осіб та кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у 2013 році у кількості 1 особи.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

У відповідності зі ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. Обов'язок такого працевлаштування виникає у місцевих органів соціального захисту населення, державної служби зайнятості після виконання підприємствами вимог, встановлених законодавством, а саме: інформування вказаних органів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", а також наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що у 2013 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості інформація про наявне вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів не надавалась, що підтверджується листом Харківського міського центру зайнятості: № ХМЦЗ-03-226473-22/14 від 15.08.2014 року та представником відповідача не заперечувалось.

Викладене свідчить про невиконання ТОВ "ІДМ-Сервіс" обов'язку щодо належного та своєчасного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що є порушенням вимог ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Крім того, відповідно до вищевказаного листа Харківського міського центру зайнятості відповідачем у 2013 році не було працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями, відмови у працевлаштуванні інвалідів з боку ТОВ "ІДМ-Сервіс" відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач у силу ст. 218 Господарського кодексу України підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", адже не забезпечив дотримання вимог зазначеного закону щодо реального створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також щодо належного та своєчасного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Системно аналізуючи наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються суб'єктами господарювання відповідно до переліку, наведеному в Законі України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", при цьому на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і незайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Так, суд зазначає, що відповідно до розрахунку позову розмір адміністративно-господарських санкцій складає - 35000,00 грн.х0,5=17500,00 грн. (вказаний розрахунок позивачем здійснено на підставі відомостей, наданих Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області). Належних та допустимих доказів в обґрунтування вказаного розрахунку в розумінні ст. 86 КАС України представником позивача суду не надано.

Однак, відповідно до наданого суду представником відповідача розрахунку - розмір адміністративно-господарських санкцій складає - 20464,73 грн.х0,5=10232,37 грн. (а.с. 36).

Зокрема, представником відповідача надано детальний розрахунок середньорічної заробітної плати штатного працівника ТОВ "ІДМ-Сервіс" за 2013 рік, розмір якої складає 20464,73 грн. Вказаний розрахунок здійснено відповідачем на підставі копій наказів про приймання на роботу, табелів обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей за 2013 рік, зокрема наведені відомості підтверджено долученими до матеріалів справи копіями звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень-грудень 2013 року (а.с. 36-81, 95-191).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір адміністративно-господарських санкцій ТОВ "ІДМ-Сервіс" за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у 2013 році складає - 20464,73 грн.х0,5=10232,37 грн.

Крім того, суд зазначає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10232,37 грн. є 15 квітня 2014 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій:

- за період з 16.04.2014 року по 16.07.2014 року включно (92 дні), ставка НБУ - 9,50 %, кількість днів у році - 365, одноденний розмір пені - 9,50%х120/100/365=0,03%, а отже, розмір пені, що підлягає сплаті складає - (10232,37 грн.х0,03%)х92=282,41 грн.;

- за період з 17.07.2014 року по 05.09.2014 року включно (51 день), ставка НБУ - 12,50 %, кількість днів у році - 365, одноденний розмір пені - 12,50%х120/100/365=0,04%, а отже, розмір пені, що підлягає сплаті складає - (10232,37 грн.х0,04%)х51= 208,74 грн. Отже, загальний розмір пені за період з 16.04.2014 року по 05.09.2014 року складає 491,15 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача становить всього 10232,37 грн. (розмір адміністративно-господарських санкцій ) + 491,15 грн. (пеня) = 11723,52 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що представником відповідача в судовому засіданні визнано позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ІДМ-Сервіс" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у розмірі 10232,37 грн., а також в частині стягнення пені у розмірі 491,15 грн.

Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, що визнання позову в частині позовних вимог не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, сума боргу, зокрема, у вказаній частині підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2013 році, а також пені, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс" про стягнення санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ-Сервіс" (юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 33, код ЄДРПОУ 38279107) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов. к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 10232 грн. 37 коп. (десять тисяч двісті тридцять дві грн. 37 коп.) та пеню у сумі 491 грн. 15 коп. (чотириста дев'яносто одна грн. 15 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко