Постанова

від 02.04.2014 по справі 819/477/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 819/477/14-a 02 квітня 2014 року                                                              Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Данилевич Н.А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Козівської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області до малого підприємства «Діброва-2» про стягнення заборгованості, суд - ВСТАНОВИВ: Козівська об'єднана міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Тернопільській області (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до малого підприємства «Діброва-2» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що станом на 27 лютого 2014 року, у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, за відповідачем рахується непогашена заборгованість по земельному податку в сумі 1190,00 грн. Дані кошти відповідачем добровільно не сплачено, відтак, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму в судовому порядку. Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд даної  справи в порядку письмового провадження.   Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою, яка вказана в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.   Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Як передбачено п.16.1.3. та п.16.1.4. ст.16 ПК України – платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до ст.67 Конституції України та ст.36 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. У відповідності до п.6.2 ст.6 ПК України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Виконанням податкового обов'язку згідно п.38.1 ст.38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (ст.31 ПК України). Згідно п.286.2. ст.286 ПК України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до п.309.2. ст.309 ПК України - платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку. Як встановлено п.120.1. ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Згідно п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Мале підприємство «Діброва-2» (код ЄДРПОУ 21147888) зареєстроване як юридична особа 23 січня 1995 року, згідно довідок про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №22-384 від 21.02.1997 року та №22-228 від 24.04.2002 року (а.с.10-11). Крім цього, відповідач перебуває на обліку в Козівській МДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області як платник податків. Як вбачається з акту про результати камеральної перевірки щодо неподання (несвоєчасного подання) звітності №23/15/21147888 від 26.04.2012 року (а.с.9) – в ході проведення перевірки було встановлено порушення – неподання податкової декларації з плати за землю за 2011 та 2012 роки. На підставі вищезазначеного акту перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями Козівською ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області було прийнято та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення №0002071501 від 20.06.2012 року (а.с.8), в якому визначена сума грошового зобов'язання 1190,00 грн., за платежем – земельний податок з юридичних осіб. Станом на день подання даного позову до суду зазначена заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена.   Пунктами 41.1 та 41.2 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Згідно пп. 20.1.34. п.20.1. ст.20 ПК України - контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.    Як встановлено п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Крім цього, відповідно до п.п. 95.3. та 95.4. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі. Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд – ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити. Стягнути з малого підприємства «Діброва-2» (код ЄДРПОУ 21147888, вул. Закорчма, 38, с. Геленки, Козівський район, Тернопільська область) 1190,00 грн. (одна тисяча сто дев'яносто гривень) заборгованості  по земельному податку з юридичних осіб.    Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд  в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи. Суддя                                                                                                    Данилевич Н.А. копія вірна Суддя                                                                                                    Данилевич Н.А.