Рішення

від 03.11.2014 по справі 922/4659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р.Справа № 922/4659/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до ПП "ТЦ "Терра", м. Луганськ про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Левицька А.В.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Торговий центр "Терра" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача про погашення заборгованості за Кредитним договором № 148 від 19 червня 2003р. на загальну суму 107 891,31 дол. США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США на підставі Повідомлення НБУ від 08.10.2010 року складає 862 375 грн. 24 коп., а також про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача про погашення заборгованості за Кредитним договором № 76 від 24 грудня 2007р. на суму 105881,82 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але у зв'язку із призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складено акт про неможливість направлення поштової кореспонденції за місцезнаходженням відповідача до м.Луганська.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

За таких обставин, суд вважає, що ним виконані покладені на нього обов'язки щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідач своїм правом на захист в судовому порядку не скористався.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

19 червня 2003р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (перейменоване в Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", у зв'язку з приведенням своїх установчих документів у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства") (далі - Банк) та Приватним підприємством "Торговий центр "Терра" (далі-Позичальник) було укладено договір № 148 про надання овердрафтового кредиту, відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредитні кошти.

Відповідно до п.4.1. договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта до закриття банківського дня Клієнт сплачує проценти виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом і визначений в додатку 1 до договору.

У відповідності до ст. 61 ЦК України, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання з погашення кредиту, клієнт сплачує проценти за користування кредитом у розмірі: 58% річних від суми залишку непогашеного кредиту.

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, визначених п.п. 2.2.9, 2.2.10, 2.2.13, 8.1. даного договору, клієнт сплачує банку за кожен день порушення 2% від суми отриманого кредиту (п. 5.2. Договору).

Клієнт сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми кредиту використаного не за призначенням.

Згідно п. 4.7. Клієнт сплачує Банку комісійну винагороду за невикористану частину Ліміту, виходячи з річних, розрахованих на суму невикористаної частини ліміту за кожен день. Комісійна винагорода чплачується щомісячно, не пізніше 25-го числа, на підставі рахунків, проведених банком за період з 20-го числа попереднього місяця по 19 число поточного місяця.

Позивач зазначає, що він виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 148 від 19.06.2003р. у повному обсязі. Однак відповідач, у порушення умов договору а також ст.. 193 Господарського кодексу України та ст. 1054 Цивільного кодексу України, своїх зобов'язань, що стосуються своєчасного погашення заборгованості по кредиту, відсотків нарахованих за користування кредитом, комісії (винагороди) не виконав, у зв'язку з чим у Позичальника утворилась заборгованість , загальний розмір якої станом на 04.08.2014 р. складає 105881,82 грн., Зазначена заборгованість складається з: - заборгованості по кредиту у розмірі - 9669,44 грн.; - заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі - 42536,83 грн.; заборгованості з пені у розмірі - 53675,55 грн.

В обґрунтування зазначеного розрахунку позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Укладений вищенаведений договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок згідно вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Так, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як спеціальною нормою закону, яка регулює кредитні правовідносини передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В свою чергу, порушення Позичальником (Відповідачем) якого-небудь із зобов'язань по поверненню кредитних коштів згідно п. 4.2. договору має наслідки в подальшому, сплаті Банку відсотків за користування кредитом у розмірі 58 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно ч.7. ст. 193 ГК України зазначено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Проте, позичальник припинив виконувати належним чином умови овердрафтового кредитування передбачені кредитним договором, оскільки він не погасив заборгованість на картковому рахунку у повному обсязі до нуля у визначений договором строк , що за таких обставин призвело до обґрунтованого нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим загальна заборгованість Відповідача за відсотками за користування кредитом перед ПриватБанком станом на 04.08.2014 року склала 42536,83 грн. та по сьогодні є непогашеною

Крім того, порушення зобов'язань згідно приписів ч.2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.

Так, відповідно до ст. 1050 ЦК України, як спеціальної норми закону, яка встановлює наслідки при порушенні умов кредитних зобов'язань передбачено, що боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Згідно п. 5.1. Договору встановлено, що позичальник за порушення будь-якого зобов'язання, передбаченого умовами даного договору відносно сплати відсотків за користування кредитом та строків повернення кредиту, сплачує ПриватБанку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Оскільки позичальник у супереч умовам договору припинив виконувати належним чином свої договірні зобов'язання, загальна заборгованість останнього перед ПриватБанком почала збільшуватись, у зв'язку з тим, що згідно п. 5.1. даного договору ПриватБанк почав нараховувати позичальнику пеню на суму загальної заборгованості за кожний день прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене вище, станом на 04.08.2014 року заборгованість Відповідача перед ПриватБанком по пені склала 53675,55 грн. та по сьогодні є непогашенною і тому підлягає стягненню.

ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» на якому згідно наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 відображаються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, стало відомо, що ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "Торговаий центр "Терра" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності з 2007 року.

Оскільки вказана юридична особа має невиконанні перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" грошові зобов'язання, останній на підставі ст. 105 ЦК України 26.12.2013 року направив заяву з вимогами розглянути вимоги щодо оплати заборгованості за договором.

Зазначені кредиторські вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" направив голові ліквідаційної комісії з припинення ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "Торговий центр "Терра" Коноваловій Ганні Василівні за місцезнаходженням боржника, що відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно приписів ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України законодавцем закріплено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання ; юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

У відповідності до вимог ч.8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

На сьогоднішній день заявлені ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредиторські вимоги залишаються не розглянутими з боку голови комісії з припинення (ліквідатора) ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "Торговий центр "Терра", оскільки останній ухиляється від їх розгляду, а заборгованість за договором №148 про надання овердрафного кредиту від 19.06.2003 року залишається непогашеною.

На думку позивача, відповідач не дотримується встановленої законом процедури розгляду кредиторських вимог та ухиляється від розгляду і задоволення зазначених кредиторських вимог, у зв'язку з чим ПАТ КБ "ПриватБанк" з метою захисту свого порушеного права вимушений був звернутись до суду з позовом про зобов'язання відповідача визнати вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" зі сплати заборгованості за Кредитним договором.

Згідно вимог ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавцем визначено спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови комісії з припинення суб'єкта господарювання, що припиняє свою діяльність задовольнити заявлені кредитором вимоги.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов'язати ліквідаційну комісію Приватного підприємства "Торговий центр "Терра" в особі Коновалової Ганни Василівни (код НОМЕР_1, 91033, АДРЕСА_1) визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) зі сплати заборгованості, яка станом на 04.08.2014 року становить 105881,82 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 9669,44 грн.; заборгованості за відсотками - 42536,83 грн.; заборгованості з пені - 53675,55 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий центр "Терра" (код 32279185, 91033, Луганська обл., м.Луганськ, вул. Цимлянська, 1, кв.19) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код - 14360570) - 1218 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова