Рішення

від 03.11.2014 по справі 922/3461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р.Справа № 922/3461/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника", м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 34 300,82 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (відповідача) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33 374,60 грн. та витрат, понесених на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 926,22 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Ухвалою суду від 16.10.2014 р. було задоволено клопотання позивача про розгляд справи по суті за відсутності його представника. У клопотанні за вх.№36298 від 15.10.2014 р. (а.с. 126-128) позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, а також просив суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати, пов'язані з явкою представника позивача у судове засідання в розмірі 826,08 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№35050 від 07.10.2014 р.) позовні вимоги не визнає, просить суд у позові відмовити. Крім того, звернувся до суду із заявою про застосування до позовних вимог строку позовної давності у відповідності до приписів ст. 267 ЦК України (відзив на позов, а.с. 112). У відзиві на позов відповідач також просить суд вирішити питання про доцільність та обґрунтованість призначення судової експертизи на предмет визначення шкоди, спричиненої зіткненням транспортних засобів.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, суд відмовив у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість.

Ухвалою суду від 07.10.2014 р. було продовжено строк розгляду спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України, а також було задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1.

Третя особа (ОСОБА_1) у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, витребуваних судом документів до суду не подала.

У судовому засіданні 11.09.2014 р. було оголошено перерву до 25.09.2014 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

10.12.2010 р. в м. Харкові по вул. Ахсарова з вини ОСОБА_1, який керував транспортним засобом "Chevrolet Aveo" з державним номерним знаком НОМЕР_1 скоєно дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП).

На дату скоєння цієї пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р. у справі № 3-549/11 та постановою апеляційного суду Харківської області № 33-406/2011 від 31.05.2011 р.

Зі змісту постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р. (а.с. 14-15), наказу від 03.09.2010 р. та довідки від 29.09.2014 р. б/н (а.с.129-130) вбачається, що на дату ДТП ОСОБА_1 працював водієм у Товаристві з обмеженою відповідальності "Харківська служба замовника" (відповідача у справі).

У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб "Mazda СХ-7" з державним номерним знаком НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

За приписами підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою, до якої додав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8218343 термін дії з 09.12.2010 р. до 08.12.2011 р. (а.с. 12-13).

Згідно з Висновком автотоварознавчого дослідження № 1, складеного суб'єктом-експертної діяльності ОСОБА_3 від 24.06.2011 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 33 374,60 грн. (а.с. 17-22).

У зв'язку з настанням події, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1. статті 41 Закону, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 33 374,60 грн., про що свідчать платіжні доручення №3572 від 16.08.2011 р. та №3695 від 25.08.2011 р. (а.с. 42-44).

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача 33 374,60 грн. виплаченого страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_1, який керував вищезазначеним автомобілем, на момент скоєння ДТП працював водієм у відповідача - ТОВ "Харківська служба замовника".

Відповідач факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "Харківська служба замовника" та вчинення ним ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків підтверджує.

Згідно з пп. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 ЦК України).

Враховуючи викладені обставини справи та норми права, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 33 374,60 грн. правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду із заявою про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності у відповідності до приписів ст. 267 ЦК України.

Позивач проти клопотання відповідача про застосування строку позовної давності заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги заявлено ним в порядку регресу (ст. 1191 ЦК України) в межах строку позовної давності.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги приписами статті 1191 ЦК України, тобто звертається до суду з регресними вимогами до відповідача про відшкодування виплаченого страхового відшкодування.

За змістом ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, саме з моменту повного виконання позивачем свого зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у нього виникло право вимоги до винної особи.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП за участю автомобіля "Chevrolet Aveo" з державним номерним знаком НОМЕР_1 сталося 10.12.2010 р., позивач перерахував потерпілому страхове відшкодування 15.08.2011 р. платіжним дорученням №3572 та 25.08.2011 р. платіжним дорученням № 3695 (а.с. 42-44).

Згідно з ч. 6 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог позивача про стягнення 33 374,60 грн. в порядку регресу почався з 26.08.2011 р. (після останнього перерахування коштів позивачем), а тому звернення позивача з позовом 18.08.2014 р. відбулось у межах трирічного строку позовної давності у відповідності до ч. 6 ст. 261 ЦК України.

За таких обставин, у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності у даній справі слід відмовити.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33 374,60 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг аварійного комісара в сумі 926,22 грн. за збір документів у справі, виїзд та огляд пошкодженого транспортного засобу, визначення розміру збитків слід відмовити, оскільки дані витрати не входять до суми виплаченого позивачем страхового відшкодування, а тому підстав для їх відшкодування за рахунок відповідача в порядку підпункту 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону відсутні (постанова Вищого господарського суду України від 17.03.2014 р. №905/3355/13).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33 374,60 грн. В частині позовних вимог про стягнення витрат з оплати послуг аварійного комісара в розмірі 926,22 грн. слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з явкою представника позивача до господарського суду Харківської області в розмірі 826,08 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України " від 21.02.2013 р. №7 зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом визнано обов'язковою.

Ухвалою суду 20.08.2014 р. про порушення провадження у даній справі явку представника позивача в судове засідання визнано судом обов'язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з прибуттям його представника до господарського суду, позивачем надано посадочні документи лише на суму 480,08 грн. (а.с. 132, 133). Інші докази понесення позивачем витрат, пов'язаних з прибуттям його представника до господарського суду, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищенаведені приписи закону, визнання судом явки представника позивача у судовому засіданні обов'язковою, а також надання позивачем до суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із прибуттям його представника до господарського суду на суму 480,08 грн., суд вважає, що ці витрати підлягають віднесенню до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В частині вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з явкою представника позивача до господарського суду Харківської області в розмірі 346,00 грн., слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 22, 38, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 256, 261, 267, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (вул. Ахсарова, 4/6, оф. 2, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 35590144) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський б-р., 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 33 374,60 грн., судовий збір в розмірі 1 777,66 грн. та витрати, пов'язані з явкою представника позивача у судове засідання в розмірі 480,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення витрат з оплати послуг аварійного комісара в розмірі 926,22 грн. відмовити.

Повне рішення складено 10.11.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко