Рішення

від 30.10.2014 по справі 263/269/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/1421/2014(м)

263/269/14-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Супрун М.Ю.,

суддів: Песоцької Л.І, Міроненко І.П.,

при секретарі: Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Тофіс-Сервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2014 року вищезазначений позов публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (далі: ПАТ «ПУМБ») задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу марки Renault Premium, тип - вантажний сідловий тягач, 2008 року випуску, колір - синій, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 20.04.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тофіс-Сервіс»(далі: ТОВ «Тофіс-Сервіс») та ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №767.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу марки Renault Premium, тип - вантажний сідловий тягач, 2008 року випуску, колір - синій, номер шасі НОМЕР_3, транзитний номер НОМЕР_5 від 18.05.2012 року, укладений між ТОВ «Тофіс-Сервіс» та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі за №497.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу марки Renault Premium, тип - вантажний сідловий тягач, 2008 року випуску, колір - червоний, номер шасі НОМЕР_4, транзитний номер НОМЕР_6 від 18.05.2012 року, укладений між ТОВ «Тофіс-Сервіс» та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі за №496.

Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Тофіс-Сервіс» на користь ПАТ «ПУМБ» судовий збір у сумі 3441 гривень, по 1147 грн. з кожного.

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2 та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що він на час розгляду справи вже не був власником транспортних засобів, що були предметами договорів, недійсність яких вимагав визнати позивач, при цьому нові власники даних автомобілів не були залучені до участі у справі. Крім того вважає, що у суду була відсутня правова підстава для задоволення позову банку, оскільки позивачем не надано жодного доказу негативного впливу оспорюваних договорів на його охоронювані законом права та інтереси. Також зазначив, що судом неправильно було розподілено судові витрати, оскільки стягнуто з відповідачів судовий збір як за подання позову матеріального характеру, що є неправомірним.

ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представники публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючі за довіреностями, в апеляційному суді заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які приймають участь у справі у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права,

У відповідності до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 31 березня 2010 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Тофіс-Сервіс» було укладено договір застави транспортних засобів №8910076, у відповідності до якого заставою, предметом якої є автомобілі марки Renault Premium, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль Renault Premium, 2008 року випуску, транзитний номер НОМЕР_5, автомобіль Renault Premium, 2008 року випуску, транзитний номер НОМЕР_6, забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором №8910027 від 31.03.2010 року на суму 3433386,55 грн. (а.с.6-12)

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 жовтня 2011 року було порушено справу про банкрутство ТОВ «Тофіс-Сервіс», в межах якої постановою Господарського суду Донецької області від 01 листопада 2011 року ТОВ «Тофіс-Сервіс» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру (13-17).

Відповідно до протоколу аукціону №002 від 20 квітня 2012 року, який відбувся на Донбаській товарній біржі, 20 квітня 2012 року між ТОВ «Тофіс-Сервіс» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу, марки Renault Premium, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, за ціною 140230,03 грн.(а.с. 30-33)

Також, відповідно до протоколу аукціону №004 від 18 травня 2012 року, який відбувся на Донбаській товарній біржі, 18 травня 2012 року між ТОВ «Тофіс-Сервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу, марки Renault Premium, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, транзитний номер НОМЕР_5, за ціною 92740,95 грн.(а.с.38-41)

Крім того, відповідно до протоколу аукціону №005 від 18 травня 2012 року, який відбувся на Донбаській товарній біржі, 18 травня 2012 року між ТОВ «Тофіс-Сервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу, марки Renault Premium, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_4, транзитний номер НОМЕР_6, за ціною 109107,13 грн.(а.с.34-37).

Постановою Вищого господарського суду від 12 лютого 2013 року визнано незаконним порушення відносно ТОВ «Тофіс-Сервіс» справи про банкрутство та припинено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з безпідставністю його порушення (а.с.26)

Згідно рішення Господарського суду Донецької області від 25 лютого 2013 року, визнано недійсними проведені Донбаською товарною біржею, аукціони з реалізації майна ТОВ «Тофіс-Сервіс»: від 20.04.2012 року за протоколом №002; від 18.05.2012 року за проколом №004; від 18.05.2012 рок за протоколом №005. У рішенні суду зазначено, що незаконність спірних аукціонів полягає у допущенні грубих порушень порядку та вимог при поданні оголошення про проведення аукціону, а також у допущенні грубих порушень при безпосередньому проведенні аукціону та порушення у оформленні протоколів про результати продажу транспортних засобів без зазначення інформації про учасників аукціону.(а.с.13-17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 25 лютого 2013 року визнано недійсними проведені Донбаською товарною біржею, аукціони з реалізації транспортних засобів, що належать ТОВ «Тофіс-Сервіс» через порушення процедури при проведенні торгів та норм чинного законодавства, а також з порушенням майнових прав та законних інтересів ПАТ «ПУМБ», яке є кредитором та іпотекодержателем спірного майна, то договори купівлі-продажу, укладені за результатами торгів, також є недійсним.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов помилкового висновку, що позов ПАТ «ПУМБ» є матеріальним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст.203 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним устоям суспільства.

Відповідно до ст.215, ст.216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, за змістом ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами аукціону, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення, які суттєво вплинули на результат торгів.

Крім того, згідно з положеннями частини 3 статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки аукціони з реалізації транспортних засобів визнані недійсними господарським судом, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову ПАТ «ПУМБ» щодо визнання договір купівлі-продажу цих автомобілів недійсними, оскільки вони укладені з порушенням вимог діючого законодавства.

Довід апелянта про те, що нові власники цих автомобілів не були залучені до участі у справі апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина не зачіпає інтереси ОСОБА_2 і не впливає на правові висновки суду.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.2 Закону України «Про судовий збір» виплаває, що ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

З роз'яснень, викладених у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними», у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.

Таким чином, з відповідачів у дольовому порядку підлягає стягненню судовий збір як з позову немайнового характеру в розмірі 243, 60 грн, тобто по 81,20 грн. з кожного.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р ІШ И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2014 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Тофіс-Сервіс», ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судовий збір в розмірі по 81,20грн з кожного .

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: