Рішення

від 29.07.2014 по справі 327/233/14-ц

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/233/14-ц

Провадження 2/327/76/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2014 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Перишкіній Г.В.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, треті особи без самостійних вимог: Реєстраційна служба Розівського районного управління юстиції Запорізької області, Розівська районна державна нотаріальна контора Запорізької області, -

В С Т А Н О В И В :

07 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому вказав, що 05 липня 1999 року його батькові ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 6,97 гектарів, яка розташована на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер та після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді вищезазначеної земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька, але нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, посилаючись на відсутність правовстановлюючого документа на ім'я спадкодавця, а саме, державного акту на право приватної власності на спірну земельну ділянку, який за життя померлим ОСОБА_3 було втрачено. Посилаючись на відсутність можливості отримати дублікат державного акту, позивач ОСОБА_1 прохає суд визнати за ним право власності на ? частку спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, вказав про те, що він підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які ним були викладені в позові, просив задовольнити його вимоги у повному обсязі (а.с.32).

Відповідач ОСОБА_2 письмово повідомила судові про те, що нею визнаються вимоги та обставини, зазначені у позовній заяві, та вона не заперечує проти задоволення позову (а.с.34).

Представники третіх осіб без самостійних вимог - головний спеціаліст Реєстраційної служби Розівського районного управління юстиції Запорізької області Сидоренко О.О. та завідувач Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області Мацків Т.М. у письмових заявах, поданих до суду, не заперечували проти задоволення вимоги позивача ОСОБА_1 (а.с.43,45).

Згідно з ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином (а.с.29,31,41,42). Вищезазначені особи до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі (а.с.32,34,43,45).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, з'ясувавши позицію сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в смт. Розівка Розівського району Запорізької області (а.с.4,33).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Розівка Розівського району Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис №40 від 12 липня 2013 року. Вказані відомості підтверджуються свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року, яке набуло законної сили 21 січня 2014 року, визнано встановленим факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є батьком ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року смт. Розівка Розівського району Запорізької області (а.с.10-11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 31 січня 2014 року Розівською державною нотаріальної конторою Запорізької області, реєстровий №164, позивач ОСОБА_1 разом з відповідачем по справі ОСОБА_2, батько якої помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в рівних частках (по ? частці за кожним) успадкували житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області, який належав померлому батькові позивача ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Розівської селищної ради народних депутатів трудящих Розівського району запорізької області 16 липня 1962 року, зареєстрованого Бердянським міжміським бюро технічної інвентаризації 16 липня 1962 року у реєстровій книзі № 3 під №8 (а.с.9).

05 липня 1999 року на підставі рішення Розівської селищної ради народних депутатів Розівського району Запорізької області від 24 лютого 1999 року № 39 ОСОБА_3 було видано державний акт серії І-ЗП №032875 на право приватної власності на землю та передано йому у власність земельну ділянку площею 6,97 гектарів, що розташована на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 435 (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та листа завідувача Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області встановлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 Розівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 26 листопада 2013 року заведена спадкова справа № 103/2013 за номером у спадковому реєстрі 55371238 за заявою онуки та сина померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно, які є його спадкоємцями за законом. Онука померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини. В матеріалах спадкової справи відсутні дані про усунення спадкоємців померлого від права на спадкування. Інші особи з заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися (а.с.46,47).

Постановою державного нотаріуса від 01 квітня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Державний нотаріус роз'яснив, що ОСОБА_1 може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку лише за умови надання правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку на ім'я спадкодавця (а.с.13).

Згідно з ч.1 ст.1297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З повідомлення відділу Державного земельного агентства у Куйбишевському районі Запорізької області встановлено, що померлому ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії I-ЗП № 032875, виданого 05 липня 1999 року, належить земельна ділянка площею 6,97 гектарів, розташована на території Розівської селищної ради Запорізької області, кадастровий номер 2324955100:02:001:0027. Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 435 (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що померлим ОСОБА_3 за життя було втрачено оригінал державного акту серії I-ЗП № 032875 на право приватної власності на землю.

Разом з тим, виготовлення, видача та реєстрація державних актів (дублікатів) з 01 січня 2013 року не передбачена.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Абзацом 2 частини 2 статті 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За правилами частини 1 ст.125, ст.126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, суд враховує те, що свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний документ, який посвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.

За таких обставин, неможливість отримання дубліката державного акта замість втраченого не позбавляє спадкоємця ОСОБА_1 права на спадщину.

Встановлені обставини у справі сторони визнали, їх не оспорювали, а тому згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Беручи до уваги те, що у ОСОБА_1 виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину після смерті батька ОСОБА_3, суд прийшов до висновку наявність підстав для задоволення позову.

Визнання відповідачем ОСОБА_2 пред'явленого до неї позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання про розподіл судових витрат позивачем ОСОБА_1 не порушувалось.

Керуючись стст.182,373,1216,1218,1297 ЦК України, стст.125,126 ЗК України, стст.10,11,60, 88,174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, треті особи без самостійних вимог: Реєстраційна служба Розівського районного управління юстиції Запорізької області, Розівська районна державна нотаріальна контора Запорізької області , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в смт. Розівка Розівського району Запорізької області, в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно - ? частку земельної ділянки НОМЕР_2 площею 6,97 гектарів, кадастровий номер 2324955100:02:001:0027, розташованої на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 та належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗП №032875, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №435 від 05 липня 1999 року.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.М. Кущ

29.07.2014