ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2014 року Справа № 914/4222/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі№ 914/4222/13 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" 2. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 2. Тернопільська філія Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" провизнання договору іпотеки недійсним за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: не з'явилися
відповідача-2: Лаврін О.В., дов. від 03.09.2014 № 10/13-08
третьої особи-1: не з'явилися
третьої особи-2: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 26.03.2008 між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1605.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2014 у справі № 914/4222/13 (суддя Мазовіта А.Б.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 914/4222/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Данко Л.С., Кордюк Г.Т.) рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2014 у справі № 914/4222/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області та Тернопільської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про визнання недійсним договору іпотеки від 26.03.2008 задоволено; визнано недійсним з моменту укладення договір іпотеки, укладений 26.03.2008 між АКБ "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" (яке було замінено на ПАТ "Банк Форум" і є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ "Форум") та ЗАТ "Агрокомбінат" та посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1605.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 914/4222/13, рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2014 у цій справі - залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" та Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" про відкладення розгляду касаційної скарги, які мотивовані неможливістю явки представників позивача та відповіадча-1 у судове засідання суду касаційної інстанції.
З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представників позивача та відповіача-1 не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих заяв про відкладення розгляду касаційної скарги.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач-1 та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 26.03.2008 між Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - Банк), та Приватним підприємством "Продторг Тернопіль" (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 10/08/26/КLI, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3000000,00 грн., строком до 25.03.2009, зі встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 16,5 % річних.
Згідно із 2.1 вказаного договору забезпеченням повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека.
Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 від 25.02.2008, про майнову поруку за ПП "Продторг-Тернопіль" та надання в заставу для забезпечення виконання його зобов'язань, які випливають з кредитного договору, нежитлового приміщення 176,9 кв. м., що знаходиться по вул. Кардинала Сліпого, 1 в м. Тернополі, та уповноваження директора товариства ОСОБА_6 на укладення договору іпотеки від імені ЗАТ "Агрокомбінат".
26.03.2008 між Банком, як іпотекодержателем, та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", як іпотекодавцем, було укладено іпотечний договір, який зареєстровано в реєстрі за № 2649 (далі - іпотечний договір), яким забезпечується виконання позичальником Приватним підприємством "Продторг Тернопіль" зобов'язань, що випливають з укладеного з іпотекодержателем кредитного договору № 10/08/26/КLI від 26.03.2008 та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1. іпотечного договору).
Пунктами 1.2, 1.4 іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення, загальною площею 176,90 кв.м., що знаходиться по вул. Кардинала Сліпого, 1 в м. Тернополі, яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ПП "Торговий дім" Тернопіль" та ЗАТ "Агрокомбінат" 03.04.2003, та акту приймання - передачі від 03.04.2003, що зареєстровані Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03.04.2003. Сторонами погоджено, що заставна вартість іпотеки становить 2744800,00 грн.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 23.07.2012 між Приватним підприємством "Торговий дім "Тернопіль" (продавець) та Приватним підприємством "Д" Торговий дім Тернопіль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", відповідно до якого продавець передав у власність покупця частку у статутному фонді ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" у розмірі 102144,00 грн., що становить 40 % статутного капіталу Товариства, а Покупець приймає цю частку та сплачує за неї грошову суму у розмірі, визначеному Договором.
Також 23.07.2012 між Приватним підприємством "Зодіак 2006" (продавець) та Приватним підприємством "Д" Торговий дім Тернопіль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", відповідно до якого продавець передав у власність покупця частку у статутному фонді ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" у розмірі 1533160,00 грн., що становить 60 % статутного капіталу Товариства, а покупець приймає цю частку та сплачує за неї грошову суму у розмірі, визначеному Договором.
За умовами вищезазначених договорів право власності на вказані частки переходять до ПП "Д Торговий дім Тернопіль" з моменту державної реєстрації змін до Статуту ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль".
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", останнє створене внаслідок перетворення (реорганізації) Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" і є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "Агрокомбінат". Відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.05.2012. Єдиним учасником ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" є юридична особа - Приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль".
Предметом спору у справі є питання про наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 26.03.2008, укладеного між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат".
Обґрунтовуючи підстави недійсності вищезазначеного договору іпотеки, позивач посилається на те, що оспорюваний договір був укладений від імені ЗАТ "Агрокомбінат" директором ОСОБА_6, який не мав повноважень на його підписання, з огляду на недійсність рішень загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом № 5 від 25.02.2008.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що директор ЗАТ "Агрокомбінат" мав належний обсяг цивільної дієздатності при укладанні оспорюваного договору, а інтереси Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" при укладанні іпотечного договору від 26.03.2008 не порушені.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаними висновками суду першої інстанції та скасовуючи рішення місцевого господарського суду виходив з того, що директор ЗАТ "Агрокомбінат" ОСОБА_6 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення іпотечного договору, оскільки рішення загальних зборів товариства, оформлені протоколом № 5 від 25.02.2008, є недійсними, що підтверджено і рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2014 у справі № 914/2357/14. Відхиляючи висновки суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача, апеляційний господарський суд виходив з того, що при укладенні договорів купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" позивачу не було відомо про будь-які обтяження чи інші претензії третіх осіб щодо майна ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", а про наявність обтяження нерухомого майна іпотекою позивач дізнався з постанови ВП № 35850712 від 03.01.2013 Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби у Тернопільській області про відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним іпотечного договору.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним
Як передбачено ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Отже, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як визначено п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Згідно ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач набув частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на підставі укладених з ПП "Торговий дім "Тернопіль" та ПП "Зодіак 2006" договорів купівлі-продажу частки від 23.07.2012, а отже на момент укладення оспорюваного іпотечного договору позивач не був акціонером ЗАТ "Агрокомбінат" і вчиненням вказаного правочину не могли бути порушені його корпоративні права.
При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, учасник товариства не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства.
Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування підстав звернення із позовом позивач вказує на те, що при укладенні 23.07.2012 договорів купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" йому не було відомо про наявність обтяжень чи інших претензій третіх осіб щодо майна ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", а про їх наявність позивач дізнався із постанови ВП № 35850712 від 03.01.2013 про відкриття виконавчого провадження, в ході якого призначені прилюдні торги з реалізації арештованого майна - предмету іпотеки.
Наведені обставини свідчить, що звернення із вказаним позовом зумовлено помилковим уявленням позивача про обсяг і стан майнових активів ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" під час придбання ним частки у статутному капіталі вказаного товариства, і не вказують на порушення охоронюваних інтересів позивача укладенням оспорюваного договору іпотеки.
Помилковим на думку колегії суддів є також висновок суду апеляційної інстанції про те, що директор ЗАТ "Агрокомбінат" не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні оспорюваного договору у зв'язку із визнанням недійсними рішення загальних зборів Товариства, оформлених протоколом № 5 від 25.02.2008, з огляду на те, що визнання недійсними в судовому порядку рішень загальних зборів господарського товариства не може бути підставою для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства на виконання рішень загальних зборів, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 6 червня 2011 у справі N 3-50гс1).
При цьому, суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до правової оцінки рішень загальних зборів ЗАТ "Агрокомбінат", оформлених протоколом № 5 від 25.02.2008, правомірність яких не є предметом заявленого позову, про що вірно зазначено місцевим господарським судом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, не встановивши порушення прав та охоронюваних інтересів позивача укладенням спірного правочину, помилково виходив лише з положень ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України щодо підстав недійсності правочину, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 у справі № 914/2357/14 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2014 у цій справі та відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Агрокомбінат" від 25.02.2008, оформлених протоколом №5 від 25.02.2008.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянувши у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а вірне по суті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 914/4222/13 скасувати.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2014 у справі № 914/4222/13 залишити в силі.
Стягнути з Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" в дохід Державного бюджету України 852,60 грн. судового збору за розгляд справи у касаційній інстанції.
Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Т. Барицька
В. Картере
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2014 |
Оприлюднено | 11.11.2014 |
Номер документу | 41295807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Іванова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні