Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/21371/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21371/14 21.10.14

За позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро";

про стягнення 12 093,49 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Стовбан Н. І., представник, довіреність № 102/46-205 від 06.03.2014 р..;

Від відповідача: Гукаленко Л.О., директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 12 026,90 грн. заборгованості з орендної плати, 10,80 грн. трьох відсотків річних, 55,79 грн. пені, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/4384/14, розгляд справи призначено на 21.10.2014 р.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.10.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості, зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 6 253,49 грн. основного боргу, 10,80 грн. трьох відсотків річних та 55,79 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву заборгованість у розмірі 6 253, 49 грн. визнав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро (орендар) та "КП "Ватутінськінвестбуд" (орендодавець) 01.04.2012 р. було укладено договір № 71-0135 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 03.04.2012 р. №114 та від 22.08.2012 № 127, розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.09.2012 № 505, передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 48.10 кв. м, в будинку № 18 по вул. Ш. Алейхема у місті Києві.

Відповідно до п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.2011 р., місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною до цього договору (додаток 1), на дату підписання договору становить 1706,94грн.

Згідно до п. 3.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок балансоутримувача.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період з листопада 2012 р. по вересень 2014 р. у розмірі 12 026, 90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.1, 3.3 договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" на день розгляду справи має заборгованість з орендної плати за період з листопада 2012 р. по вересень 2014 р. за договором № 71-0135 у розмірі 6 186,90 грн.

Відповідач у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву вищезазначену заборгованість визнав.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" основної заборгованості у розмірі 6 189,90 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 55,79 грн. пені та 10,80 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.2 договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 10,80 грн. та пені у розмірі 55,79 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (інд 02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 8, код ЄДРПОУ 30466639) на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30977943) основну заборгованість в розмірі 6 186 (шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 90 коп., пеню в розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп., 3 % річних в сумі 10 (десять) грн. 80 коп., та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО. В. Мандриченко Дата складання рішення 27.10.2014 р.