Рішення

від 29.10.2014 по справі 910/19637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19637/14 29.10.14 За позовом сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"

до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК ПРО"

про стягнення 24 098,84 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Кондратенко М.О. за дов. №б/н від 04.11.2013;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство "Київська овочева фабрика" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК ПРО" про стягнення 24 098, 84 грн заборгованості, з яких: 19 242, 45 грн - основний борг; 322, 02 грн - пеня; 281,11 грн - 3 % річних, 4 253,26 грн - штрафу.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 58/2013 від 25.12.2012.

Ухвалою суду від 19.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19637/14 та призначено розгляд на 21.10.2014.

21.10.2014 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.10.2014.

Відповідач 20.10.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково.

Позивач 28.10.2014 через відділ канцелярії суду подав пояснення на відзив, у якому спростовує заперечення відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.10.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, позов просив задовольнити.

У судовому засіданні 29.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 25.12.2012 між сільськогосподарським публічним акціонерним товариством "Київська овочева фабрика" (далі - орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТОК ПРО" (далі - орендар, відповідач), було укладено договір оренди № 58/2013, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 78, 60 кв.м., що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Туполєва, 12-А (далі - приміщення), для ведення господарської діяльності орендаря.

Відповідно до п.2.1. договору, орендодавець зобов'язався передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Обов'язковою умовою для підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення є здійснення орендарем оплати завдатку, відповідно до положень цього договору.

Відповідно до п.3.1. (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.06.2013) орендна плата за користування приміщенням площею 78, 60 м.кв. складає 4253, 26 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць.

Крім плати за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю такі компенсаційні платежі: -компенсацію вартості електроенергії; - компенсацію вартості водопостачання таводовідведення (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.8. договору щомісячна плата за користування приміщенням та інших компенсаційних платежів, визначених п. 3.2. цього договору, що підлягають сплаті, зазначається орендодавцем в рахунках-фактурах, які орендар не пізніше п'ятого числа поточного місяця повинен самостійно отримати в офісі орендодавця. По закінченню поточного місяця сторони складають Акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акт наданих послуг орендар отримує від орендодавця самостійно, скріплює його підписом та печаткою та не пізніше 7-го числа наступного за звітний місяць, повертає орендодавцеві. Якщо у вищевказаний строк орендар не поверне орендодавцю підписаний Акт наданих послуг або не надасть вмотивованої письмової відмови від його підписання, Акт вважається підписаним, а надані послуги такими, що прийняті в повному обсязі (п.п.3.10, 3.11 договору).

Несвоєчасне отримання орендарем рахунків у орендодавця не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплатити платежі, визначені цим договором(п.3.1.2 договору).

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 30.06.2013.

Додатковою угодою № 2 від 05.11.2013 до договору оренди № 58/2013 від 25.12.2012 строк дії договору продовжено до 31.12.2014.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке зазначене у п.1.1. договору, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі приміщення в оренду від 03.01.2013, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підтвердження належного виконання умов спірного договору, позивачем надано суду підписані сторонами акти виконаних робіт (надання послуг), рахунки на оплату за користування приміщенням, за місяці, по яких у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16187, 25 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем також надано суду підписані сторонами акти виконаних робіт (надання послуг), рахунки на оплату за компенсацію вартості електроенергії та вартості електроенергії реактивної, за місяці, по яких у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 930, 73 грн. та за компенсацію вартості водопостачання у розмірі 124, 67 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем умови Договору з відшкодування витрат позивача належним чином не виконувались, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача склала 19 242, 45 грн.

Відповідач гарантійними листами вих. № 2 від 31.01.2014, вих. №03 від 02.02.2014 визнав заборгованість за договором оренди у розмірі 11 206, 08 грн., просив надати розстрочку по сплаті заборгованості та гарантував, що здійснить погашення боргу частками у розмірі 1000, 00 грн. щотижнево, починаючи з 05.02.2014 до повної сплати заборгованості.

Позивач звертався до відповідача з претензією (вих. № 39 від 18.02.2014) про сплату заборгованості в сумі 21 660, 69 грн та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладень у цінний лист із відбитком поштового штемпеля від 21.02.2014.

Станом на час розгляду господарським судом даної справи відповідач борг не сплатив, доказів зворотнього суду не надав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 19 242, 45 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 281, 11 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після перевірки розрахунку позивача в частині стягнення 3 % річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 3 % річних у заявленому в позові розмірі в сумі 281,11 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 11.03.2014 по 19.06.2014 в сумі 322,02 грн. та штраф у розмірі 4253, 26 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями, у відповідності зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.п. 9.2. (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.06.2013) за порушення встановлених п.3.9. цього договору термінів оплати плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБК, яка діяла за період стягнення пені. У разі прострочки плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів більше ніж на 10 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 4 253, 26 грн (100% місячної суми плати за користування приміщенням).

Судом перевірено розрахунок позивача в частині пені, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 11.03.2014 по 19.06.2014 в сумі 322,02 грн. та штраф у розмірі 4253, 26 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав необґрунтованості та недоведеності, оскільки останні не відповідають фактичним обставинам справи. Так, доводи щодо необхідності зарахування завдатку в оплату за оренду приміщення за вересень 2013 р., внесеного відповідачем за укладеним між сторонами договором оренди, є безпідставними, оскільки відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди № 3 від 22.04.2014 сторони розірвали договір з 24.04.2014 та відповідно до п.2.2.2. договору сума завдатку залишається у орендодавця та не може бути зарахована в якості оплати інших грошових зобов'язань орендаря за цим договором.

Доводи відповідача щодо помилкової оплати відповідачем суми 4 248, 80 грн. на рахунок попереднього орендодавця, замість рахунка позивача, та перерахування помилково сплаченого платежу попереднім орендодавцем на розрахунковий рахунок позивача судом до уваги також не приймаються, оскільки відповідачем не надано суду доказів перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Щодо неузгодженості рахунків по оплаті за спожиту електроенергію, то відповідно до п.3.10, 3.11 договору по закінченню поточного місяця сторони складають Акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акт наданих послуг орендар отримує від орендодавця самостійно, скріплює його підписом та печаткою та не пізніше 7-го числа наступного за звітний місяць, повертає орендодавцеві. Якщо у вищевказаний строк орендар не поверне орендодавцю підписаний Акт наданих послуг або не надасть вмотивованої письмової відмови від його підписання, Акт вважається підписаним, а надані послуги такими, що прийняті в повному обсязі (п.п.3.10, 3.11 договору). Відповідач не надав суду доказів пред'явлення позивачу вмотивованої письмової відмови від підписання Актів наданих послуг щодо компенсації електроенергії, а позивач у свою чергу надав копії підписаних відповідачем Актів наданих послуг щодо компенсації електроенергії, копії яких наявні в матеріалах справи. Окрім того, позивачем у порядку ст 33. ГПК України доведено, що розрахунки за компенсацію електроенергії проводились відповідно до показань лічильників, які знімались сторонами та фіксувались підписами обох сторін, копії карток зняття показників лічильників наявні в матеріалах справи.

На підставі викладеного позов відлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК ПРО» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 44, кв.9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37394147) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" (08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Гореничі, вул. Столична, 1-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00849304) 19 242 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок дві) грн 45 коп. основного боргу, 281 (двісіт вісімдесят одна) грн 11 коп 3 % річних, 322 (триста двадцять дві) грн 02 коп -пені, 4 253 (чотири тисячі двісті п'ятдесят три) грн 26 коп та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.14

Суддя Л.М. Шкурдова