Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/20134/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20134/14 05.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Преміум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп»

про стягнення 3 056 996,13 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Ковтунюк І.А. - представник за довіреністю від 10.09.14

від відповідача: не з'явилися

В судовому засіданні 05.11.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Преміум» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 056 996,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.12.2012 року між сторонами було укладено кредитний договір № 35/К/12 на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2 156 000,00 грн з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 05.06.2013 року. За доводами позивача, відповідачем не належним чином виконувалися зобов'язання за кредитним договором та не повернуто своєчасно кредит. У січні 2014 р. позивач звертався до відповідач з вимогою погасити заборгованість, проте вона залишилася без реагування з боку відповідача. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сум 2 156 000,00 грн, заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитними коштами у сумі 674 327,80 грн, пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 210 874,52 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 15 793,81 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/20134/14, розгляд справи призначено на 22.10.2014 року.

22.10.2014 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 22.10.2014 з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду подав документи для долучення до матеріалів

Ухвалою суду від 22.10.2014 задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 05.11.2014.

У судове засідання 05.11.2014 з'явився представник позивача та просив суд розглянути справу по суті, позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 05.11.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11 грудня 20012 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Преміум» (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп» (надалі - відповідач, позичальник) було укладено договір кредиту № 35/К/12 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору банк зобов'язується надати позичальнику в порядку та на умовах цього договору кредит в сумі 2 156 000,00 грн (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути (погасити) банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором та чинним законодавством України.

У п. 1.3. договору сторонами визначено кінцевий термін повного та остаточного повернення (погашення) позичальником кредиту - 28 лютого 2013 р.

Згідно з п. 1.4. договору за користування кредитними коштами в межах строку користування кредитом, встановленого п. 1.3. цього договору, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 23% процента річних. При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитом і не враховується останній день користування кредитом.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється щоденно за методом «факт/факт» (п. 1.5. договору).

Відповідно до п.п. 1.6.1.6 договору строком сплати процентів - щомісячно, не пізніше 05 робочого дня місяця наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового повернення кредиту, або в останній день дії цього договору у разу його розірвання. Датою сплати процентів позичальником є дата зарахування коштів на рахунок № 20684010409874 в ПАТ «КБ «Преміум», МФО 339555.

У п.п. 2.2., 2.4. договору визначено, що банк здійснює виплату суми кредиту позичальнику протягом 2(двох) банківських днів з дати отримання письмової заявки позичальника на отримання кредитних коштів за наявності в банку вільних кредитних ресурсів. Датою надання банком позичальнику кредиту вважається дата списання грошових коштів з позичкового рахунку позичальника.

Позичальник повинен повернути суму кредиту на позичковий рахунок № 20684010409874 в ПАТ «КБ «Преміум», МФО 339555. датою повернення кредиту є дата зарахування грошових коштів в повному обсязі на позичковий рахунок (п.п. 2.4.,2.5. договору).

Відповідно до п.3.3.2. договору позичальник взяв на себе зобов'язання належним чином виконувати всі зобов'язання за цим договором, у т.ч. своєчасно та у повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти у розмірі та в строк, встановлений цим договором.

01 березня 2013 року сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору , якою внесли зміни до п. 1.3. договору та визначили кінцевий термін повного та остаточного повернення (погашення) позичальником кредиту - 05.06.2013 р.

Позивач, на виконання умов договору кредиту надав позичальнику кредитні кошти згідно з заявкою позичальника в загальному розмірі 2 156 000,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідача станом на 11.09.2014р. утворилась заборгованість у розмірі 3 056 996,13 грн, з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 2 156 000,00 грн, і 674 327,80 грн - заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитними коштами, 210 874,52 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 15 793,81 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи заявкою та виписками по особовим рахункам.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості за договором кредиту № 35/К/12 від 11.12.2012 р. по простроченій заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 2 156 000,00 грн та по простроченій заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 674 327,80 грн відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в добровільному порядку станом на момент вирішення спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором кредиту № 35/К/12 від 11.12.2012 р. виконав своєчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором кредиту № 35/К/12 від 11.12.2012 р. позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 210 874,52 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 15 793,81 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.1. договору, за порушення позичальником строку повернення кредиту та/або строку сплати процентів за користування кредитом, позичальник повинен сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми своєчасно не повернутого кредиту та/або своєчасно не сплачених процентів за кожен день прострочення.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту та сплати процентів.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору кредиту, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті процентів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання, а відтак, повинен сплатити позивачу, пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 210 874,52 грн та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 15 793,81 грн, за розрахунком позивача, з яким погоджується суд.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Преміум» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 53, ідентифікаційний код 37176941) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Преміум» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, ідентифікаційний код 35264721) заборгованість за договором кредиту у сум 2 156 000 (два мільйони сто п'ятдесят шість тисяч) грн 00 коп.; заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитними коштами у сумі 674 327 (шістсот сімдесят чотири тисячі триста двадцять сім) грн 80 коп.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 210 874 (двісті десять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 52 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 15 793 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 61 139 грн (шістдесят одну тисячу сто тридцять дев'ять) 92 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2014 р.

Суддя Л.Г.Пукшин