Рішення

від 04.11.2014 по справі 916/4175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2014 р.Справа № 916/4175/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ"

до відповідача Комунального підприємства "Міські дороги"

про стягнення 24201,42грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Смірнова Л.П., довіреність від 10.10.2014р.;

Від відповідача: Айрапетян Д.Є., довіреність №3 від 03.11.14р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Міські дороги" про стягнення заборгованості у розмірі 24201,42грн., а саме: основного боргу у розмірі 22015грн., пені у розмірі 1085,67грн. та штрафу у розмірі 1100,75грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.14р. порушено провадження у справі №916/4175/14.

Відповідач проти позову не заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№29028/14 від 04.11.2014р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що згідно договору позивач за період з 25.07.2013р. по 29.04.2014р. здійснив поставку товару мастила та охолоджуюча рідина, на умовах відстрочки платежу, та було здійснено оплату за товар частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22015грн. Однак у дійсний час все майно відповідача знаходиться в арешті, тому відповідач не в змозі виконати негайно рішення господарського суду Одеській області по справі №916/4175/14, щодо погашення заборгованості у розмірі 22015грн., та враховуючи, що відповідач є підприємством з комунальною формою власності, тобто майно, яке є на балансі підприємства належить територіальної громаді м. Одеси та у зв'язку з арештом майна та коштів боржника, підприємство не має вільних обігових коштів. Беручи до уваги, що діяльність відповідача пов'язана із задоволенням міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої та господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством, враховуючи виключність викладеної ситуації, просить суд надати відстрочку виконання рішення у даній справі до 01.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

15.06.11р. між Комунальним підприємством "Міські дороги" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (Постачальник) було укладено договір поставки товару №168, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар, та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата товару Покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочення платежу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30(тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.п.7.1,7.2. договору, за невиконання чи несвоєчасне виконання своїх зобов'язань винна Сторона несе відповідальність згідно діючого законодавства України та умов цього Договору. У випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті.

Відповідно до умов п.7.6. договору, при простроченні оплати більше двох місяців, Постачальник має право вимагати повернення неоплаченого товару (партії Товару), а також додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено Комунальному підприємству "Міські дороги" товар, що підтверджується видатковою накладною №458 від 29.04.2014р. на суму 23015грн., а відповідачем прийнято товар, однак відповідачем в порушення умов договору, 17.07.2014р. було перераховано на рахунок постачальника лише 1000грн., та залишився товар неоплаченим, на суму 22015грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2014р., за яким рахується заборгованість Комунального підприємства "Міські дороги" у розмірі 22015грн.

05.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" було надіслано на адресу Комунального підприємства "Міські дороги" претензію №5/08 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 22015грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ", до суду з даним позовом до відповідача Комунального підприємства "Міські дороги" про стягнення заборгованості у розмірі 24201,42грн., а саме: основного боргу у розмірі 22015грн., пені у розмірі 1085,67грн. та штрафу у розмірі 1100,75грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару на суму 23015грн., проведення відповідачем часткової оплати отриманого товару на суму 1000грн, існування заборгованості Комунального підприємства "Міські дороги" по оплаті отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 22015грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1085,67грн., за період з 31.07.2014р. по 10.10.2014р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 22015грн., та штрафу у сумі 1100,75грн. -5% від суми заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, він здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 1085,67грн., за період з 31.07.2014р. по 10.10.2014р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 22015грн.

Оскільки судом встановлено наявність порушення строків оплати товару, а п.7.6. договору, передбачено, що при простроченні оплати більше двох місяців, Постачальник має право вимагати повернення неоплаченого товару (партії Товару), а також додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 5% від суми заборгованості, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі у сумі 1100,75грн. -5% від суми заборгованості.

Під час розгляду справи відповідач у відзиві з посиланням на те, що у дійсний час все майно відповідача знаходиться в арешті, тому відповідач не в змозі виконати негайно рішення господарського суду Одеській області по справі №916/4175/14, щодо погашення заборгованості у розмірі 22015грн., та враховуючи, що відповідач є підприємством з комунальною формою власності, тобто майно, яке є на балансі підприємства належить територіальної громаді м. Одеси та у зв'язку з арештом майна та коштів боржника, підприємство не має вільних обігових коштів, а також беручи до уваги, що діяльність відповідача пов'язана із задоволенням міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої та господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством, враховуючи виключність викладеної ситуації, просить суд надати відстрочку виконання рішення у даній справі до 01.05.2015р

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи .

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про доведеність Комунальним підприємством "Міські дороги" обставин скрутного фінансового стана, у зв'язку з чим надає відстрочку виконання рішення, відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, та вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду з наданням Комунальному підприємству "Міські дороги" відстрочки виконання рішення по справі №916/4175/14 до 01.05.2015р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" до відповідача Комунального підприємства "Міські дороги" про стягнення основного боргу у розмірі 22015грн., пені у розмірі 1085,67грн., штрафу у розмірі 1100,75грн., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та підлягають судом задоволенню із відстрочкою виконання рішення до 01.05.2015р.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Міські дороги" (65101, м.Одеса, вул. 25 Чапаєвської дивізії, буд.2, код ЄДРПОУ 32642110, р/р 2600301303347, в АТ «БМ Банк», МФО 3264110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, б.29Б, код ЄДРПОУ 32271610, р/р 26002165544901, МФО 328823, в ОРУ АТ «Банк Фінанси та Кредит» м.Одеси) суму основного боргу у розмірі 22015(двадцять дві тисячі п'ятнадцять)грн., пеню у розмірі 1085(одну тисячу вісімдесят п'ять)грн.67коп., штраф у розмірі 1100(одну тисячу сто)грн.75коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.із відстрочкою виконання рішення до 01.05.2015р.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.11.2014р.

Суддя С.Ф. Гут