ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"27" жовтня 2014 р.Справа № 921/1190/14-г/14 УХВАЛА
про повернення позовної заяви
Суддя Руденко О.В. , розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларс" до учасника ТОВ "Ларс" ОСОБА_1 про усунення перешкод в управлінні ТОВ "Ларс" шляхом зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод Тирсі Миколі Павловичу у здійсненні функцій директора ТОВ "Ларс" та зобов'язання ОСОБА_1 повернути печатку ТОВ "Ларс" його директору Тирсі Миколі Павловичу, встановив наступне:
- порушення п.3 ст.57 ГПК України.
У відповідності до приписів процесуального законодавства, при зверненні із позовної заявою до господарського суду, позивачем, поряд з іншим, до останньої долучаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно приписів ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду ставка судового збору становить - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2014 року - 1218 грн.
Водночас, згідно роз'яснень, які викладені у постанові Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13р. №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається із позовних матеріалів, товариством заявлено декілька вимог немайнового характеру, однак, судовий збір сплачено лише в розмірі 1827 грн., що в розумінні ст.57 ГПК України, не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, яка подається до господарського суду, встановлені ст.54 ГПК України.
Так, поряд з іншим, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов (п.5 ст.54 ГПК України).
Отже, у позовній заяві, заявник зобов'язаний зазначити як фактичні обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та які становлять предмет доказування у справі, так і юридичні підстави позову. Таким чином, у позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.
При цьому, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, товариством заявлено вимоги про усунення перешкод в управлінні господарюючим суб'єктом та зобов'язання повернути печатку, однак, всупереч вище названих процесуальних норм, у позовній заяві відсутні посилання на корпоративне законодавство, яке регламентує правовідносини, що склалися між сторонами, що в свою чергу унеможливлює встановлення підвідомчості даного спору та об'єктивності порушення корпоративних прав позивача неправомірними діями відповідача.
З огляду на наведене та враховуючи п.3.5. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, недодержання вимог статей 54, 56 та п.2 і 3 ч.1 ст.57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.
Згідно п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Водночас суд звертає увагу заявника, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
У відповідності до п.2. ч. 1 ст.7 Законом України "Про судовий збір", у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву та додані до неї документи, в тому числі оригінал квитанції №N16TQ40038 від 26.09.2014р., разом на 46 арк., повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларс", вул.Злуки,57/1, м.Тернопіль, код ЄДР 21139133) - без розгляду.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларс", вул.Злуки,57/1, м.Тернопіль, код ЄДР 21139133) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції №N16TQ40038 від 26.09.2014р.
Суддя О.В. Руденко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2014 |
Оприлюднено | 13.11.2014 |
Номер документу | 41298032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні