Постанова

від 06.11.2014 по справі 909/959/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа № 909/959/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" від 15.10.2014р. №94

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2014р.

у справі № 909/959/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд-ЛІМ", м.Івано-Франківськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА", м.Івано-Франківськ

про стягнення боргу в розмірі 81000,00 грн. за неналежне виконання договорів субпідряду: №02/12/13 від 02.12.2013р. та №03/12/13 від 03.12.2013р.,

за участю представників сторін:

- від позивача - Лучко І.М.,

- від відповідача - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2014р. у справі №909/959/14 (суддя Булка В.І.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Шляхбуд-ЛІМ", стягнуто з ТзОВ "Ніка" на користь позивача 81000,00грн. заборгованості за неналежне виконання договорів субпідряду №02/12/13 від 02.12.2013р. та №03/12/13 від 03.12.2013р. та судовий збір.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем обумовлених договорами субпідряду робіт на суму 90962,55грн. У зв'язку з тим, що відповідач за виконані роботи оплатив лише 9962,55грн., у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 81000,00грн. Вказана заборгованість на час прийняття рішення не сплачена, її розмір відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків.

Дане рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми матеріального та процесуального права і дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просив рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в оскаржуваному рішенні суд стягнув повну суму заборгованості, не врахувавши положення п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.6 договорів субпідряду, відповідно до яких: фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника відповідно до календарного плану і надходження коштів з державного бюджету; підрядник має право затримувати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкта в експлуатацію до їх усунення; при розрахунку по факту, підрядник оплачує 85% від суми акту виконаних робіт та резервує 15% від загальної договірної ціни підрядних робіт до здачі об'єкта по акту робочої комісії; вартість послуг з управління, організацію та обслуговування будівельного процесу виробництва складає 1,5% від загальної вартості виконаних робіт.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач подав до суду відзив, в якому заперечив доводи апелянта та зазначив, що рішення суду прийнято із врахуванням всіх фактичних обставин справи та з відповідністю правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві позивач зазначив, що положеннями чинного законодавства передбачено, що розрахунки за виконані субпідрядні роботи, їх прийняття здійснює генпідрядник, а тому всі претензії та вимоги, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань замовником, субпідрядник пред'являє генпідряднику. Вважає, що бездіяльність замовника та відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.

Скаржник не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом про відправку йому ухвали суду від 23.10.2014р. та списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду (а.с. 56 ). Оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

02.12.2013р. між ТзОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» (субпідрядник) та ТзОВ "Шляхбуд-ЛІМ" (підрядник) було укладено договір субпідряду №02/12/13 від 02.12.2013р. (надалі - договір №02/12/13, а.с.3-5 ), відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами, згідно із затвердженою замовником проектно-кошторисною документацію та умовами даного договору, забезпечує на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості роботи на об'єкті «капітальний ремонт (роботи з капітального ремонту вул. Т.Шевченка)».

Відповідно до п.2.1 договору №02/12/13, договірна ціна встановлюється періодичною і може уточнюватися протягом всього терміну будівництва. На момент підписання договору договірна ціна складає 48718,80грн. з ПДВ, виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт. Договірна ціна формується на основі локальних кошторисів по об'єкту.

На виконання умов цього договору позивач виконав роботи на загальну суму 33265,58грн., що підтверджується довідками форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року (а.с. 9, 14 ) та актами форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року за №№8-1/СП-Ш.Б.-Л та СП9-1/Ш.Б.-Л (а.с. 11-13, 15-17 ).

03.12.2013р. між ТзОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» (субпідрядник) та ТзОВ "Шляхбуд-ЛІМ" (підрядник) було укладено договір субпідряду №03/12/13 від 03.12.2013р. (надалі - договір №03/12/13, а.с. 6-8 ), відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами, згідно із затвердженою замовником проектно-кошторисною документацію та умовами даного договору, забезпечує на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості роботи на об'єкті «капітальний ремонт (додаткові роботи з капітального ремонту вул. Т.Шевченка)/озеленення».

Відповідно до п.2.1 договору №03/12/13, договірна ціна встановлюється твердою; ціна може уточнюватися протягом всього терміну будівництва. На момент підписання договору договірна ціна складає 69727,20грн. з ПДВ, виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт; договірна ціна формується на основі локальних кошторисів по об'єкту.

На виконання умов цього договору позивач виконав роботи на загальну суму 57696,97грн., що підтверджується довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (а.с.18 ) та актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року за №2Д/СП-Ш.Б. (а.с.19-21 ).

Розрахунків з субпідрядником за вказаними договорами відповідач не здійснив у повному обсязі, оплативши лише частину робіт згідно акту №8-1/СП-Ш.Б.-Л на суму 9962,55грн. (платіжне доручення №353 від 30.12.2013р., а.с. 24 ). Акти №№ СП9-1/Ш.Б.-Л та 2Д/СП-Ш.Б. залишились неоплаченими в повному обсязі.

З метою погашення відповідачем 81000,00грн. заборгованості за виконані роботи згідно договорів субпідряду, позивач звернувся до нього з претензією від 06.08.2014р. (а.с. 22, 23 ), проте відповідач боргу не погасив. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вищенаведеної суми заборгованості.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 1 ст.838 ЦК України передбачено право підрядника, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктами 4.3 договорів передбачено, що підрядник здійснює щомісячно або при необхідності - проміжні платежі за роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. Будь-яких інших положень, якими визначались строки оплати, договори субпідряду не містять.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось вище, позивач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт за договорами виконав належним чином, про що свідчать підписані обома сторонами без заперечень та зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форми КБ-3). Загальна вартість виконаних робіт за договорами становить 90962,55 грн., з яких відповідач оплатив лише 9962,55грн. Вказані обставини, крім того, підтверджуються підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 28 ).

Зважаючи на вищенаведені обставини, а також на факт звернення позивача до відповідача з претензією про погашення заборгованості, колегія суддів вважає доведеною суму заборгованості, а також те, що обов'язок відповідача оплатити виконані підрядні роботи настав.

При цьому, не беруться до уваги покликання відповідача на п.4.1 договорів субпідряду, відповідно до яких фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходження коштів з державного бюджету.

Судова колегія звертає увагу на те, що умова вказаних договорів про оплату виконаних робіт після надходження відповідних коштів від замовника (а саме, бюджетних коштів з Державного бюджету України) у розумінні ст.ст. 251, 252 ЦК України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Крім того, ч.2 ст.838 ЦК України встановлено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина друга ст. 617 ЦК України та частина друга ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так само не беруться до уваги посилання скаржника на п.4.2 договорів субпідряду, оскільки умовою їх застосування є порушення субпідрядником умов договору і виконання ним робіт з недоробками і дефектами, чого не вбачається з матеріалів справи.

Стосовно покликання відповідача на п.4.4 та 4.6 договорів субпідряду, то можливість їх застосування документально не обґрунтоване (матеріалами справи не підтверджується чи не спростовується обставина здачі об'єкту по акту приймальної комісії), а також не випливає з самих умов договору (договір не передбачає, чи вартість підрядних послуг в розмірі 1,5% відраховується від суми виконаних субпідрядних робіт, чи підлягає окремій сплаті субпідрядником).

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2014р. у справі №909/959/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 10.11.2014р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.