Постанова

від 04.11.2014 по справі 872/16938/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/8271/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, по проведенню перевірки, яка оформлена актом перевірки №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року; зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська утриматись від вчинення певних дій, а саме, розповсюдження будь-яким чином та використання в будь-який інший спосіб у своїй роботі висновки, викладені в акті перевірки від №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №0002701502 від 22.05.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року адміністративний позов - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, по проведенню перевірки, яка оформлена актом перевірки №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська утриматись від вчинення певних дій, а саме використання в будь-який спосіб у своїй роботі висновків, викладених у акті перевірки від №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002701502 від 22.05.2013 р.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що суд першої інстанції при винесенні постанови не дослідив всіх обставин справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права. Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом в.о. начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Сінчура О.І. від 04.04.2013 року № 437 було зобов'язано працівників ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська провести документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інжирінгова компанія КС» за період квітень 2012 року з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

17.04.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку та складено акт №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року, яким встановлено порушення під час перевірки: ТОВ «Інжирінгова компанія КС» (код 32388249) в декларації за квітень 2012 року задекларовано суму по рядку 20.1 «у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість» у розмірі 514368 грн. при цьому, згідно даних картки особливого рахунку з податку на додану вартість платника податків станом на 01.04.2012 року рахувалась переплата у сумі 23 700грн. податковий борг виник 20.04.2012 року, зарахування суми від'ємного значення у зменшення неіснуючого податкового боргу на 01.04.2012 року (звітний період квітень 2012 року) відбулося 21.05.2012 року. Таким чином було порушено п. 200.1 ст. 200 Розділу 5 Податкового кодексу України.

На підставі Акту №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0002701502 від 22.05.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не виконано вимоги п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, згідно ч.2 цієї ж статті вони не мали права розпочинати проведення перевірки, тому сам факт проведення такої перевірки, Акт по результатам його проведення так і саме податкове повідомлення-рішення №0002701502 від 22.05.2013р. є незаконними та безпідставними.

Судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Право податкової інспекції на проведення перевірки визначено пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, п.86.1, 86.3 ст.86 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України є виключно носієм інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства платниками податків, є обов'язковим документом, яким оформлюється перевірка. Викладені у акті перевірки данні та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що створює для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини. Податкові органи не позбавлені права викладати в акті перевірки власні висновки щодо визначених обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, можуть обґрунтовувати власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Висновки, що викладені у акті перевірки не мають для позивача обов'язкових наслідків, такі висновки підлягають оцінці при прийнятті подальших рішень та вчинення наступних дій, які не є предметом спору в цій справі. Між тим, позивач у своїх правах не позбавлений можливості оскаржувати рішення податкового органу, яке прийняте за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки.

Згідно з п.1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних.

Відповідна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013, яка відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України є обов'язковою при прийнятті судових рішень. Отже, згідно висновків Верховного Суду України, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Також, щодо вимог позивача зобов'язати відповідача утриматись від використання висновків зазначених в акті перевірки №1297/153/32388249 від 17.04.2013 року в своїй діяльності, колегія суддів зазначає про їх безпідставність.

Так, відповідно до статті 74 Податкового Кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатись або опрацьовуватись в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності вимог позивача, оскільки задоволення таких вимог позивача є втручанням в роботу та перешкоджанням податковому органу у здійсненні ним своїх повноважень.

Разом з тим, відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивачем не доведено неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення, тим самим судова колегія приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов