Постанова

від 11.11.2014 по справі 820/16952/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    11 листопада 2014 р.                                                                                 № 820/16952/14   Харківський окружний адміністративний суд  в особі судді Самойлової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІМП, ЛТД"    про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до    Харківського окружного адміністративного суду    з зазначеним позовом та просить суд про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році, у розмірі 10045,48 грн., посилаючись на те, що відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач у 2012 році зобов'язаний був створити 1 робоче місце для забезпечення працевлаштування інвалідів. Однак, середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів становила 0 осіб, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 20 зазначеного Закону, відповідач повинен перерахувати Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для інваліда. Позивач в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, надавши при цьому заперечення, в яких не погодився з позовом в частині бази нарахувань адміністративно-господарських санкцій. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ. Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, з наступних підстав. Встановлено, що ТОВ фірма "ОЛІМП, ЛТД" перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю. Як свідчать докази у справі, норматив для працевлаштування інвалідів у відповідача протягом 2012 року складав 1 особу, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 16 осіб. При вирішені зазначеного спору, суд враховує наступні нормативні положення. Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзацу 2 ст. 17 цього Закону підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда. Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб на  яких    працює    від    8    до    15    осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої   річної заробітної плати  на відповідному  підприємстві,  в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Судом встановлено, що середньорічна заробітна плата штатного працівника підприємства відповідача за 2012 рік становила 8281,25 грн. (графа 05 звіту), тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 8281,25 грн. (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами - 1)* 8281,25 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2012 рік). Таким чином, зазначена сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 8281,25 грн. Так, останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8281,25 грн. є 15 квітня 2014 року, у зв'язку з чим на дану суму позивачем було нараховано пеню за прострочення термінів сплати у розмірі 1764,23 грн. Суд зазначає, що відповідачем у 2012 році було подано звіт про наявність вакансій (Форма № 3-ПН) з інформацією про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, проте дана інформація при перевірці виявилася не вірною, про що свідчить акт перевірки додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування № 20-01-551/0309, складеного 25.02.2014 року Територіальною Державною інспекцією з питань праці у Харківській області, який підписано посадовою особою відповідача без зауважень. Дана обставина також підтверджується повідомленням Харківського міського центру зайнятості від 20.08.2014 року № ХМЦЗ-03-22936-22/14. Отже, відповідач не виконав свої обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 18 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення. Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення. Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не  були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані, узгоджуються з приписами діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІМП, ЛТД" (юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 29, код ЄДРПОУ: 14090403) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ: 14070760) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 8281,25 (вісім тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 25 коп. та пеню у розмірі 1764,23 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) 23 коп. на р/р 31219230700003, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, МФО 851011. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції. Суддя                                                                                                            Самойлова В.В.