Рішення

від 22.10.2014 по справі 910/21065/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21065/14 22.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Квазар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНЕ АГЕНСТВО РЕСУРСІВ І ТЕХНОЛОГІЙ "М.А.Р.Т." простягнення 60 851,78 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Миронюк В.П. - представник за дов.;

від відповідача: Амашок В.М. - директор.

У судовому засіданні 22.10.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНЕ АГЕНСТВО РЕСУРСІВ І ТЕХНОЛОГІЙ «М.А.Р.Т.» про стягнення 60851,78 грн. за договором №206/Д від 01.08.2011, з яких 53229,53 грн. - заборгованості, 3970,19 грн. - пені, 3059,26грн. - інфляційні нарахування, 592,80 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у справі №910/21065/14, розгляд справи призначено на 22.10.2014.

В судовому засіданні 22.10.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг №206/Д (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар отримує у строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, будівля №11 (Ситуаційний план Г-14, поз.45) і будівля №10 (Ситуаційний план Г-14, поз.44) (надалі - об»єкт оренди), згідно Акту приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1-А до договору) (п. 1.1).

Об'єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності. (п1.2. договору)

Відповідно до п. 4.2.24 Договору, орендар зобов'язується сплачувати своєчасно і в повному обсязі орендну плату та інші платежі згідно договору та відшкодовувати вартість спожитих комунальних, інших послуг на умовах і в строки, встановлені у даному договорі.

Вартість об'єкта оренди з врахуванням його індексації станом на день підписання договору: - 33075,99 грн. - в будівлі №11 (ситуаційний план Г-14, поз.45); - 653,94 грн. - в будівлі №10 (Ситуаційний план Г-14, поз 44) (п.1.5. договору).

Розмір місячної орендної плати на дуту укладання даного договору становить - 6010,00 грн., ПДВ - 20% - 1202,00 грн., всього 7212,00 грн. Розмір орендної плати за 1 кв.м. /міс.,площа об'єкта оренди, розмір місячної плати за оренду та місце розташування об'єкту оренди зазначаються у інвентаризаційній відомості оплати площ (додаток №1в до договору) (п. 5.1.1).

Згідно п. 9.1 Договору, цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 липня 2012р.

Сторони погодили у п. 3 додаткової угоди №183/511_ від 31.05.2014 р., що на момент укладання даної додаткової угоди встановити орендарю орендну плату у розмірі 6 372,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% у розмірі - 1 062,00 грн. згідно інвентаризаційній відомості обліку площ станом на 01.06.2012р.

Відповідно до додаткової угоди №_144/511_ від 02.07.2012р. було продовжено термін дії вищезазначеного договору до 31.07.2013р.

Додатковою угодою №_214/511_ від 01.07.2013р. було продовжено термін дії вищезазначеного договору до 30.06.2014р.

Позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, внаслідок чого у останнього станом на 30.06.2014р. виникла заборгованість в розмірі 53 229,53 грн.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5.1.8 Договору, щомісячна орендна плата за поточний календарний місяць у розмірі, встановленому підпунктом 5.1.1 цього договору, відкоригованого на індекс інфляції відповідно до підпункту 5.1.2 договору, а також з урахуванням суми пені, визначеної відповідно до підпункту 6.2.13 договору сплачується орендарем до 10 числа цього місяця.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що оплата за комунальні та інші послуги та експлуатаційні витрати здійснюються орендарем щомісячно на підставі акту виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

На підтвердження передання та приймання в оренду приміщень, сторонами Договору складений та підписаний акт від 01.08.2011, який долучений до матеріалів справи.

Крім того сторонами був складений та підписаний акт вводу в експлуатацію орендованих приміщень від 01.08.2011р.

Отже, станом на день вирішення спору, доказів оплати в повному обсязі оренди приміщень та наданих послуг за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, будівля 11 та будівля 10, за період з 01.11.202013 по 30.06.2014р., суду не надано.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови Договору (п. 5.1.8), заборгованість у відповідача а Договором № 206/Д становить 53229,53 грн., доказів протилежного суду не надано.

Отже, сума основного боргу документально позивачем підтверджена та доведена належними доказами, тому підлягає задоволенню у розмірі 53229,53 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню - 3970,19 грн., інфляційні нарахування - 3059,26 грн. та 3 % річних - 592,80 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Згідно п. 6.2.13 Договору, в разі порушення орендарем строків зі сплати щомісячної орендної плати встановлених у пункті 5.1.8. цього договору та/або строків оплати за комунальні, інші послуги та експлуатаційні витрати, встановлених пунктом 5.3 цього договору, на суму заборгованості нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату виникнення заборгованості за кожен день прострочення. Пеня з орендної плати нараховується починаючи з 11-го числа поточного місяця, за який мала бути сплачена орендна плата до повного погашення заборгованості з орендної плати. Пеня з оплати комунальних платежів, інших послуг та експлуатаційних витрат нараховується починаючи з 16-го числа місяця наступного за звітним до повного погашення цієї заборгованості.

За перерахунком суду розмірі пені є більшим ніж заявлений позивачем, тому враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та відсутність клопотання заінтересованої сторони, пеня підлягає задоволенню у розмірі заявленому позивачем, тобто 3 970,19 грн.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмірі 3% річних є більшим ніж заявлений позивачем, тому враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та відсутність клопотання заінтересованої сторони, 3% річних підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем, тобто 592,80 грн.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Враховуючи вище викладене, перевіривши розрахунок інфляційної складової суми боргу суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат не перевищує розмір інфляційних витрат який може бути нарахований та підлягає задоволенню у сумі 3059,26грн.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство ресурсів і технологій "М.А.Р.Т." (03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 42, код 25411595) на користь Публічного акціонерного товариства "Квазар" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код 14314038) суму основного боргу - 53 229,53 грн. (п'ятдесят три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 53 коп.), пеню - 3 970,19 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 19 коп.), інфляційні нарахування - 3 059,26 грн. (три тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 26 коп.), 3 % річних - 592,80 грн. (п'ятсот дев'яносто дві гривні 80 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.10.2014.

Суддя М.Є. Літвінова