Рішення

від 29.10.2014 по справі 910/22744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22744/14 29.10.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд», м.Київ, доДорожньої профспілкової організації Південно-західної залізниці, м. Київ, простягнення заборгованості 619 153,20 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Козенко І.В. від відповідача:Воропаєв В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецрегіонбуд" (надалі - ТОВ "Укрспецрегіонбуд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці про стягнення 538 785,48 грн. основного боргу, 46 394,60 грн. пені, 27 906,25 грн. інфляційних втрат та 6 066,87 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 12/1-1 від 04.03.2014 р.

Ухвалою від 22.10.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Паламаря П.І. порушено провадження у справі № 910/22744/14.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/22744/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 29.10.2014р. справу №910/22744/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2014р. позовні вимоги підтримав повністю та подав документи для доручення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.2014 р. підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позов, в якому не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем, проте у зв'язку зі складною фінансово-економічною ситуацією, що склалася в Україні, Дорожня профспілкова організація Південно-Західної залізниці на даний час обмежена у здійсненні фінансово-господарських платежів, в тому числі, за взятими зобов'язаннями.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22744/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013р. між ТОВ "Укрспецрегіонбуд" (постачальник, позивач) та Дорожньою профспілковою організацією Південно-Західної залізниці (покупець, замовник, відповідач) укладено договір поставки № 12/1-1, за умовами якого постачальник в період дії договору зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцеві, згідно з його замовленнями, будівельні матеріали (за асортиментом) та інше (далі - товар) за адресою: м.Євпаторія, вул. Алея Дружби, 31, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах визначених договором.

Згідно п. 2.1 договору товар, який є предметом поставки за цим договором, повинен бути поставлений, покупцю за ціною, якістю, термінами, в асортименті, кількості, погоджених сторонами попередньо в кожному окремому випадку поставки. Під партією товару слід розуміти поставку товару в рамках окремої накладної.

Відповідно до п. 2.3 договору датою поставки є дата отримання покупцем товару відповідно до належно оформлених товаросупровідних документів, підписаних сторонами.

Перехід права власності на товар здійснюється в момент отримання товару, згідно видаткової накладної (п. 2.6 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що покупець проводить оплату за поставлений товар за цінами, попередньо погодженим сторонами і зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює оплату товару постачальнику в порядку 100% попередньої оплати шляхом прямого банківського переказу у гривні на розрахунковий рахунок постачальника, при цьому поставка товару здійснюється не пізніше 1 робочого дня з моменту перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору постачальник може постачати покупцю товар з відстрочкою платежу, при цьому оплата за поставлений товар має бути здійснена в термін не пізніше 30 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до умов п. 5.1 договору кількістю товару, що поставляється за даним договором, вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Прийняття - передача товару за кількістю здійснюється відповідно до належно оформлених накладних, за якістю - згідно з технічними умовами виробника товару (п.6.2 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства.

У разі невиконання грошових зобов'язань покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період затримки платежу, від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% від суми заборгованості (п. 9.4 договору).

Сторони керуючись нормами чинного законодавства України, домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором припиняються через три роки з дня, коли зобов'язання повинні були бути виконані (п. 9.7 договору).

Згідно п. 12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 12.2 договору у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 30 календарних днів до закінчення його дії, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, передбачених цим договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору 30.04.2014р. поставлено відповідачу товар, на загальну суму 538 785,48 грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак, в порушення умов договору відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається із матеріалів справи у п. 2.1 договору сторони погодили, що товар, який є предметом поставки за цим договором, повинен бути поставлений, покупцю за ціною, якістю, термінами, в асортименті, кількості, погоджених сторонами попередньо в кожному окремому випадку поставки. Під партією товару слід розуміти поставку товару в рамках окремої накладної.

Згідно видаткових накладних №4 на суму 9 855,58 грн., №5 на суму 58 480,79 грн., №6 на суму 53 725,88 грн., №7 на суму 59 350,83 грн., №8 на суму 52 504,50 грн., №9 на суму 48 670,62 грн., №10 на суму 48 800,88 грн., №11 на суму 7 840,60 грн., №12 на суму 8 935,86 грн., №13 на суму 12 533,85 грн., №14 на суму 12 618,43 грн., №15 на суму 27 676,92 грн., №16 на суму 59 932,02 грн., №17 на суму 9 791,34 грн., №18 на суму 3 185,12 грн. від 30.04.2014р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 538 785,48 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору оплата за поставлений товар має бути здійснена в термін не пізніше 30 календарних днів від дати поставки товару.

Отже по видаткових накладних №4 на суму 9 855,58 грн., №5 на суму 58 480,79 грн., №6 на суму 53 725,88 грн., №7 на суму 59 350,83 грн., №8 на суму 52 504,50 грн., №9 на суму 48 670,62 грн., №10 на суму 48 800,88 грн., №11 на суму 7 840,60 грн., №12 на суму 8 935,86 грн., №13 на суму 12 533,85 грн., №14 на суму 12 618,43 грн., №15 на суму 27 676,92 грн., №16 на суму 59 932,02 грн., №17 на суму 9 791,34 грн., №18 на суму 3 185,12 грн. від 30.04.2014р. строк оплати настав 30.05.2014р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату отриманого товару за договором у повному обсязі, у строк до 30.05.2014р. та на час розгляду справи, що підтверджується довідкою ТОВ «Укрспецрегіонбуд» від 28.10.2014р. за №90 та актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01.10.2014р. та є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ "Укрспецрегіонбуд" щодо стягнення з Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці 538 785,48 грн. боргу, а отже і їх задоволення.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 9.4 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 46 394,60 грн. пені за період прострочення з 31.05.2014 р. до 14.10.2014 р.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором № 12/1-1, адже всупереч п. 4.2 наведеного договору у визначений строк не було здійснено оплату за виконані роботи, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Пунктом 9.4 договору встановлено, що у разі невиконання грошових зобов'язань покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період затримки платежу, від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% від суми заборгованості.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 46 394,60 грн.

ТОВ "Укрспецрегіонбуд" просить суд також стягнути з відповідача 6 066,87 грн. 3% річних та 27 906,25 грн. інфляційних нарахувань за період прострочення з 31.05.2014 р. до 14.10.2014 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних підлягають та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 066,87 грн. та 27 906,25 грн. відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецрегіонбуд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці м. Києва (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 02657046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецрегіонбуд" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 38952774) основний борг у розмірі 538 785 (п'ятсот тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. пеню у розмірі 46 394 (сорок шість тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 27 906 (двадцять сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 6 066 (шість тисяч шістдесят шість) грн. 87 коп., судовий збір у розмірі 12 383 (дванадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 06 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 03.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков