Рішення

від 04.11.2014 по справі 911/3828/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"04" листопада 2014 р. Справа № 911/3828/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял», м. Дніпродзержинськ до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «ОДІСЕЙ», Київська область, Білоцерківський район, с. Бикова Гребля про стягнення 47567,24 грн. за участю представників:

позивача:Чирва В.В. - дов. від 04.01.2014р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» (далі - позивач) до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «ОДІСЕЙ» (далі - відповідач) про стягнення 47567,24 грн., з яких 39000 грн. основний борг, 753,28 грн. інфляційні втрати, 6528,49 грн. пеня та 1255,47 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 08.10.2013р. № 0810 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у визначені договором строки.

Під час розгляду справи позивач подав до суду уточнену позовну заяву від 18.09.2014р. № 62, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягненні суми пені та просить суд стягнути з відповідача 2305,80 грн. пені.

Також, позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 27.10.2014р. № 80, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягненні суми боргу, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем під час розгляду справи боргу в розмірі 30000 грн. і зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, у зв'язку з її перерахуванням та просить суд стягнути з відповідача 9000 грн. боргу та 532,11 грн. інфляційних втрат.

Заявою від 09.11.2014р., позивач в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині заявлених до стягнення сум пені та штрафу.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення пені та штрафу не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 9000 грн. основного боргу та 532,11 грн. інфляційних втрат.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви від 09.11.2014р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 08.10.2013р. № 0810 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався поставити, а відповідач - покупець прийняти й оплатити товар, найменування, кількість, ціна та вартість, якого вказана в видаткових накладних (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість договору складається з суми видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язаний сплатити 100% попередню оплату постачальнику за товар згідно з рахунком-фактурою на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Договір набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного і належного виконання (здійснення) (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 20.12.2013р. № РН-243770 на суму 39000 грн. поставив відповідачу товар, а останній його отримав на підставі довіреності від 20.12.2013р. № 80. Зазначені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 03.04.2014р. № 21/03/04/01 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості виконав частково, сплативши під час розгляду справи 30000 грн. боргу, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 9000 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 9000 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 9000 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з січня 2014р. по липень 2014р. в сумі 532,11 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9000 грн. основного боргу та 532,11 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення пені та штрафу в розмірі заявлених до стягнення сум.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «ОДІСЕЙ» (09180, Київська обл., Білоцерківський район, с. Бикова Гребля, вул. Пимона Кабули, 5, ідентифікаційний код 32268744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Республіканська, 9 «А», кімната 203, ідентифікаційний код 37665284) 9000 (дев'ять тисяч) грн. основного боргу, 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 10.11.2014р.