Рішення

від 06.11.2014 по справі 917/1946/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 р. Справа №917/1946/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 65000

до Приватного підприємства "Укрставінвест", бульвар Щепот'єва 5 кв. 174, м.Полтава, 36023

про стягнення 222610,57грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: представник не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг №04-У від 17.01.2013р. у розмірі 222610,57грн. (у т.ч. 200000,00грн. сума основного боргу, 19012,40грн. - пеня за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р.) та 3% річних у розмірі 3598,17грн. за період з 23.01.2014р. по 01.09.2014р.).

Позивач у судовому засіданні надав заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 219618,88грн., у т.ч. 200000,00грн. - сума основного боргу, 15823,55грн. - пеня та 3795,33грн. - 3% річних.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 200000,00грн. - суми основного боргу, 15823,55грн. - пені та 3795,33грн. - 3% річних.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвали суду, які направлялась відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Вказана в позові адреса підтверджена документально (позивачем надано довідку з Єдиного державного реєстру). Така ж адреса вказана позивачем у позові, а отже відповідач вважається повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Відповідно до 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач у відзиві на позов від 14.10.2014р. вхід. №13482 позов визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між приватним підприємством "Укрставінвест" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір № 04-У від 17.01.13р. про надання консультаційних послуг з правових питань.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується надавати протягом строку дії цього договору консультаційні послуги з правових питань, що виникають у діяльності Замовника.

Вартість послуг складає 200000,00грн.

Строк надання послуг - 31 грудня 2013р.

Згідно п.1.2 Договору Замовник зобов"язується оплачувати послуги, надані Виконавцем, протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно Акту здачі-приймання наданих послуг від З1 грудня 2013 р. до договору № 04-У від 17.01.2013 року Виконавець надав послуги Замовнику, вартість яких складає 200000,00грн.

Згідно п.3 даного Акту - підписанням цього акту Замовник свідчить, що послуги надано належним чином та у повному обсязі. Претензій щодо надання послуг, зазначених у Акті Замовник до Виконавця не має.

Відповідач свої зобов"язання за Договором щодо оплати не виконав, у зв"язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 200000,00грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією-вимогою про виконання грошового зобов»язання за договором № 04-У від 17.01.13 р. Відповідач дану претензію залишиві без задоволення.

Позивач в обгрунтування позову посилається на те, що відповідач оплату за надані послуги не здійснив, у зв"язку з чим у останього виникла заборгованість у розмірі 200000,00грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.3. Договору за прострочення оплати надання послуг Замовник виплачує Виконавцю пеню, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Так, Відповідачу нараховано пеню у розмірі 15823,55грн. за період з 11.01.2014р по 11.07.2014р.

Крім того, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідачу, який прострочив виконання грошового зобов'язання, нарахова 3% річних у розмірі 3795,33грн. за період з 11.01.2014р. по 01.09.2014р.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача становить 219618,88грн., у т.ч. 200000,00грн. - сума основного боргу, 15823,55грн. - пеня та 3795,33грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути із приватного підприємства"Укрставінвест" (бульвар Щепот'єва 5 кв. 174, м.Полтава, 36023 ЄДРПОУ 34825326) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованості за Договором про надання послуг №04-У від 17.01.2013р. у розмірі 219618,88грн., у т.ч. 200000,00грн. - сума основного боргу, 15823,55грн. - пеня та 3795,33грн. - 3% річних, а також 4392,37грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2014р.

Суддя Кльопов І.Г.