Рішення

від 23.10.2014 по справі 922/3737/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р.Справа № 922/3737/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Державне підприємство "Спеціалізована Державна експортна організація - Центральна служба Української Державної будівельної експертизи" до Зміївське районне комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство м. Зміїв про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Скрипка К.М., за дов.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ДП "Спеціалізована Державна експортна організація - Центральна служба Української Державної будівельної експертизи" про стягнення з Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства заборгованості у розмірі 6 080,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Між Філією Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" у Харківській області (виконавець - позивач по справі) та Зміївським районним комунальним водопровідно-каналізаційним підприємством (замовник - відповідач по справі) 11.11.2011 року було укладено Договір на виконання експертизи проекту будівництва №21-01384-11, за умовами якого відповідач доручає позивачу провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, екології, пожежної безпеки та кошторисної частини (Експертиза). Назва проекту будівництва: "Будівництво свердловини питної води в с.Лиман Зміївського району".

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що результати робіт надаються відповідачу у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи (Звіт).

Вартість проведення експертизи позивачем за цим Договором складає 5029,48 грн. разом з ПДВ (п. 2.2 Договору).

Згідно з п.п. 4.1-4.2 Договору проведення експертизи здійснюється позивачем у строк 30 календарних днів. Відлік строку проведення експертизи починається з дати отримання позивачем примірника Договору, підписаного відповідачем.

Приймання відповідачем виконаних робіт за цим Договором Оформлюється актом приймання - передачі виконаних робіт (п. 5.1 Договору).

На виконання умов Договору у встановлені Договором строки позивачем були виконані роботи з проведення експертизи проекту будівництва та надано відповідачу експертний звіт щодо розгляду проектної документації.

Факт прийому-передачі виконаних робіт підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом прийому-передачі робіт за Договором №21-01384-11 від 19.12.2011 року (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.4 Договору відповідач у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт зобов'язався у відповідності з цим актом здійснити на користь позивача оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за Договором.

Однак, як стверджує позивач, відповідач оплату вартості виконаних робіт за Договором не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №219 від 17.12.2012 року про сплату за виконані роботи (копія міститься в матеріалах справи). Відповідачем було надано відповідь на претензію, відповідно до якої, він визнав суму боргу, але в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не має можливості його погасити.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу визнається відповідачем, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 5029,48 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за Договором, просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 419,17 грн. та інфляційні в сумі 631,99 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 419,17 грн. та інфляційних в сумі 631,99 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України,22, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, код ЄДРПОУ 21231318, (юридична адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Червоноармійська, 24, р/р 26008103899500 у АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Харківській області Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи", код ЄДРПОУ 35851636, (юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, р/р 26001000130067 у філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618) суму основного боргу у розмірі 5 029,48 грн., 3% річних у розмірі 419,17 грн. та інфляційних в сумі 631,99 грн., судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.10.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/3737/14