Постанова

від 10.11.2014 по справі 826/8735/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8735/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 березня 2012 року № 00000522250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" (код за ЄДРПОУ 18019170) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року та з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатом якого складено акт від 06 березня 2012 року № 13/22-511/18019170 (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 590 884,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 р. на 324 847,00 грн.; за серпень 2011 р. на 266 037,00 грн.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 березня 2012 року № 00000522250, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Комінвеєт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 657 394,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 590 884,00 грн., за штрафними санкціями - 66 510,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 березня 2012 року № 00000522250 залишено без змін, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" - без задоволення.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Комінвєст" було укладено договір підряду № 08/03/11 від 08 березня 2011 року з ТОВ "Мертенс" (код ЄДРПОУ 37102322), згідно якого підрядник бере на себе зобов'язання щодо виконання монтажу внутрішнього господарчо-питного водопроводу 1-ї та 2-ї зони житлових приміщень та 2ї зони вбудованих приміщень. Госпобудова каналізація, системи опалення (внутрішньої мережі)-4 секція на об'єкті житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою по вул. Щербакова, 52 в Шевченківському районі м. Києва.

Вартість робіт на дату укладання даного договору складає 1 083 255,42 грн. в т.ч. ПДВ 180 542,57 грн.

За результатом виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору складено акти приймання виконаних будівельних робіт, ТОВ "Мертенс" (код ЄДРПОУ 37102322) виписано на адресу позивача податкові накладні № 281 від 25 квітня 2011 року на суму 132 133,52 грн. та № 282 від 29 квітня 2011 року на суму 951 121,90 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано копії: локального кошторису №2-2-1 від 21.12.2010р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітнень 2011 р., акт №М-00000706 за квітень 2011р., акт №М-00000707 за квітень 2011 р.

Оплата за послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується випискою по особистому рахунку.

Також, судом встановлено, що ТОВ "Комінвєст" укладено Договір купівлі-продажу № 04/04/2011 від 04 квітня 2011 року з ТОВ "Маркет-Строй Ко" на суму 865 830,00 грн.

На виконання Договору сторонами було узгоджено Специфікацію від 04 квітня 2011 року, як додаток до Договору, в якій зазначено вартість та кількість обладнання та комплектуючих.

Згідно видаткової накладної № 187 від 20.04.2011 року ТОВ "Маркет-Строй Ко" було передано, ТОВ "Комінвєст" отримано обладнання. ТОВ "Маркет-Строй Ко" виписано на адресу позивача податкові накладні № 98 від 08.04.2011 р. на суму 150 000 грн., №131 від 13.04.2011 р. на суму 100 000 грн., №138 від 14.04.2011 р. на суму 100 000 грн., №148 від 15.04.2011 р. на суму 100 000 грн., № 156 від 18.04.2011 р. на суму 100 000 грн., № 176 від 19.04.2011 р. на суму 113 640,88 грн., № 187 від 20.04.2011 р. на суму 202 189,12 грн.,

Оплата за послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується випискою по особистому рахунку.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Комінвєст" укладено Договір на виконання ремонтних робіт № 07/04/2011 від 07.04.2011 року з ТОВ "Європейські шляхові технології" на суму 848 540,00 грн.

Ремонтні роботи проводились на об'єкті: офісне приміщення за адресою вул. Леваневського 6, що на той момент було власністю ТОВ "Комінвєст" (свідоцтво про право власності № 1368-С/НС від 26 червня 2004 року).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано копії: договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р., акт приймання виконаних будівельних робіт №2/8 за серпень 2011 р., підсумкової відомості ресурсів, податкової накладної №16 віж 30.08.2011 р. на суму 200 000 грн., № 14 від 29.08.2011 р. на суму 200 000 грн., № 21 від 31.08.2011 р. на суму 448 540 грн.

Також, ТОВ "Комінвєст" було укладено Договір на виконання ремонтних робіт № 01/06/2011 від 01.06.2011 року з ТОВ "Європейські шляхові технології" на суму 281 325,11 грн. Ремонтні роботи проводились на об'єкті : офісне приміщення за адресою пров. Старокиївський, 5, що є власністю ТОВ "Комінвєст" (копія нотаріально завіреного Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 27.02.2008р.).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано копії: договірної ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2011 р., підсумкову відомість ресурсів, акт приймання виконаних робіт №1/8 за серпень 2011 р., податкової накладної № 18 від 22.08.2011р. на суму 281 325,11 грн.

Оплата за послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується випискою по особистому рахунку.

ТОВ "Комінвєст" укладено ряд Договорів з ТОВ "ІСТ Реалтігруп":

Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 16/05.11-2 від 16.05.2011 року (далі - Договір № 1) - роботи по утепленню фасадів проводились на об'єкті: виробнича будівля по вул. Промисловій в м. Українка, що є власністю ТОВ "Комінвєст" згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 липня 2002 року.

Договір підряду № 02/08.11-1 від 02.08.2011 року, згідно якого Підрядник бере на себе зобов'язання щодо виконання пусконалагоджувальних робіт в насосній станції (НС) на ділянці: загальноосвітня школа на ділянці 11 в 9-му мікрорайоні ж/м Позняки-Західні у Дарницькому р-ні.

Договір підряду № 02/08.11-2 від 02.08.2011 року, згідно якого Підрядник бере на себе зобов'язання щодо виконання пусконалагоджувальних робіт в індивідуальних теплових пунктах (ІТП) „1.2.3 на діл. 11 у дев'ятому мікрорайоні ж.м. Позняки у Дарницькому р-ні.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано копії: договірної ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, акт виконаних робіт за серпень 2011р., податкової накладної №571 від 25.08.2011 р. на суму 345 684 грн., № 664 від 30.08.2011 р. на суму 47 392,86 грн. № 665 від 30.08.2011 р. на суму 73 284 грн.

Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Як зазначено позивачем, роботи за Договором підряду № 08/03/11 від 08 березня 2011 року були виконані ТОВ "Мертенс" в рамках виконання робіт позивачем згідно Договору № 29/03/11 на виконання робіт з монтажу внутрішніх мереж ОВ та ВК за адресою: вул.. Щербакова, 52 в Шевченківському районі м. Києва, укладеного між позивачем та ПП „Під ключ" П 2.1 Договору передбачає, що договірна вартість Робіт становить 7 640 387,81 грн. в т.ч. ПДВ. Позивачем було виконано підрядні роботи згідно договору № 29/03/11 на загальну суму 1 854 173,81 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами копіями актів виконаних робіт форми № КБ-2в, довідки № КБ-3 за травень, червень, жовтень 2011 року.

Також, позивачем зазначено, що замовником ПП "Під ключ" було частково сплачено вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 1 125 394,00 грн. У зв'язку виникненням заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 608 779,81 грн., ТОВ "Комінвєст" змушений витребувати заборгованість в судовому порядку. Надано копію Рішення Господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року у справі № 18/5026/131/2012, яким задоволено позовні вимог щодо стягнення з ПП "Під ключ" заборгованості та неустойки.

Придбане обладнання у ТОВ "Маркет-Строй Ко" було продане замовнику КП "Житлоінвестбуд-УКБ", про що надано видаткову накладну.

Згідно Договору на виконання ремонтних робіт № 07/04/2011 від 07.04.2011 року із ТОВ "Європейські шляхові технології", останні виконували ремонтні роботи в офісному приміщенні за адресою вул. Леваневського 6, що на той момент було власністю ТОВ "Комінвєст" (свідоцтво про право власності № 1368-С/НС від 26 червня 2004 року).

Роботи за договорами із ТОВ "ІСТ Реалтігруп" були виконані як наступний субпідряд в рамках виконання робіт позивачем згідно Договору № 523/1-СП виконання пусконалагоджувальних робіт по насосній станції (НС) на об'єкті: загальноосвітня школа на 11 в 9-му мікр ж/м Позняки у Дарницькому-ні м. Києва від 02 червня 2011 року, укладеним з Генпідрядником ПАТ трест "Київміськбуд", замовником робіт є КП "Житлоінвестбуд-УКБ".

Незважаючи на наявність вищевказаних документів відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а висновки зроблені відповідачем ґрунтувались відповідно до обставин зазначених в інших актах перевірки контрагентів позивача.

Аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами які були предметом перевірки.

Також, колегія суддів зазначає, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні його контрагентом підтверджуються належним чином складеними первинними документами.

Беручи до уваги досліджені первинні документи, які складались у процесі виконання зобов'язань по відносинам позивача з його контрагентами, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки визначені ними грошові зобов'язання є необґрунтованими та протиправними.

Відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Зважаючи на викладене та виходячи із принципу превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, колегія суддів констатує, що позивач діяв у межах визначених податковим законодавством, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" - задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 04 серпня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30 березня 2012 року № 00000522250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" судові витрати у розмірі 2923, 20 грн.(дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні, 20 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В. Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.