Ухвала

від 05.11.2014 по справі 821/1565/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1565/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Яковлєва О.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Довбиш Ганни Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Сервіс" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Транс Сервіс" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 08 лютого 2014 року за №0000212200 та від 28 квітня 2014 року №0000902200.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що під час проведення перевірки ДПІ не було використано жодного первинного документа, в тому числі і податкової декларації, натомість в акті зазначено, що під час перевірки використано дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АС "Податковий блок". Крім того, ТОВ наголошено, що положеннями чинного законодавства не надано податковому органу повноважень по визнанню нікчемними або недійсними правочинів, укладених між суб'єктами господарювання.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкові повідомлення-рішення ОДПІ №0000212200 від 08 лютого 2014 року, яким ТОВ визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32779,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 26223,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6556,00 грн. та за №0000902200 від 28 квітня 2014 року, яким ТОВ визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 31819,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 29135,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2684,00 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15 січня 2014 року по 21 січня 2014 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаєморозрахунках з СФГ "Адоніс", за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, за період з 01 червня 2012 р. по 30 червня 2012 року, та податок на прибуток по взаємовідносинах з СФГ "Адоніс" за IVкв. 2011 року та І півріччя 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27 січня 2014 року за №26/21-15-22-026/37631009, яким виявлено порушення ТОВ ст.44, п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з СФГ "Адоніс" у листопаді 2011 року, всього в сумі 80000,00 грн., у січні 2012 року всього у сумі 26017,00 грн., у червні 2012 року всього у сумі 25100,00 грн., та занижено податок на прибуток за ІІІ кв. 2011 року на загальну суму 80000,00 грн., за І півріччя 2012 року на загальну суму 51117,00 грн.. Також, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.44.5 ст.44, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що перевірявся, на загальну суму 26223,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року на суму 16000,00 грн., за лютий 2012 року на суму 5203,00 грн. за червень 2012 року на суму 5020,00 грн., зазначені правочини є безтоварними.

В зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 лютого 2014 року за № 0000212200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 32779,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 26223,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6556,00 грн., а також від 28 квітня 2014 року № 0000902200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 31819,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 29135,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2684,00 грн..

Винесення ОДПІ зазначених податкових повідомлень-рішень та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, а тому висновок відповідача щодо порушень п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.44.5 ст.44, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України є безпідставним. Крім того, суд враховував, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з СФГ "Адоніс", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем ст.44, п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положенням пп.139.1.9 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу валових витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ та СФГ "Адоніс" було укладено договори про надання послуг від 28 листопада 2011 року № 14 та від 29 червня 2012 року №29/06, за якими СФГ "Адоніс" зобов'язувався надати послуги по виконанню механізованих ремонтних робіт та зварювальних робіт.

Придбання ремонтних робіт підтверджується актами виконаних робіт №1 /11 від 28 листопада 2011 року на суму 96000,00 грн., №33 від 30 січня 2012 року на суму 31219,99 грн., №1/06 від 29 червня 2012 року на суму 30120,00грн..

Фактична оплата за виконані роботи проводилась готівкою та безготівковими розрахунками, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями: № 116 від 27 грудня 2011 року на загальну суму 96000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16000,00 грн., № 150 від 30 січня 2012 року на загальну суму 31150,00 грн. у т.ч. ПДВ 5191,67 грн., квитанціями до прибуткового касового ордеру №3 від 29 червня 2012 року на загальну суму 10000,00 грн., №4 від 30 червня 2012 року на загальну суму 10000,00 грн., №6 від 02 липня 2012 року на загальну суму 10000,00 грн., №7 від 03 липня 2012 року на загальну суму 120,00 грн..

Крім того, на вимогу позивача та для формування податкового кредиту контрагентом ТОВ було видано податкові накладні: №14/2 від 28 листопада 2011 року на загальну суму 96000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16000,00 грн., №7/2 від 30 січня 2012 року на загальну суму 31219,99 грн. у т.ч. ПДВ 5203,33 грн., №40/2 від 29 червня 2012 року на загальну суму 30120,00 грн. у т.ч. ПДВ 5020,00 грн..

Також, з матеріалів справи вбачається, що ватажні автомобілі, ремонт яких було виконано СФГ "Адоніс", використовувались ТОВ на підставі договорів оренди від 21 червня 2011 року (а.с.149-152) для виконання здійснення основного виду діяльності, яким є діяльність вантажного, автомобільного транспорту (згідно довідки статистики присвоєно код КВЕД 49.41).

Окрім іншого, відповідно до п.7 договорів оренди, орендар зобов'язаний проводити за власний рахунок капітальний та поточний ремонт транспортних засобів, їх технічне обслуговування, з придбанням для цієї мети запасних частин, вузлів та деталей, що додатково обґрунтовує реальність правочинів.

Отже, враховуючи все вищевикладене, та оскільки договори позивача з контрагентом в судовому порядку недійсним не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами щодо надання відповідних послуг, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам СФГ "Адоніс".

При цьому в ході розгляду справи відповідачем не було надано жодного доказу щодо визнання вказаних документів у встановленому порядку недійсними.

Також, зі справи вбачається, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом слугував акт від 24 вересня 2012 року № 425/22-2/31711235 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки СФГ "Адоніс" з дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2012 року".

Разом з тим, чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту та витрат, від податкового обліку (стану) інших осіб, зокрема, внаслідок виявлення іншими податковими перевірками порушень чинного законодавства. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення, також, узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ОДПІ викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук О.В. Яковлєв