Рішення

від 04.11.2014 по справі 908/4200/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2014 Справа № 908/4200/14

За позовом Приватного підприємства "Маріната" (83045, м.Донецьк, вул.. Луговцова, 1)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Володарський молочний завод" (83005, м.Донецьк, вул. Зубкова, 2)

про стягнення 398668 грн. 80 коп. основного боргу за договором № 010901 від 01.09.2012 р.

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 398668 грн. 80 коп. основного боргу за договором № 01901 від 01.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2014 р. прийнято позову заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 908/4200/14, судове засідання призначене на 04.11.2014 р.

Рішення постановлено в судовому засіданні 04.11.2014 р.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: на виконання умов договору № 010901, укладеного з відповідачем 01.09.2012 р., останньому позивач надав послуги, про що сторонами підписано акти приймання-передачі на загальну суму 398668 грн. 80 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 398668 грн. 80 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Володарський молочний завод».

В судове засідання 04.11.2014 р. позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 21.10.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 04.11.2014 року за відсутності представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.09.2012 р. Приватним підприємством «Маріната» (виконавець, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Володарський молочний завод» (замовник, відповідач по справі) укладено договір про надання послуг № 010901, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати послуги з доставки та експедиції молочної продукції, маркетингові послуги та інші виробничі послуги, в свою чергу замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги в строки та на умовах даного договору. Строк дії договору відповідно до п. 7.1 встановлено до 31.12.2013 р.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 010901 позивачем надано відповідачу виробничі послуги, про що сторонами складено акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг № 101 від 06.09.2012 р., № 102 від 06.09.2012 р., № 128 від 07.09.2012 р., № 203 від 13.09.2012 р.. № 364 від 21.09.2012 р., № 494 від 28.09.2012 р. та акт виконаних робіт № 212 від 12.09.2012 р. на загальну суму 398668 грн. 80 коп.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг визначається з моменту пред'явлення вимоги про оплату. Листом № 14 від 04.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за отримані послуги.

Як свідчить позивач, в порушення умов договору та закону відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 398688 грн. 80 коп. Відповідач заборгованість визнав, про що підписав акт звірення розрахунків станом на 05.05.2014р.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суму заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 398668 грн. 80 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 193 ГК України, ст. 526, 530, 629, 901 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Володарський молочний завод" (83005, м.Донецьк, вул. Зубкова, 2, ЄДРПОУ 13541499) на користь Приватного підприємства "Маріната" (83045, м.Донецьк, вул.. Луговцова, 1, ЄДРПОУ 35832334) 398668 (триста дев'яносто вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн.. 80 коп. основного боргу, 7973 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 36коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 листопада 2014 року.

Суддя І.А. Попова