Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/19213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19213/14 14.10.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС"

про розірвання договору №12/Р від 20.09.2012 року та стягнення 45 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за договором № 6 про надання послуг (правової допомоги) адвокатом від 29.08.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС" про розірвання договору №12/Р від 20.09.2012 року та стягнення 45 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2012 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС" укладено договір №12/Р-23, відповідно до умов якого останній зобов'язаний виготовити для позивача технічних звіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На виконання умов договору позивач перерахував повну вартість робіт в розмірі 45 000,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору взагалі не виготовив технічний звіт.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про розірвання договору №12/р від 10.09.2012 року, стягнення переоплати в розмірі 45 000,00 грн., а також стягнення витрат на адвоката в розмірі 2 250,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2014 року.

В судове засідання 30.09.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.09.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2014 року розгляд справи відкладено на 14.10.2014 року.

В судове засідання 14.10.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.09.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02002, м. Київ, вулиця Луначарського, будинок 10, приміщення 161, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.09.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.09.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС" (виконавець) укладено договір №12/Р-35.

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виготовлення технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за адресою: вул. Володимира Сосюри, 68 у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що зміст та термін здачі робіт визначається календарним планом (додаток №2), що є невід'ємною складовою частиною даного договору.

Так, відповідно до підписаного сторонами календарного плану робіт (додаток №2 до договору №12/Р-35 від 10.09.2012) строки виконання робіт: початок - 10.09.2012р., закінчення - 09.10.2012р.

Термін виконання робіт складає 30 календарних днів після надання замовником необхідних матеріалів та перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми, обумовленої п.2.1 договору (п.5.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, за виконані роботи згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну вартість робіт у розмірі 45 000,00 грн.

Не пізніше п'яти банківських днів з дня підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати виконавцю повну вартість робіт (п.2.3 договору).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 45 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №6307 від 11.09.2012 року.

Відповідно до п.3.1 договору, по закінченню виконання робіт сторони складають двосторонній акт здачі-приймання робіт.

04.07.2013 року позивачем направлена відповідачу претензія №2 про повернення грошових коштів та з одночасною пропозицією розірвати договір, відповідно до якої вимагав повернути протягом 3-х календарних днів грошові кошти у розмірі 45 000,00 грн. та вимогу про розірвання договору №12/Р-35 від 10.09.2012 року з 05 липня 2013 року.

Відповіді на зазначену претензію відповідач не надав, кошти не повернув.

В матеріалах справи відсутні підписані сторонами акти здачі-приймання робіт по договору, а також будь-які докази виконання таких робіт.

Відповідно до п.7.1 договору, договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Згідно з статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як вбачається з договору, сторонами в ньому не визначено порядку розірвання договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним факт істотних порушень з боку відповідача умов договору №12/Р-35 від 10.09.2012 року у зв'язку з його не виконанням в обумовлені договором строки, які дають підстави для його розірвання судом.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, оскільки відповідач всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов'язань щодо виготовлення технічного звіту ні у строки передбачені договором, ні на час звернення з даним позовом, а також враховуючи те, що з моменту укладання зазначеного договору пройшло достатньо часу, та те, що авансовий платіж перерахований позивачем в сумі 45 000,00 грн. на виконання умов договору відповідач не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 000,00 грн. та розірвання договору №12/Р-35 від 10.09.2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані із наданням послуг адвоката в розмірі 2 250,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Українська правозахисна фундація» 29.08.2014 року укладено договір №5 про надання послуг (правової допомоги) адвокатом, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги (правову допомогу) адвоката під час розгляду у господарському суді м. Києва справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина-Торгова Система-Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС" про розірвання договору №12/Р від 20.09.2012 року та стягнення 45 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1 договору, за надання послуг (правової допомоги) адвокатом під час розгляду справи у господарському суді м. Києва замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі 5% від ціни позову, тобто суму гонорару - 2 250,00 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №1598 від 10.09.2014 року, з якого вбачається що позивачем перераховано адвокатському об'єднанню «Українська правозахисна фундація» кошти в розмірі 2 250,00 грн. за послуги адвоката.

Також, наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та ордер серія КС №39565.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням послуг адвоката в розмірі 2 250,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №12/Р-35 від 10.09.2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС" (02002, м. Київ, вулиця Луначарського, будинок 10, приміщення 161, ідентифікаційний код: 32960381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, б. 68, ідентифікаційний код 32959643) суму передоплати в розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., витрати, пов'язаних із наданням послуг адвоката в розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., а також 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.11.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий