Рішення

від 07.11.2014 по справі 911/3853/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2014 р. Справа № 911/3853/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алавер-буд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»

про стягнення 59 054,03грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з'явилися;

від відповідача Миханів В.Р. (дов. б/н від 28.04.2014р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алавер-буд» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (далі - відповідач) про стягнення 63 590,82грн. заборгованості, з яких: 15 119,79грн. боргу за поставлений, згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, 12 043грн. пені, 34 318,55грн. інфляційних втрат та 2 109,28грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 10 від 03.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014р. порушено провадження у справі № 911/3853/14, розгляд справи призначено на 26.09.2014р.

Ухвалою господарським судом Київської області від 26.09.2014р. розгляд справи відкладено на 17.10.2014р.

13.10.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача разом з супровідним листом від 13.10.2014р. (вх. № 21964/14 від 13.10.2014р.) надійшла позовна заява (уточнена) від 01.10.2014р., згідно якої останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 59 054,03грн. заборгованості, з яких: 15 119,79грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 3 від 03.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, 11 135грн. пені, 30 909,10грн. інфляційних втрат та 1 890,14грн. 3 % річних. Вказана уточнена позовна заява прийнята судом до розгляду.

17.10.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява (про стягнення судових витрат) від 17.10.2014р. (вх. № 22396/14 від 17.10.2014р.), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 12 000грн. витрат на послуги адвоката, яка прийнята судом.

У судовому засіданні 17.10.2014р. оголошено перерву до 31.10.2014р.

31.10.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24222/14 від 31.10.2014р.), згідно якого останній просив суд встановити розумний розмір відшкодування адвокатських витрат.

У судовому засіданні 31.10.2014р. оголошено перерву до 07.11.2014р.

У судовому засіданні 07.11.2014р. представник відповідача заперечив проти задоволення позову повністю.

Позивач в судове засідання 07.11.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алавер-буд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Візит» (Покупець) укладено договір поставки № 10, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукти харчування (товар) у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Датою поставки товару по договору є день передачі вищезазначеного товару постачальником покупцю по накладній, яка є невід'ємною частиною договору і підписана уповноваженими особами сторін (п. 2. договору).

Згідно п. 4.3. договору оплата за товар покупцем здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 банківських днів з моменту поставки товару згідно накладної.

Відповідно п. 9.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 10 від 03.02.2014р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 767 863,82грн., що підтверджується видатковою накладною № 3 від 03.02.2014р. на суму 36 920грн., видатковою накладною № 4 від 03.02.2014р. на суму 23 060грн., видатковою накладною № 6 від 04.02.2014р. на суму 47 541,67грн., № 7 від 05.02.2014р. на суму 44 738,82грн., № 8 від 06.02.2014р. на суму боргу 19 944,02грн., № 9 від 07.02.2014р. на суму боргу 29 146,01грн., № 10 від 10.02.2014р. на суму боргу 38 080грн., № 11 від 10.02.2014р. на суму боргу 14 762грн., № 12 від 11.02.2014р. на суму боргу 49 614,67грн., № 13 від 12.02.2014р. на суму боргу 40 518грн., № 14 від 13.02.2014р. на суму боргу 19 852,02грн., № 15 від 13.02.2014р. на суму боргу 24 780,01грн., № 16 від 17.02.2014р. на суму боргу 41 460грн., № 17 від 17.02.2014р. на суму боргу 15 857грн., № 18 від 18.02.2014р. на суму боргу 46 894,63грн., № 19 від 19.02.2014р. на суму боргу 23 034грн., № 20 від 20.02.2014р. на суму боргу 19 542,02грн., № 21 від 20.02.2014р. на суму боргу 26 550,02грн., № 22 від 24.02.2014р. на суму боргу 43 460грн., № 23 від 24.02.2014р. на суму боргу 14 517грн., № 24 від 25.02.2014р. на суму боргу 50 994,67грн., № 25 від 26.02.2014р. на суму боргу 26 199грн., № 26 від 27.02.2014р. на суму боргу 16 598,03грн., № 29 від 28.02.2014р. на суму боргу 26 660,21грн., № 30 від 28.02.2014р. на суму боргу 27 140,02грн. (а.с. 14-38), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

01.08.2014р. позивач звернувся до відповідача із заявою (про припинення зобов'язання зарахуванням) вих. № 101 від 01.08.2014р. (а.с. 39-40), в якій позивач з огляду на наявність у ТОВ «Візит» перед ТОВ «Алавер-буд» заборгованості за договором поставки № 10 від 03.02.2014р. у сумі 925 618,59 грн., з яких 767 863,82 грн. основного боргу, 96554,38 грн. інфляційних втрат, 8 820,00 грн. 3 % річних та 52 380,39 грн. пені, заявив про припинення зобов'язання щодо сплати ТОВ «Візит» 752 744,03грн. основного боргу, 62 235,83грн. інфляційних, 6 710,72грн. 3 % річних, 40 337,19грн. пені, а всього: 862 027,77грн., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме боргу ТОВ «Візит» у сумі 862 027,77 грн. за договором поставки № 10 від 03.02.2014р., що підтверджується змістом ухвали господарського суду Київської області про припинення провадження від 26.08.2014р. у справі № 911/3204/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алавер-буд» про стягнення 862 027,77грн., обставини, встановлені якою мають преюдиціальне значення для суду у розумінні ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що решту боргу у сумі 15 119,79грн. (767 863,82грн. - 752 744,03грн.) відповідач позивачу не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 87-222), внаслідок чого залишилася частково неоплаченою видаткова накладна № 3 від 03.02.2014р. на суму 15 119,79грн.

Предметом позову, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.10.2014р. (а.с. 65-67), є вимоги про стягнення 15 119,79грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 3 від 03.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, 11 135грн. пені, 30 909,10грн. інфляційних втрат та 1 890,14грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 10 від 03.02.2014р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 767 863,82грн., що підтверджується видатковою накладною № 3 від 03.02.2014р. на суму 36 920грн., видатковою накладною № 4 від 03.02.2014р. на суму 23 060грн., видатковою накладною № 6 від 04.02.2014р. на суму 47 541,67грн., № 7 від 05.02.2014р. на суму 44 738,82грн., № 8 від 06.02.2014р. на суму боргу 19 944,02грн., № 9 від 07.02.2014р. на суму боргу 29 146,01грн., № 10 від 10.02.2014р. на суму боргу 38 080грн., № 11 від 10.02.2014р. на суму боргу 14 762грн., № 12 від 11.02.2014р. на суму боргу 49 614,67грн., № 13 від 12.02.2014р. на суму боргу 40 518грн., № 14 від 13.02.2014р. на суму боргу 19 852,02грн., № 15 від 13.02.2014р. на суму боргу 24 780,01грн., № 16 від 17.02.2014р. на суму боргу 41 460грн., № 17 від 17.02.2014р. на суму боргу 15 857грн., № 18 від 18.02.2014р. на суму боргу 46 894,63грн., № 19 від 19.02.2014р. на суму боргу 23 034грн., № 20 від 20.02.2014р. на суму боргу 19 542,02грн., № 21 від 20.02.2014р. на суму боргу 26 550,02грн., № 22 від 24.02.2014р. на суму боргу 43 460грн., № 23 від 24.02.2014р. на суму боргу 14 517грн., № 24 від 25.02.2014р. на суму боргу 50 994,67грн., № 25 від 26.02.2014р. на суму боргу 26 199грн., № 26 від 27.02.2014р. на суму боргу 16 598,03грн., № 29 від 28.02.2014р. на суму боргу 26 660,21грн., № 30 від 28.02.2014р. на суму боргу 27 140,02грн. (а.с. 14-38), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; 01.08.2014р. позивач звернувся до відповідача із заявою (про припинення зобов'язання зарахуванням) вих. № 101 від 01.08.2014р. (а.с. 39-40), в якій позивач з огляду на наявність у ТОВ «Візит» перед ТОВ «Алавер-буд» заборгованості за договором поставки № 10 від 03.02.2014р. у сумі 925 618,59 грн., з яких 767 863,82 грн. основного боргу, 96 554,38 грн. інфляційних втрат, 8 820,00 грн. 3 % річних та 52 380,39 грн. пені, заявив про припинення зобов'язання щодо сплати ТОВ «Візит» 752 744,03грн. основного боргу, 62 235,83грн. інфляційних, 6 710,72грн. 3 % річних, 40 337,19грн. пені, а всього: 862 027,77грн., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме боргу ТОВ «Візит» у сумі 862 027,77 грн. за договором поставки № 10 від 03.02.2014р., решту боргу у сумі 15 119,79грн. (767 863,82грн. - 752 744,03грн.) відповідач позивачу не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 87-222), внаслідок чого залишилася частково неоплаченою видаткова накладна № 3 від 03.02.2014р. на суму 15 119,79грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15 119,79грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 3 від 03.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з розрахунку за отриманий, на підставі видаткових накладних № 3 від 03.02.2014р., № 4 від 03.02.2014р., № 6 від 04.02.2014р., № 7 від 05.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, позивачем за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. нарахована пеня в сумі 11 135грн., зокрема: 2 711,85грн. за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 36 920грн., 1 693,81грн. за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 23 060грн., 3 475,05грн. за період з 06.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 47 541,67грн., 3 254,29грн. за період з 07.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 44 738,82грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Згідно п. 6.2. договору у випадку прострочення платежу покупець сплатить постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від вчасно не перерахованої суми коштів за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що зазначені позивачем в розрахунку пені (а.с. 14), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. становить загалом 11 029,02грн., зокрема: 2 705,78грн. за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 36 920грн., 1 609,01грн. за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 23 060грн., 3 467,29грн. за період з 06.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 47 541,67грн., 3 246,94грн. за період з 07.03.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 44 738,82грн. Отже, вимога про стягнення 11 135грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 11 029,02грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з розрахунку за отриманий, на підставі видаткових накладних № 3 від 03.02.2014р., № 4 від 03.02.2014р., № 6 від 04.02.2014р., № 7 від 05.02.2014р., № 8 від 06.02.2014р., № 9 від 07.02.2014р., № 10 від 10.02.2014р., № 11 від 10.02.2014р., № 12 від 11.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, позивачем за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. нараховано 30 909,10грн. інфляційних втрат, а у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з розрахунку за отриманий, на підставі видаткових накладних № 3 від 03.02.2014р., № 4 від 03.02.2014р., № 6 від 04.02.2014р., № 7 від 05.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, позивачем за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. нараховано 1 890,14грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 69-71), арифметично вірний розрахунок, нарахованих за період з 05.03.2014р. по 31.07.2014р. інфляційних втрат та 3 % річних складає 32 507,38грн. інфляційних втрат та 1 853,41грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 30 909,10грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 1 890,14грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 853,41грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 12 000грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги № 08/08/14 від 08.08.2014р. (а.с. 225), акт наданих послуг від 17.10.2014р. (а.с. 226), копію свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання від 09.07.2012р. (а.с. 227), платіжне доручення № 617 від 13.08.2014р. на суму 12 000грн. (а.с. 224).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Згідно статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: - 1 218 гривень.

Враховуючи наведене, мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду (09.09.2014р.) предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі, доводи представника відповідача на співрозмірність адвокатських витрат та часткове задоволення позовних вимог, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 000грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню у розмірі двох мінімальних зарплат, а саме у розмірі 2 436грн. (1 218грн. * 2).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 15 119,79грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 3 від 03.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, 11 029,02грн. пені, 30 909,10грн. інфляційних втрат та 1 853,41грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, буд. 23 «А»; ідентифікаційний код 22206848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алавер-буд» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Галафеєва, буд. 31; ідентифікаційний код 36261318) 15 119 (п'ятнадцять тисяч сто дев'ятнадцять гривень) 79 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 3 від 03.02.2014р. згідно договору поставки № 10 від 03.02.2014р., товар, 11 029 (одинадцять тисяч двадцять дев'ять гривень) 02 коп. пені, 30 909 (тридцять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень) 10 коп. інфляційних втрат, 1 853 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят три гривні) 00 коп. 3 % річних, 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні) 58 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 11.11.2014р.

Суддя П.В.Горбасенко