Рішення

від 10.11.2014 по справі 914/3488/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2014 р. Справа № 914/3488/14

За позовом: Прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Украгролізинг", м. Київ,

до відповідача: Приватної агрофірми «Наукова», м. Городок Львівської обл.,

про стягнення 23' 103,52 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.

Представники :

від позивача: Новосілець О.Я.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Украгролізинг" подано позов до Приватної агрофірми «Наукова» про стягнення 23' 103,52 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.10.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 10.11.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору фінансового лізингу №13-12-148стс-фл/571 від 15.11.2012 р. не оплатив у повному обсязі лізингових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 21' 739,02 грн. Крім того, відповідачу нараховано 931,34 грн. - пені, 309,80 грн. - інфляційних втрат та 123,36 грн. - 3 % річних.

У судові засідання 20.10.2014р., 03.11.2014 р. та 10.11.2014 р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, вимог ухвал суду не виконав. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

15.11.2012р. між Державним публічним акціонерним товариством "Національна Акціонерна Компанія "Украгролізинг" (лізингодавець, позивач у справі) та Приватною агрофірмою «Наукова» (лізингоодержувач, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу № 13-12-148стс-фл/571.

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається в п'яти автентичних примірниках (п. 2.2 договору).

У розділі 4 договору сторони погодили лізингові платежі, амортизацію. За користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

· Попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

· Комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відстотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

· Відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу;

· Комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.4.3 договору з моменту підписання Акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- Відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- Комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 договору;

- Комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному п.4.1 договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта, подальші платежі - через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» (п.4.4 договору).

Згідно з додатком №1 до вказаного вище договору, предметом лізингу визначено - дискова борона БГР - 6,7 вартістю 197' 760,00 грн.

03.12.2012 р. сторони підписали Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки (предмета лізингу).

Листом №1/4-33 від 07.04.2014 р. позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості в сумі 10' 663,98 грн., яка виникла станом на 01.04.2014 р.

Листом №1/4-64 від 07.07.2014 р. Львівська філія НАК «Украгролізинг» повідомила прокурора Городоцького району про часткову сплату боргу відповідачем на суму 10' 000,00 грн. (банківська виписка від 02.07.2014 р. на 10' 000,00 грн.).

Станом на дату прийняття рішення суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 21' 739,02 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Даний позов заявлено Прокуророром Городоцького району Львівської області в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Украгролізинг" для захисту його прав, передбачених Статутом ДП АТ «НАК «Украгролізинг», а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору фінансового лізингу.

Статтями 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізиногоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У пункті 3.4.3 договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Лізингоодержувач свої зобов'язання перед лізингодавцем з оплати лізингових платежів належним чином не виконав в повному обсязі, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів у сумі 21' 739,02 грн. (станом на 10.11.2014 р.- довідка №1/4-117 від 10.11.2014 р.)

Пунктом 7.1 договору сторонами погоджено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 04.03.14 по 22.09.14 правомірно нараховано пеню в сумі 931,34 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів, тому позовна вимога позивача про стягнення 309,80 грн. - інфляційних втрат та 123,36 грн. - 3 % річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 526, 625, 806 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної агрофірми «Наукова» ( 81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30793783 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30401456 ) 21' 739,02 грн. - заборгованості, 931,34 грн. - пені, 309,80 грн. - інфляційних втрат та 123,36 грн. - 3 % річних.

3. Стягнути з Приватної агрофірми «Наукова» ( 81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30793783 ) в дохід Державного бюджету України 1' 827,00 грн. -судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 10.11.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 11.11.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.