Постанова

від 06.11.2014 по справі 810/4539/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4539/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амелі Вейв" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амелі Вейв", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

1. визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв», за результатами якої складено акт №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код ЄДРПОУ 38979210) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за контрагентами покупцями за період 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» (далі - Акт №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 р.);

2. визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», бази АІС «Аудит» та підставі Акту №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 р.;

3. зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», бази АІС «Аудит» шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошниському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв», за результатами якої складено Акт від 11 липня 2014 року №332/22-03/38979210 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв» в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України на підставі Акту від 11 липня 2014 року №332/22-03/38979210 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошниському районі Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв» шляхом вилучення з них інформації, внесеної на підставі Акту від 11 липня 2014 року №332/22-03/38979210 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління міндоходів у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осі, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв», код за ЄДРПОУ 38979210, зареєстроване як юридична особа 15.11.2013 року та як платник податків перебуває на обліку у ДПІ Києво-Святошинському районі.

На підставі службового посвідчення серії КО№117637 від 10.12.2012 року, виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області, посадовою особою Податкового органу згідно із пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.

За результатами вказаних заходів складено Акт №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 року, зі вступної частини якого вбачається, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство за податковою адресою не знаходиться.

У висновках Акту №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 року зафіксовано наступне: « 1. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у декларації з податку на прибуток та у декларації з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. з підприємствами постачальниками та реалізованими покупцям - не є дійсними. 2. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ «Амелі Вейв» у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям по взаємовідносинам за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. з підприємствами постачальниками та підприємствами покупцями.»

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось, однак, на підставі Акту №332/22-03/38979210 від 11.07.2014 року позивачу скориговано показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в інформаційній базі АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Вважаючи дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення даних на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки до інформаційних баз відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Що стосується позовних вимог про протиправність дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки колегія суддів приходить до висновку про їх необгрунтованість та зазначає наступне.

Правовою підставою проведення зустрічної звірки зазначено п.п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року N 236 затверджено

Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії з проведення зустрічних звірок не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року по справі №К/800/40107/14

З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та в цій частині позову слід відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Так, під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків акту відповідачем змінено показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у відповідача було витребувано документи на підтвердження своїх доводів про відсутність коригувань у інформаційних базах та на спростування доводів позивача про коригування показниуків податкової звітності.

Однак, відповідачем не надано витребуваних апеляційним судом документіва, а тому в порушення ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій.

Так, на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року про витребування доказів відповідачем не було надано витребувані судом апеляційної інстанції документи, які підтверджують ту обставину, що відбулось коригування показників податкової звітності.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).

Згідно пункту 1.3 наказу № 266, для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Пунктом 2.21 наказу № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України . Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Тобто, відповідач не має право коригувати показники податкової звітності на підставі акту перевірки.

З урахуванням того, що висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у акті від 11 липня 2014 року №332/22-03/38979210 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

Аналогічну правову позицію викладено в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 №К/800/34146/13, від 27.11.2013 №К/800/12884/13, від 26.11.2013 №К/9991/45776/12, від 13.02.2013 №К/9991/74156/12.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України. результаті перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевіркою порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акті перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилати (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за лису розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акт: перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Це означає, що у випадку складення акта за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає що неприйняття відповідачем податкових повідомлень-рішень за результатами вищевказаних перевірок суперечить нормам Податкового кодексу.

Таким чином, констатація порушення відповідачем при проведені вищевказаних перевірок норм статті 86 Податкового кодексу, має наслідком неможливість використання її результатів, як таких що одержані з порушенням закону.

А відтак, відображення в АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки позивача, оформленої Актом перевірку, є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язані відповідача вилучити із вказаної автоматизованої системи інформацію, яку внесено на підставі Актів перевірок.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року - скасувати в частині щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошниському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Вейв», за результатами якої складено Акт від 11 липня 2014 року №332/22-03/38979210 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амелі Вейв» (код за ЄДРПОУ 38979210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

В цій частині винести нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 07 листопада 2014 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.