Ухвала
від 30.09.2014 по справі 872/17690/13
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2014 рокусправа № 811/2605/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Гуцал Р.В. дов від 23.09.1014

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року

у справі № 811/2605/13-а

за позовом приватного підприємства «ФОРТЕЦЯ ПІЕР»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фортеця ПієР» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 24.07.2013 №№ 0000092205, 0000102205.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 15.07.2013, оскільки господарські операції між позивачем та контрагентами - ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція», мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція», отже позивачем правомірно сформовано податковий кредит та витрати за цими господарськими операціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив пояснення відповідача, не приділив уваги тому факту, що взаємовідносини ПП «Фортеця ПієР» з контрагентами ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція» відповідно до ч.ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю в частині придбання товару, послуг по ланцюгу постачання від зазначених підприємств на загальну ПДВ 183 333,35 грн., що відповідно до п.3 акту перевірки від 15.07.2013 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки проведені на підставі нікчемного правочину.

ПП «Фортеця ПієР» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, по час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Кіровоградською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Фортеця ПієР» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» за лютий, квітень 2012 року, ТОВ «Арагон Торг» за травень-червень 2012 року, ТОВ «Асторойл» за липень 2011 року, ТОВ «Приємна пропозиція» за серпень 2012 року, ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж» за жовтень-листопад 2011 року, за результатами якої складений акт від 15.07.2013 № 3/11-23-22-05.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого аідприємством занижено податок на прибуток за III квартал 2012 року на суму 20 834 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за період, який перевірявся, на суму 183 334 грн.

Даний висновок податкового органу обґрунтовано тим, що господарські операції здійснені позивачем та його контрагентами ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція» за договорами, які є нікчемними згідно ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України.

Така позиція податкового органу ґрунтується на даних:

- акту від 08.02.2013 № 134/1520/37529878 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асторойл» (код ЄДРПОУ 37529878) з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-грудень 2011 р. (т.1, а. с.14);

- акту від 20.11.2012 № 1041/1520/37709106 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Логістичний центр «Укравтовантаж» (код ЄДРПОУ 37709106) з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року (т.1, а. с.14);

- акту від 08.02.2013 № 141/1520/37918554 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 37918554) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з січня по грудень 2012 року (т.1, а. с.15);

- акту від 08.02.2013 № 556/22-8/37264435 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція» (код ЄДРПОУ 37264435) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р. (т.1, а. с.21);

- висновку ГВПМ Кіровоградської ОДПІ від 06.02.2013 № 331/07-5023 щодо наявності ознак фіктивності та про наявність ознак сумнівності щодо факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Арагон торг" (т.1, а. с.19).

- акту перевірки ПП «Аналітикбудторг» № 41/22-7/37096796 від 30.10.2012, яким зафіксовано порушення ПП «Аналітикбудторг» ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, і, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Податковий орган зазначив про відсутність контрагентів за місцезнаходженням, про те, що операції вказаних контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Висновки вищезазначених актів покладені в основу висновків акту перевірки позивача від 15.07.2013.

На підставі означеного акту перевірки від 15.07.2013 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000102205 від 24.07.2013, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 301 251 грн., в тому числі основний платіж - 200 834 грн., штрафні (фінансові) санкції - 100 417 грн.;

№ 0000092205 від 24.07.2013, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 275 001 грн., в тому числі основний платіж - 183 334 грн., штрафні (фінансові) санкції - 91667 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Спірним в межах даної справи є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування підприємством валових витрат за рахунок придбаних послуг та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цих послуг, згідно нікчемних (фіктивних) правочинів, укладених з контрагентами - ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція».

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що діяльність позивача пов'язана з охоронною діяльністю (т.2, а. с.88-125).

Як свідчать матеріали справи, не заперечується сторонами, ПП «Фортеця ПієР» в якості замовника мало господарські відносини:

- за договором на надання послуг з ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж» (виконавець) № 67 від 01.10.2011 р. щодо контролю за наданням послуг із забезпечення охорони об'єктів співробітниками ПП "ФОРТЕЦЯ ПіеР" (т.1, а. с.142);

- за договором на надання послуг з ТОВ «Асторойл» (виконавець) № 11/5 від 11.05.2011 р. щодо контролю за наданням послуг із забезпечення охорони об'єктів співробітниками ПП "ФОРТЕЦЯ ПіеР" (т. 1, а. с.181);

- за договором на надання послуг з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» (виконавець) № 37 від 24.01.2012 щодо контролю за наданням послуг із забезпечення охорони об'єктів співробітниками ПП "ФОРТЕЦЯ ПіеР" (т.1, а. с.207);

- за договором на надання послуг з ТОВ «Арагон Торг» (виконавець) № 137 від 07.05.2012 р. щодо контролю за наданням послуг із забезпечення охорони об'єктів співробітниками ПП "ФОРТЕЦЯ ПіеР" (т.2, а. с.12);

- за договором на надання послуг з ТОВ «Приємна пропозиція» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір № 034 від 20.06.2012 р. щодо контролю за наданням послуг із забезпечення охорони об'єктів співробітниками ПП "ФОРТЕЦЯ ПіеР" (т.2, а. с.62).

За умовами зазначених договорів виконавець зобов'язався організовувати контроль та здійснення перевірок за надання послуг охорони замовником на вказаних у переліку об'єктах замовника, виставляє охоронців згідно дислокації, проводить інструктаж при кожній перезміні охоронців, а також повідомляє замовника про всі недоліки і порушення особовим складом замовника для вжиття необхідних заходів.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, на моменту укладення та виконання означених вище договорів контрагенти позивача ТОВ «Астройл», ТОВ Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція» мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровано як платники податку на додану вартість.

На підтвердження повноважень контрагентів позивача щодо організації контролю та здійснення перевірок за надання послуг охорони, позивачем надані відповідні інструкції про порядок організації здійснення охорони (т.2, а. с.135-154).

Виконання цих договорів не заперечується відповідачем, досліджено судом і підтверджується матеріалами справи: додатковими угодами, додатками щодо дислокації охоронців, протоколами узгодження договірної ціни, актами надання послуг, розрахунками по наданню послуг, повідомлення щодо виявлених порушень, квитанціями до прибуткового касового ордера тощо.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені означеними вище підприємствами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Використання позивачем наданих підприємствами послуг у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось.

Отже належним чином оформлені первинні документи, що містяться в матеріалах справи, підтверджують реальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами та рух активів у процесі здійснення господарських операцій.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки від 15.07.2013 не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з надання послуг не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з виконання підрядних робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності вказаних вище правочинів, використання результатів робіт у неоподатковуваних операціях.

Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання вказаного вище правочинів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладені позивачем договори не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок; відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача , які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

В даному випадку позиція податкового органу базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача, проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту з операцій надання послуг, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, про що прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позовні вимоги є обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 811/2605/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Дата ухвалення рішення30.09.2014
Оприлюднено14.11.2014

Судовий реєстр по справі —872/17690/13

Ухвала від 30.09.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні