Ухвала

від 06.11.2014 по справі 810/1096/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1096/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 р. №0004072000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1195,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 299,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року позов задоволено частково - скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.09.2013 р. №0004072000.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

В частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, рішення суду сторонами не оскаржено, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Промжитлоінвест" зареєстроване як юридична особа, взято на податковий облік як платника ПДВ у 15.06.2011 р. Іванківською МДПІ, згідно свідоцтва №100340833 від 15.06.2011.

Так, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток та додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Голден Брідж" за жовтень 2011 р. та березень 2012 р., за результатами якої складено акт від 02.09.2013 №986/22-00/36421263.

Згідно з висновками даного акту контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.2 - 198.3 та 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 1195,00 грн., в тому числі, за жовтень 2011 р. на 885,00 грн., за березень 2012 р. на 310,00 грн.

В обґрунтування таких висновків відповідач зазначає про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Голден Брідж", посилаючись при цьому виключно на матеріали перевірок його контрагента з іншими господарюючими суб'єктами по ланцюгу постачання (виконання робіт).

На підставі акту від 02.09.2013 №986/22-00/36421263 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 р. №0004072000.

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, при цьому виходив з наступного.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

З матеріалів справи вбачається, що у позивачем у жовтні 2011 та березні 2012 року задекларовано фінансово-господарські відносини з ТОВ "Голден Брідж".

Висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за вказані періоди ґрунтується на твердженні про відсутність реально вчинених господарських операцій з ТОВ "Голден Брідж".

Згідно з наявними у справі матеріалами, позивач 21.10.2011, 24.10.2011 та 13.03.2012 замовляв у ТОВ "Голден Брідж" послуги екскаватора Борекс за відповідну плату та в подальшому на підставі виписаних зазначеним контрагентом податкових накладних, сформовано податковий кредит.

На підтвердження реального здійснення вказаної господарської операції, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт, згідно з якими ТОВ "Голден Брідж" надано позивачеві послуги екскаватора на загальну суму 7170,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1195,00 грн.), рахунки-фактури та банківські виписки на вказану суму, а також виписані його контрагентом податкові накладні.

Зі сторони ТОВ "Голден Брідж" документи підписано директором ОСОБА_2

На підтвердження обставин подальшого використання цих послуг у власній господарській діяльності, позивач надав копію договору субпідряду із ТОВ «Технобудсервіс 2006» № 11/0108-1 від 01.08.2011, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати демонтаж будівель та очищення ділянки за адресою: смт. Пуща Водиця, вул. Гамарника, 34. Виконання позивачем цих робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, банківськими виписками.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування валових витрат підприємства чи правомірність включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, дослідженню в такому випадку підлягає реальність здійснення господарських операцій за укладеними позивачем із контрагентами договорами.

В акті перевірки відповідачем не зазначено про відсутність документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження нарахування ПДВ по операціям з ТОВ "Голден Брідж" за перевіряємий період, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також, перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Зміст господарських зобов'язань з надання послуг не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об'єкт і базу оподаткування ПДВ та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.

Належність, допустимість і достатність наданих позивачем доказів, відповідач жодним чином не спростував, у зв'язку з чим відсутні достатні підстави для відхилення наданих позивачем доказів.

Колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

В даному випадку, як вбачається зі змісту акту, податковий орган в обґрунтування власної позиції щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Голден Брідж" посилається на те, що відповідно до витягу з кримінального провадження №32012100200000027 віл 27.11.2012 року щодо відпрацювання ТОВ "Голден Брідж" (код ЄДРПОУ 37074633) встановлено, що невідомі особи вчинили фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Голден Брідж" з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам. Правова кваліфікація: КК України 2001, ст. 205 ч. 2.

За результатами допиту керівника ТОВ "Голден Брідж" ОСОБА_3 складено протокол допиту свідка від 29.05.2013 в м. Вишневому, в якому ОСОБА_3 показав, що за реєстрацію вказаного підприємства отримав винагороду в розмірі 100 дол США, як директор ніколи не підписував ніяких фінансово-господарських документів.

Колегія суддів такі посилання апелянта оцінює критично, оскільки на час здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Голден Брідж" директором вказаного суб'єкта господарювання була ОСОБА_2, а не ОСОБА_3 і саме від імені ОСОБА_2 підписано документи по взаємовідносинах ТОВ "Голден Брідж" із позивачем.

Колегія суддів також зазначає, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, дотримання ним вимог ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також вимог ст. 138 Податкового кодексу України при формуванні валових витрат, відсутні підстави для позбавлення платника податку права на відповідну податкову вигоду. При цьому порушення контрагентами постачальника покупця податкового законодавства чи правил ведення фінансово-господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця товару (робіт, послуг) права на податковий кредит.

Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту за операціями з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, не має обов'язку в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушення такими контрагентами правил створення підприємства, ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законом іншого не передбачено.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

У постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як висновок, враховуючи викладене вище, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції, який прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, визнав протиправними і скасував спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.