Ухвала

від 06.11.2014 по справі 88-ц/796/70/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

06 листопада 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо- впроваджувальна фірма «Сапсан», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан -СП» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2013 року, -

встановила:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» ( надалі - ТОВ «КВВФ «Сапсан») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просило:

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 09 липня 2013 року між ним та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №1026;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодежателю права власності на предмет іпотеки від 22 липня 2013 року, укладений між ним та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №1137.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що рішення про передачу майна товариства в іпотеку та про задоволення вимог іпотекодержателя було прийнято неповноважним складом учасників товариства і з метою забезпечення та виконання зобов'язання за неукладеним і безоплатним (безгрошовим) договором позики.

У грудні 2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до ТОВ «КВВФ «Сапсан», ОСОБА_2, в якому просила визнати за нею право власності на торговельний комплекс, який розташований по АДРЕСА_1 і складається із нежитлових будівель під літ. «А» загальною площею 3 420 кв.м., під літ. «Б» загальною площею 2 850 кв.м., під літ. «В» загальною площею 900 кв.м., під літ. «Г» (другий поверх) загальною площею 136,1 кв.м., під літ. «Д» загальною площею 12,8 кв.м., під літ. «Е» загальною площею 120 кв.м., під літ. «Ж» загальною площею 12,9 кв.м., під літ. «З» загальною площею 230 кв.м.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є добросовісним набувачем та набула права власності на спірне майно на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки від 22 липня 2013 р. , тобто за оплатним договором, оскільки предмет іпотеки було передано їй у власність в рахунок погашення грошового зобов'язання, в забезпечення виконання якого був укладений іпотечний договір.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2013 року в задоволенні позову ТОВ «КВВФ «Сапсан» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на торговельний комплекс , який розташований по АДРЕСА_1 і складається із нежитлових будівель під літ. «А» загальною площею 3 420 кв.м., під літ. «Б» загальною площею 2 850 кв.м., під літ. «В» загальною площею 900 кв.м., під літ. «Г» (другий поверх) загальною площею 136,1 кв.м., під літ. «Д» загальною площею 12,8 кв.м., під літ. «Е» загальною площею 120 кв.м., під літ. «Ж» загальною площею 12,9 кв.м., під літ. «З» загальною площею 230 кв.м. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» ( надалі - ТОВ «Сапсан -СП») звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що не брало участі у розгляді справи, проте оскаржуваним рішенням порушено його права. Зазначило, що вказаний торговельний комплекс належить йому на праві власності та розташований на земельній ділянці, яка виділена йому у довгострокове користування для обслуговування цього комплексу. Просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Сапсан -СП» в частині задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2014 року залишено без змін.

08 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій просить вказане рішення суду скасувати, апеляційну скаргу ТОВ «Сапсан-СП» відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2013 року залишити без змін.

Свої доводи обґрунтовує тим, що 21 серпня 2014 року вона звернулася до колишнього директора та учасника ТОВ «КВВФ «Сапсан» ОСОБА_4 з письмовим запитом про наявну в нього інформацію щодо майнових прав у ТОВ «Сапсан-СП» на спірне майно - торговельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З отриманої відповіді їй стало відомо, що:

1) за актом приймання -передачі майна від 19 січня 2012 року у відповідності до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сапсан-СП» №54 від 18.01.2012 р. в особі генерального директора ОСОБА_5 внесло, а ТОВ «Дитячий пасаж» (ідентифікаційний номер 37202625) в особі директора ОСОБА_6 прийняло до Статутного капіталу товариства частину нежилих приміщень загальною площею 2 930,5 кв.м. торговельного комплексу по АДРЕСА_1, а саме: частину нежилих приміщень будівлі «А» площею 1 357,7 кв.м, частину нежилих приміщень будівлі «Б» площею 710,7 кв.м., частину нежилих приміщень будівлі «В» площею 93,2 кв.м., частину нежилих приміщень будівлі 1 площею 222,5 кв.м., частину нежилих приміщень будівлі 2 площею 282,7 кв.м. Майно, передане до статутного капіталу, оцінено на загальну суму 956 748,71 грн.;

2) за актом приймання -передачі майна від 18 травня 2012 року у відповідності до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сапсан-СП» №56 від 14.05.2012 р. в особі генерального директора ОСОБА_5 внесло, а ТОВ «Дитячий квартал» (ідентифікаційний код 38196670) в особі директора ОСОБА_6 прийняло до Статутного капіталу товариства частину нежилих приміщень загальною площею 5 050,5 кв.м. торгового комплексу по АДРЕСА_1, а саме: частину нежилих приміщень будівлі «А» площею 2009,7 кв.м, частину нежилих приміщень будівлі «Б» площею 2139,2 кв.м., частину нежилих приміщень будівлі «В» площею 901,6 кв.м. Майно, передане до статутного капіталу, оцінено на загальну суму 1455528,99 грн.

Таким чином, ТОВ «Сапсан-СП» фактично передав до статутного капіталу ТОВ «Дитячий квартал» та ТОВ «Дитячий пасаж» спірне нерухоме майно, а в подальшому вийшов зі складу учасників згаданих господарських товариств з одночасним отриманням вартості частки майна (вкладу) та втратив можливість посилатися на порушення своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів при вирішення судом питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

Вказані обставини викладені також у відзивах ТОВ «Дитячий пасаж» та ТОВ «Дитячий квартал» при розгляді Господарським судом м.Києва справи №5011-74/14143-2012 за позовом ТОВ «КВВФ «Сапсан» до ТОВ «Сапсан-СП», ТОВ «Дитячий пасаж», ТОВ «Дитячий квартал» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у реалізації права власності.

На вказані обставини посилався і Господарський суд м. Києва в рішенні від 19 грудня 2012 р. у справі №5011-74/14143-2012.

З огляду на те, що вказані обставини є істотними для справи, оскільки свідчать про відсутність порушення прав ТОВ «Сапсан -СП» при відчуженні спірного майна на користь ОСОБА_1, з огляду на добровільну його передачу третім особам, які рішення Дніпровського районного суду м. Києва у вказаній справі не оскаржували, просила заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подану заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник ТОВ «Сапсан-СП» ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з новивиявленими обставинами, оскільки заявник фактично намагається переоцінити раніше досліджені судом докази та спрямувати справу на повторний розгляд без достатніх процесуальних підстав, що є порушенням принципу правової визначеності, а також виключності і неспростовності судового рішення.

Зазначив, що 27.05.2004 р. рішенням Київської міської ради від 281/1491 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» було затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Сапсан-СП» для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 та передано ТОВ «Сапсан-СП» за умови виконання п.12.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,50 га для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (0,30га) та за рахунок земель міської забудови (0,20 га).

14.07.2005 р. між ТОВ «Сапсан -СП» та Київською міською радою укладено договір оренди строком на 25 років, відповідно до якого земельну ділянку площею 0,4922 га було передано в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу по АДРЕСА_1.

Оскільки предметом доказування у даній справі було наявність або відсутність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на торговельний комплекс, розташований за вищевказаною адресою, посилання заявником на обставини, які на її думку не були враховані апеляційним судом та мали б своїм наслідком прийняття іншого судового рішення, є необґрунтованими.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ТОВ «Сапсан-СП», вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалення нового рішення про відмову у їх задоволенні було те, що спірний торговельний комплекс знаходиться в користуванні та володінні ТОВ «Сапсан-СП» з часу його створення (1998 рік) і до цього часу, останнє здійснює господарську та фінансово-звітну діяльність відносно цих приміщень. Без залучення до участі в справі ТОВ «Сапсан-СП» неможливо вважати вчинення договору іпотеки та договору про передачу ОСОБА_1 іпотечного майна законним.

При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 02 липня 2013 року залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 19 грудня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «КВВФ «Сапсан» до ТОВ «Сапсан-СП», ТОВ «Дитячий пасаж», ТОВ «Дитячий квартал» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у реалізації права власності щодо будівель і споруд торговельного комплексу по вул. Малишка,5 у м. Києві.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що відсутність у ТОВ «КВВФ «Сапсан» права власності на спірне нерухоме майно було встановлено судовим рішенням, останнє не мало права на розпорядження ним без згоди власника.

Як вбачається з матеріалів справи, про обставини передання ТОВ «Сапсан-СП» до статутного капіталу ТОВ «Дитячий квартал» та ТОВ «Дитячий пасаж» спірного нерухомого майна заявник мав можливість довідатись з рішення Господарського суду м. Києва від 19 грудня 2012 р., копія якого міститься в матеріалах даної справи та копію якого 31 березня 2014 р. також було надіслано ОСОБА_1, як додаток до апеляційної скарги ТОВ «Сапсан-СП».

За таких підстав колегія суддів критично відноситься до посилань заявника, що про вказані обставини їй не було і не могло бути відомо до моменту ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішення від 09.11.2004 р. в справі «Науменко проти України» зазначив, що правова певність передбачає дотримання принципу res judicata …, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Відхилення від цього принципу можливе тільки коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також те, що обставини передання в січні 2012 р. та травні 2012 р. ТОВ «Сапсан-СП» до Статутного капіталу ТОВ «Дитячий пасаж» та ТОВ «Дитячий квартал» частини нежилих приміщень торговельного комплексу по АДРЕСА_1 не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 361, 363, 365 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді:

Справа №88-ц/796/70/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Вернидубов Я.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.