Рішення

від 10.11.2014 по справі 328/3687/14-ц

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/3687/14-ц

10.11.2014

2/328/878/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Петренко Л.В.

при секретарі: Похвалітовій М.В.

за участі

прокурора: Драч Т.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Токмацького міжрайонного прокурора в інтересах Запорізької обласної ради, Комунального закладу «Молочанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат» ЗОР до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

встановив:

Токмацький міжрайонний прокурор в інтересах Запорізької обласної ради, Комунального закладу «Молочанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат» ЗОР звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 2494,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Токмацькою міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо вжиття заходів до відшкодування коштів, виплачених з бюджету за рішеннями судів про вимушений прогул та виплату коштів у зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільнені.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що наказом директора КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР ОСОБА_1 № 257-к від 06.09.2013 року ОСОБА_2 звільнено з посади кухаря з 07.09.2013 року на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Рішенням Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та останню поновлено на посаді кухаря IV розряду з 08.09.2013 року комунального закладу, а також стягнуто з КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2013 року до 17.10.2013 року в сумі 2494,00 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду Комунальний заклад «Молочанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат» ЗОР 16.12.2013 року виплатив ОСОБА_2 середній заробіток у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що наказ директора КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР ОСОБА_1 № 257-к від 06.09.2013 року про звільнення ОСОБА_2 з посади визнано незаконним, рішенням Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц, тому відповідно до ст.ст. 130, 134 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати заподіяну КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР матеріальну шкоду у повному розмірі.

Так, з метою виконання рішення Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР виплатила ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2494,00 грн.

У ході перевірки встановлено, що джерелом фінансування КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР є Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 02143429 (обласний бюджет).

Враховуючи, що саме рішенням Токмацького районного суду від 28.11.2013 у справі № 328/3718/13-ц визнано незаконним звільнення з посади ОСОБА_2, то строк, протягом якого прокурор може звернутися до суду з позовом про стягнення у регресному порядку з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР не пропущено. Крім того, у зв'язку із виплатою КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР 2494,00 грн. незаконно звільненій ОСОБА_2, що підтверджується відповідними платіжними відомостями від 16.12.2013 року, у позивача виникло право регресної вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача.

В судовому засіданні прокурор, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Запорізької обласної ради до суду не з'явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав пояснення, просив розглядати справу за відсутності представника.

Представник Комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, від нього надійшла заява про розгляд цивільної справи за відсутності представника.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч.4 с. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не порушує його чи інших осіб інтересів, не суперечить вимогам закону і тому приймається судом.

Судом встановлено, що згідно наказу директора комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради ОСОБА_1 № 257-к від 06.09.2013 року звільнено ОСОБА_2 з посади кухаря з 07.09.2013 року, у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України (а.с. 10).

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц (2/328/826/13), яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді кухаря IV розряду комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради. Стягнуто з комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2013 року до 17.10.2013 року у сумі 2 494,00 гривні (а.с. 6-9).

На виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 28.11.2013 року комунальним закладом «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради видано наказ № 363-к від 06.12.2013 року, згідно якого наказ від 06.09.2013 року № 257-к про звільнення ОСОБА_2 скасовано. Поновлено ОСОБА_2 на посаді кухаря IV розряду з 08.09.2013 року. Допущено ОСОБА_2 до виконання обов'язків кухаря IV розряду та наказано виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно виконавчого документу (а.с. 11).

З метою виконання рішення Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц комунальним закладом «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, у грудня місці 2013 року, виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2494,00 грн.

Джерелом фінансування комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради є Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 02143429 (обласний бюджет).

Комунальний заклад «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, який включений до «Переліку комунальних установ і закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області», затвердженого рішенням Запорізької обласної ради № 14 від 20.03.2014 року (копія якого наявна в матеріалах справи).

Пунктом 1.1. Статуту комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради (далі - Статут), затвердженого рішенням обласної ради від 29.10.2009 року № 21 також визначено, що інтернат є спеціальним загальноосвітнім навчальним закладом І-ІІ ступенів, що входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (копія статуту наявна в матеріалах справи).

Згідно п. 1.3 Статуту, комунальний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампом і фірмовим бланком.

Заклад є підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим Запорізькій обласній раді та за галузевою спрямованістю, підвідомчим управлінню освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (п. 1.4. Статуту).

Відповідно до п. 4.1 Статуту, управління закладом здійснюється Запорізькою обласною радою. Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор. Директор призначається на посаду і звільняється з посади рішенням Запорізької обласної ради.

Згідно з наказом від 18.01.1996 року № 3-к по управлінню освіти Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 з 22.01.1996 року було призначено директором Молочанської обласної допоміжної школи-інтернату для дітей сиріт по переводу. 15 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та Запорізькою обласною радою був укладений контракт з директором комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.

01 липня 2014 року розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 27.06.2014 року № 140-св ОСОБА_1 звільнено з посади директора Інтернату та розірвано з ним контракт.

Відповідно до п. 1.6 Контракту, керівник безпосередньо підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Запорізькій обласній раді та за галузевою спрямованістю, підвідомчий управлінню освіти і науки Запорізької обласної адміністрації, у межах встановлених чинним законодавством України, Статутом Закладу та контрактом.

Джерелами формування кошторису закладу є кошти обласного бюджету, п. 6.3 Статуту.

Токмацький міжрайонний прокурор звертається в інтересах Запорізької обласної ради та КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР в порядку регресу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого закладом відшкодування у розмірі 2494 грн.

Пунктом 8 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі чи організації, виникає і в разі оплати незаконно звільненому або переведеному на іншу роботу працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи винними посадовими особами, за наказом яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Якщо звільнення визнано незаконним і призвело до стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, це є підставою для покладення на посадову особу повної матеріальної відповідальності.

Відповідальність за пунктом 8 статті 134 КЗпП України настає незалежно від форми вини.

Керівники структурних підрозділів та інші посадові особи, які готували матеріали для керівника підприємства, матеріальної відповідальності не несуть.

В даному випадку ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора, звільнив ОСОБА_2 доказом чого є наказ про звільнення (а.с. 10).

Рішенням Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та останню поновлено на посаді кухаря IV розряду з 08.09.2013 року комунального закладу, а також стягнуто з КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2013 року до 17.10.2013 року в сумі 2494,00 грн.

Вказане рішення набрало законної чинності та виконано КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР.

КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР 16.12.2013 виплатив ОСОБА_2 середній заробіток у повному обсязі.

Відповідач як посадова особа на підставі п. 8 ст. 134 та ст. 237 КЗпП України несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР оплатою працівнику вимушеного прогулу при незаконному звільненні із роботи.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України обов'язок покрити заподіяну підприємству, установі, організації шкоду у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винну в незаконному звільненні службову особу, якщо його звільнення здійснено з порушенням закону.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06 листопада 1992 року (з подальшими змінами) при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» N 14 від 29 грудня 1992 року (з подальшими змінами), застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Як встановлено судом повний розмір збитків і фактично понесених втрат, заподіяних відповідачем КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР становить 2494,00 грн., за рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 28.11.2013 року про стягнення з КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.09.2013 року до 17.10.2013 року в сумі 2494,00 грн., та підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 01 липня 2014 року розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 27.06.2014 року № 140-св ОСОБА_1 звільнено з посади директора Інтернату та розірвано з ним контракт.

Звільнення ОСОБА_1 з роботи не звільняє його від матеріальної відповідальності перед позивачем за результати трудової діяльності в період перебування на посаді директора.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченому відшкодуванням, якщо інший розмір не встановлений.

Статтею 233 КЗпП України закріплено строк, протягом якого власник або уповноважений ним орган може звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації. Вказаний строк становить один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і застосовується також при зверненні до суду прокурора.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» N 14 від 29 грудня 1992 року (з подальшими змінами) право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, установою, організацією сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.

Рішенням Токмацького районного суду від 28.11.2013 року у справі № 328/3718/13-ц визнано незаконним звільнення з посади ОСОБА_2, а тому строк, протягом якого прокурор може звернутися до суду з позовом про стягнення у регресному порядку з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР не пропущено. Крім того, у зв'язку із виплатою КЗ «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР 2494,00 грн. незаконно звільненій ОСОБА_2, що підтверджується відповідними платіжними відомостями від 16.12.2013 р., у позивача виникло право регресної вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 174, 209, 212,-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, на р/р 35418001046139, МФО 813015, код 20511613, Токмацьке УДКСУ по КЕКВ-2111, заподіяну шкоду в розмірі 2494,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

згідно з оригіналом

Суддя: