Рішення

від 06.08.2014 по справі 481/896/14-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/896/14-ц

Провадж.№ 2/481/431/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Васильченко Н.О.,

за участю: секретаря - Слюсаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 до відповідачки ОСОБА_3 з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 жовтня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Новобузької державної нотаріальної контори, його дружина ОСОБА_2 успадкувала після його смерті земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,60 га, що розташована в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області. Дана земельна ділянка належала раніше спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК № 081987 від 11.09.2003 року.

З метою реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку спадкоємниця ОСОБА_2 звернулася до реєстраційної служби Новобузької районного управління юстиції у Миколаївській області з заявою про державну реєстрацію набутого нею права, але 16.04.2014 року їй було відмовлено у проведенні такої реєстрації та повідомлено, що єдиним документом, який посвідчував право власності на земельну ділянку станом до травня 2009 року був відповідний державний акт, а відтак надане їй свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути прийняте, як підстава для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим вона змушена звертатись до суду через свого представника ОСОБА_1 з позовом про визнання за нею права власності не вищезгадану земельну ділянку.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3, в судове засідання на виклик суду не з'явилася, втім надала суду письмову заяву про можливість розгляду справи без її участі, пред'явлений до неї позов визнала. При цьому, як видно зі змісту вказаної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_3, являючись дочкою ОСОБА_4, а відтак спадкоємницею за законом першої черги після його смерті, відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька і не заперечувала проти прийняття цієї спадщини її матір'ю, позивачкою у справі ОСОБА_2

Представник третьої особи без самостійних вимог - реєстраційної служби Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_5, в судове засідання також не з'явилася, надала суду письмову заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, заперечень проти заявленого ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 позову не надала.

Дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер громадянин ОСОБА_4 (а.с. 12).

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на належну йому на підставі державного акту, серії МК № 081987 від 11.09.2003 року, земельну ділянку площею 1,60 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області (а.с. 14).

Позивачка ОСОБА_2, являючись дружиною ОСОБА_4, після його смерті звернулася у встановлені строки до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, і 01 жовтня 2007 року отримала у державного нотаріуса Новобузької державної нотаріальної контори, свідоцтво про право на спадщину, згідно з яким вона успадкувала після смерті чоловіка, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку (а.с. 13).

За приписами ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції, діючій на момент отримання Свідоцтва про право на спадщину) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами.

Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2009р. №439 не регулює відносини, що виникли на підставі Свідоцтва про спадщину, так як він був прийнятим значно пізніше від дати видачі цього Свідоцтва.

Судом встановлено, що з метою реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,60 га ОСОБА_2 звернулася до реєстраційної служби Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області з заявою про державну реєстрацію такого права, однак реєстратор відмовив їй у проведенні державної реєстрації права на земельну ділянку, пояснивши, що єдиним документом, який посвідчував право власності на земельну ділянку станом до травня 2009 року був відповідний державний акт, а Свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути прийняте як підстава для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Також роз'яснено, що згідно ЗУ «Про державний земельний кадастр» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01.01.2013 р. змінено порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно».

Однак, позивач не встиг виготовити на своє ім'я державний акт направо власності на вказану земельну ділянку до набрання чинності певних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими з 01.01.2013 року право власності на землю засвідчуються не державними актами, а відповідними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно.

Відтак, наразі якщо набувач за цивільно-правовим договором не отримав державний акт про право власності на земельну ділянку і не набув відповідно до положень законодавства, чинного на момент укладення такого договору, права власності на неї, орган державної реєстрації прав не може провести державну реєстрацію права власності цієї земельної ділянки.

Згідно ч.4 ст.13, ч.4 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна відповідно до ст. 392 ЦК України може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом, згідно ст.16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЗК України право власності не землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Таким чином, визнання відповідачкою ОСОБА_3 пред'явленого до неї позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, оскільки дослідженні при судовому розгляді справи обставини, свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 1,60 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області, кадастровий номер 4824581000:04:000:0100, яку остання успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 204 від 01.10.2007 року.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст. 10, 11 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 1,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області, кадастровий номер 4824581000:04:000:0100, в межах, зазначених у державному акті на право власності на земельну ділянку, серії МК № 081987, виданого 11 вересня 2003 року на ім'я ОСОБА_4.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Новобузького районного суду

Миколаївської області Н.О. Васильченко