Рішення

від 29.08.2014 по справі 481/211/14-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/211/14-ц

Провадж.№ 2/481/259/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Васильченко Н.О.,

при секретарі Слюсаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новий Буг цивільну справу за позовом ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ :

Представник ПТ «ДОНКРЕДИТ» Халімон А.В. звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (код 30416462) суму фінансового кредиту в розмірі 9176 гривень 43 копійки; стягнути ОСОБА_1 на користь ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (код 36632525) судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок, мотивуючи тим, що відповідачка при укладенні фінансового договору про надання фінансового кредиту умисно ввела в оману позивача, щодо своїх прав на предмет закладу з метою збуту предметів, добутих злочинним шляхом та отримання фінансового кредиту та не виконала зобов'язання по договору фінансового кредиту та застави.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник ПТ «ДОНКРЕДИТ» Халімон А.В. надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу слухати без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідачки не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення, яке відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

При огляді договору про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0990001970 від 17.06.2013 року (а.с.6,7) видно, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено даний договір, згідно вимог якого позивач зобов'язався на умовах, визначених договором, на строк 7 днів до 23.06.2013 року сплатити відповідачці грошові кошти в сумі 3921 гривні, а позичальник (ОСОБА_1) зобов'язався повернути кредит готівковими коштами у встановлений строк та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 233 гривні 31 копійки. На виконання умов даного договору відповідачка передала позивачу у якості закладу вироби з дорогоцінного металу, а саме, ланцюжок з хрестом 585 проби загальною вагою 17,69 грам, які були вилучені правоохоронними органами, як такі, що здобуті злочинним шляхом (а.с.8,9).

Згідно з ст.230 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

На переконання суду, у даному випадку ОСОБА_1 навмисно ввела позивача в оману, що вона є власником предмета застави і повноважна розпоряджатися ним. Даний факт підтверджується ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва про проведення обшуку та вилучення майна від 21.06.2013 року (а.с.9) та протоколом обшуку та виїмки від 21.06.2014 року (а.с.8), тому договір слід визнати з цих підстав недійсним.

Що стосується стягнення збитків завданих позивачу, то позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1, ч.3 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки, передбачені ч.1, ч.2 ст.216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановленні особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути прямі завдані збитки у подвійному розмірі, згідно ч.2 ст.230 ЦК України, а саме 7842 гривні (3921 гривня кредиту х 2).

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені письмовими доказами в сумі 243 гривні 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 88, 209, 212 - 216, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відшкодування завданих збитків, задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0990001970 від 17.06.2013 року, укладений між ПОВНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (р/р № 26502020220001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», МФО 335946, код за ЄДРПОУ 30416462) суму фінансового кредиту в розмірі 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (р/р № 26502020220001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», МФО 335946, код за ЄДРПОУ 36632525) судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Дане рішення може бути переглянуте Новобузьким районним судом Миколаївської області за письмовою подачею відповідачкою (ОСОБА_1) заяви, яку остання може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі неподання відповідачкою у зазначений строк заяви про перегляд заочного рішення та не подачі іншими особами, які беруть участь у справі протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили.

Суддя Новобузького районного суду

Миколаївської області Н.О.Васильченко