Рішення

від 10.11.2014 по справі 521/230/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/230/14-ц

Провадження № 2/521/3216/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря - Плєхової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання мирової угоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання мирової угоди, в якому вказувала на те, що в 2009 році відповідач подав до Приморського районного суду м.Одеси позовну заяву до неї про поділ сумісного майна подружжя. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2009 року затверджена укладена між сторонами мирова угода, однією з умов якої визначено наступне «ОСОБА_1 відмовляється від поділу вищезазначеної квартири, що розташована в АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, укладеного на Одеській товарній біржі, договір №27842 від 21.12.2001р. на користь ОСОБА_2, який в свою чергу до 01 серпня 2009 року зобов»язується відчужити вказану квартиру на користь доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови, що між ОСОБА_2 та його донькою - ОСОБА_3 буде укладений договір довічного утримання». Однак на даний час відповідач відмовляється від виконання вказаного пункту мирової угоди а саме відчужити квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 а також відмовляється від укладення з нею договору довічного утримання. На численні прохання ОСОБА_3 відповідач відмовляється від виконання умов мирової угоди, чим завдає істотного порушення майновим правам позивачки, оскільки вона за умовами мирової угоди відмовилася від поділу квартири, яку сторони набули у шлюбі, і дочки на користь якої сторони фактично домовилися передати майнові права.

Посилаючись на вищевикладене, позивача просила розірвати мирову угоду, яка була укладена між ОСОБА_2 та нею та визнана Приморським районним судом м.Одеси від 22 червня 2009 року по цивільній справі № 2-5383/09 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка, її представник ОСОБА_4, яка також представляє інтереси третьої особи -ОСОБА_3 підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, вказуючи, що позивачка сама не виконала умов мирової угоди а саме до 01 липня 2009 року не відчужила 137/1000 часток квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати житловою площею 16,8 кв.м. на користь ОСОБА_3, від поділу якої він відмовився. Також вказував, що він не заперечує щодо переоформлення квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 за умови нотаріально посвідченого договору довічного утримання, який повинен бути укладений між ним та ОСОБА_3, однак ОСОБА_3 не зверталася до нього з пропозицією укласти такий договір, а вимагала лише переоформлення на неї вказаної квартири. У зв»язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог по наступним підставам.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1/ визнання права; 2/ визнання правочину недійсним; 3/ припинення дії, яка порушує право; 4/відновлення становища, яке існувало до порушення; 5/ примусове виконання обов*язку в натурі; 6/ зміна правовідношення; 7/ припинення правовідношення; 8/ відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9/ відшкодування моральної /немайнової/ шкоди; 10/ визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2009 року у справі № 2-5383/09 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя затверджено укладену між сторонами мирову угоду, згідно якої: 1) відповідно до договору №957/97 від 21.08.1997р. купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській Новій біржі, відповідачка ОСОБА_1 є власником 137/1000 частин квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати житловою площею 16,8кв.м. ОСОБА_2 відмовляється від поділу 137/1000 частин квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати житловою площею 16,8кв.м на користь ОСОБА_1, яка в свою чергу до 01 липня 2009 року зобов»язується відчужити вищезазначену кімнату на користь доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_2 зобов»язується знятися з реєстрації місця проживання за адресою - квартира АДРЕСА_2 у термін 30 днів з моменту укладання та підписання сторонами цієї мирової угоди. 2) ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ -2102, 1980 року випуску, двигун НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, кузов НОМЕР_3, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_1 відмовляється від належного їй автомобіля ВАЗ -2102, 1980 року випуску , двигун НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, кузов НОМЕР_3, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 одразу після виконання останнім ОСОБА_2 абз.3 п.3 угоди - (знятися з реєстрації місця проживання за адресою - квартира АДРЕСА_2 у термін 30 днів з моменту укладання та підписання сторонами цієї мирової угоди). 3) Відповідно до державного акту серії 1-ОД №080163 на право приватної власності на землю, виданого 05.05.1998р. Холоднобалківською сільською радою Біляївського району Одеської області на земельну ділянку площею 0,06га, розташовану на території зазначеної сільської ради, власником землі є ОСОБА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли до згоди в питанні вищезазначеної земельної ділянки державний акт серії 1-ОД №080163 таким чином після поділу: а) ОСОБА_1 буде володіти ? часткою земельної ділянки, площею 0,06га, державний акт 1-ОД №080163; б) ОСОБА_2 буде володіти ? часткою земельної ділянки, площею 0,06га, державний акт 1-ОД №080163; 4) ОСОБА_1 також є власником садового будинку АДРЕСА_3; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також по цьому питанню дійшли до згоди про поділ вищезазначеного садового будинку АДРЕСА_3 таким чином: а) ОСОБА_1 буде володіти 1\2 часткою садового будинку АДРЕСА_3; б) ОСОБА_2 буде володіти ? часткою садового будинку АДРЕСА_3. 5) Сторони дійшли до згоди про умови використання майна, зазначеного у п.3 та п.4: а) кожен з власників майна, зазначеного у п.3 та п.4 може користуватися своєю частиною на рівних умовах; б) витрати комунальних платежів (вода, водовідведення, електроенергія, опалення, газ, податок на землю тощо) стосовно майна, зазначеного у п.3 та п.4 розподіляються між співвласниками у рівних частках; в) усі витрати, пов»язані з утриманням майна, зазначеного у п.3 та п.4 мирової угоди у належному стані, а також витрати, пов»язані з реконструкцією та технічним переоснащенням майна, що зумовлює підвищення її вартості - узгоджуються між сторонами у письмовій формі з отриманням дозволу на вищевказані роботи з обох сторін та розподіляються між співвласниками згідно з письмової домовленості до якої прийдуть сторони; г) до початку виконання робіт сторони зобов»язані узгоджувати всю проектно-кошторисну документацію з іншою стороною. Не узгоджені з іншим власником проектно-кошторисна документація, роботи та витрати, пов»язані з утриманням майна, зазначеного у п.3 та п.4 - не компенсуються; д) ніхто із співвласників майна, зазначеного у п.3 та п.4 цієї угоди - не має права на укладання договорів купівлі-продажу, дарування та закладання до банку для отримання кредиту, окрім випадку, зазначеного у п.п. (Е) п.5 цієї мирової угоди - без письмової зголи іншого співвласника; е) договір дарування може бути укладений одним із співвласників без згоди іншого співвласника у разі дарування свої частки майна, зазначеного у п.3 та п.4 лише на користь доньки - ОСОБА_3, або онучці - ОСОБА_5, 09.12.2003р.н. чи онуку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. 6) ОСОБА_1 є власником Малого приватного підприємства «Будівельник-2» (ідентифікаційний код зазначений у позовній заяві ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 19051603). ОСОБА_2 відмовляється від поділу Малого приватного підприємства «Будівельник-2» (ідентифікаційний код зазначений у позовній заяві ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 19051603) на користь ОСОБА_1 7) ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, укладеного на Одеській товарній біржі, договір №27842 від 21.12.2001р. ОСОБА_1 відмовляється від поділу вищезазначеної квартири, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, укладеного на Одеській товарній біржі, договір №27842 від 21.12.2001р. на користь ОСОБА_2, який в свою чергу до 01 серпня 2009 року зобов»язується відчужити вищезазначену квартиру на користь доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за умови, що між ОСОБА_2 та його донькою ОСОБА_3 буде укладений договір довічного утримання. Сторонам відомі і зрозумілі наслідки визнання мирової угоди судом, передбачені ст.ст.31, 175, 205, 206 ЦПК України. В разі недобросовісного виконання сторонами мирової угоди, вона підлягає до примусового виконання в порядку, встановленому виконавчим провадженням відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні встановлено, що сторони частково виконали умови мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2009 року, а саме - відповідач 10.06.2009р. знявся з реєстрації за адресою - квартира АДРЕСА_2, про що свідчить копія його паспорту та частково сплачував встановлені податки та членські внески за належну йому земельну ділянку площею 0,04га, що розташована по АДРЕСА_3 за період 2012-2013р.р. про що свідчить довідка Алтестовського садового масив Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 10 квітня 2014 року.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, вона сплачувала плату за користування садовим будинком АДРЕСА_3 до 2012 року, однак доказів вказаному не надано. Крім того вказувала, що вона у встановлений мировою угодою строк до 01 липня 2009 року не переоформила 137/1000 частин квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати житловою площею 16,8кв.м. на користь ОСОБА_3, оскільки у цьому не було необхідності.

Крім того, відповідач в судовому засіданні вказував на те, що автомобіль, який вказаний в мировій угоді, знаходиться в гаражі, однак у зв»язку з тим що позивачка не надала йому довіреності на право управляння ним (на час коди така довіреність була необхідна) він не міг належним чином ним користуватися поки не відмінили необхідність наявності довіреностей. Також зазначав, що позивачка перша не виконала умов мирової угоди та не переоформила у строк до 01 липня 2009 року 137/1000 частин квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї кімнати житловою площею 16,8кв.м. на користь ОСОБА_3 і на даний час він не заперечує проти відчуження належної йому квартири АДРЕСА_1 на користь доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якщо між ними буде укладений та нотаріально посвідчений договір довічного утримання. Однак, третя особа у справі ОСОБА_3 з приводу укладення договору довічного утримання до нього не зверталася а лише вимагала переоформити на неї квартиру АДРЕСА_1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що їм зі слів ОСОБА_3 відомо, що між сторонами була укладена угода, за якою ОСОБА_3 повинна була доглядати ОСОБА_2 а він повинен був відчужити на її користь квартиру АДРЕСА_1, однак відповідач відмовився від виконання умов цієї угоди, однак самі свідки при цьому присутні не були.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ст.ст.205-206 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення викладаються у таких формах: 1)ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Тобто, мирова угода це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб'єктивні права та обов'язки. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмет спору, який відповідно до позовної заяви складається з суті та змісту правовідносин сторін та є матеріально правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами, або яка зачіпає права та інтереси інших осіб або стосується інших правовідносин.

Згідно вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 223 ЦПК України - після набрання рішення суду законної сили сторони не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями сторін, ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2009 року про затвердження мирової угоди між сторонами ніким оскаржена не була, та набрала законної сили, до примусового виконання виконавчий лист відносно виконання умов мирової угоди, затвердженої 22 червня 2009 року Приморським районним судом м.Одеси, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не надходив, виконавче провадження не відкривалося, про що свідчить лист Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 12 серпня 2013 року.

Посилання позивача на ст.ст. 15, 611, 651, 654 ЦК України суд до уваги не приймає, оскільки вказані норми не розповсюджуються на спірні правовідносини, так як мирова угода це формальна письмова домовленість сторін, а не договір в цивільно-правовому розумінні.

Суд дійшов висновку, що пред'явлення позову про розірвання мирової угоди не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК України), виконання чи не виконання мирової угоди - це не предмет позову, а питання примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди

Крім цього, діючим законодавством не передбачено скасування судом першої інстанції ухвали суду про затвердження мирової угоди.

За таких підстав суд вважає, що у задоволеню позову слід відмовити, оскільки даний спір вже був вирішений судом шляхом винесення ухвали про затвердження мирової угоди та діючим законодавством не передбачено скасування судом першої інстанції ухвали суду про затвердження мирової угоди

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 175, 205-206, 208-209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 16, 611, 651-652, 654 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання мирової угоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН