Рішення

від 06.11.2014 по справі 909/1074/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 р. Справа № 909/1074/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави, в особі Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000 в особі комунального підприємства "Полігон ТПВ", вул. Військових ветеранів,10А, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" , вул. Чорновола, 28, с. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77455

про стягнення 14721,54 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Голіней О.М.-прокурор відділу, (службове посвідчення №017515 від 06.06.13),

від позивача: Прегон О.М.- представник, (доручення №103 від 02.10.14),

від Івано-Франківської міської ради - не з"явився,

від відповідача: Говзан В.М. - директор, паспорт серія НОМЕР_1 від 29.11.1996 р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави Івано-Франківської міської ради в особі комунального підприємства "Полігон ТПВ" звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" про стягнення 29221,54 грн. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору про надання послуг прийому та захоронення побутових відходів №23 від 01.03.14 щодо оплати наданих послуг.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, заступник прокурора м.Івано-Франківська в позовній заяві №115-503 від 18.09.14 (вх.№12482/14 від 22.09.14) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту. Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави Івано-Франківської міської ради, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог вх.№14345/14 від 06.11.14, мотивовану частковим погашенням відповідачем заборгованості на суму 14500,00 грн. та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 14721,54 грн. заборгованості.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача - Івано-Франківську міську раду належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов вх.№17534/14 від 06.11.14, в якому позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.03.14 між сторонами даного спору укладено договір про надання послуг по прийому та захороненню побутових відходів №23, відповідно до якого позивач зобов"язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з прийому та захоронення побутових відходів, а відповідач в свою чергу - оплачувати надані послуги (п.1.1).

Відповідно до п.1.2. договору послугами є прийом та захоронення побутових відходів на полігоні побутових відходів, який знаходиться в лісовому масиві в районі с.Рибне.

Розділом 3 даного договору сторони погодили оплату послуг та порядок їх приймання: вартість захоронення побутових відходів згідно введеного тарифу з 01.04.2014 року затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.02.14 №77 становить за 1 куб.м. для населення - 4,53 грн., для бюджетних організацій -4,86 грн., для інших споживачів - 6,22 грн. , для споживачів, які вивозять тверді побутові відходи на полігон в с. Рибне з-за межі території Івано-Франківської міської ради - 9,47 грн.

Вартість послуг, передбачених договором , замовник виплачує підряднику щомісяця на основі актів приймання-передачі робіт підтверджених товарно - транспортними накладними, протягом 5-ти банківських днів з дня їх підписання. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій із його боку щодо вказаних в акті послуг.

Згідно з п.5.3 договору №23 від 01.03.14, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за ним, але не довше, ніж до 31.12.14.

На виконання умов договору, позивачем, в період з березня по серпень 2014 року надавалися відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень та скріплені його печаткою та актом звірки взаєморозрахунків від 10.09.14, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов'язань відповідач частково оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, які знадяться в матеріалах справи, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, що становить 14721,54 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1 від 04.07.14 (вих.№72), з вимогою оплатити надані послуги. Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога комунального підприємства "Полігон ТПВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" про стягнення 14721,54 грн.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №23 від 01.03.14 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги в судовому засіданні визнав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 90, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради та комунального підприємства "Полігон ТПВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" про стягнення 14721,54 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс", вул. Чорновола, 28, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455 (код ЄДРПОУ 38141071) на користь комунального підприємства "Полігон ТПВ", вул. Військових ветеранів,10А, м. Івано-Франківськ, 76019 (код ЄДРПОУ 33645903)- 14721,54 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять одну гривню п"ятдесят чотири копійки) - заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс", вул. Чорновола, 28, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455 (код ЄДРПОУ 38141071) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ)-37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.11.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"