Постанова

від 03.11.2014 по справі 809/3236/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р. Справа № 809/3236/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - Урядко Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Прикарпатресурси"

про стягнення заборгованості в сумі 27676,13 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Прикарпатресурси" про стягнення заборгованості в сумі 27676,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмрі 27676,13 грн, який сформувався внаслідок несплати донарахованих зобов'язань, які виникли на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень від 04.07.2014 року за №0000862200 та №0000852200, згідно з висновками акту документальної перевірки від 04.07.2014 року №1137/09-05-22/25072265 та в результаті несплати самостійно задекларованої суми податку на додану вартість за червень 2014 року. У зв'язку з несплатою боргу станом на момент звернення позовної заяви до суду, просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.32).

Пунктом 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, які повно та всебічно висвітлюють обставини в спірних правовідносинах.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Прикарпатресурси", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.09.2014 року, зареєстроване 26.01.1998 року (а.с.7-8) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Відповідач, згідно з пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, являється платником податку на додану вартість.

04.07.2014 року позивачем проведено документальну невиїзну перевірку, результати якої викладені в акті перевірки №1137/09-05-22/25072265 (а.с.27-31). Згідно з висновками акту встановлено, що відповідачем порушено пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі також - ПК України), із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість в сумі 15191,00 грн за листопад 2012 року та допущено порушення п.49.2 ст.49, 49.18, ст.49 ПК України, а саме: відповідачем не подано декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та квітень 2012 року. З даним актом перевірки ознайомлено директора відповідача, про що свідчить його підпис на останній сторінці акту (а.с.31), заперечень до акту не подано.

На підставі висновків вищевказаного акту, позивачем винесено два податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0000862200 та форми «Р» №0000852200 від 04.07.2014 року, згідно з якими відповідачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 340 грн та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18989 грн, зокрема, 15191 грн за основним платежем та 3798 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.11).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані головою правління відповідача у відповідності до відмітки на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.11) та відповідачем не оскаржені.

Таким чином, податкове зобов'язання в загальному розмірі 19329 грн, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» №0000862200 та №0000852200 від 04.07.2014 року набуло статусу узгодженого, а в зв'язку з тим, що відповідачем у встановлений законом строк не сплачено вказану суму, вона набула статусу боргу.

Судом встановлено, що 14 липня 2014 року відповідачу направлялася податкова вимога №70-11 на суму 21416,13 грн, що включає в себе податковий борг з податку на додану вартість та пені в результаті несплати даного податку. Вимога отримана у відповідності до відмітки на корінці вимоги та відповідачем не оскаржувалася (а.с.10).

17.07.2014 року відповідач подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій самостійно визначив до сплати 6260 грн податку (а.с.12,13). Проте у встановлений законом строк вказану суму податку не сплатив, в результаті чого дана сума також набула статусу податкового боргу.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Таким чином, податкова вимога на новостворений борг не надсилалася.

Наявність податкового боргу також підтверджується довідкою суми податкового боргу (а.с.9) та випискою з облікової картки платника податку на додану вартість щодо відповідача (а.с.26).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України визначено, що для податку на додану вартість, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до положень статті 203 ПК України, а саме пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Аналогічне положення закріплене підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до загальних приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 27676,13 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Закрите акціонерне товариство "Прикарпатресурси" (ідентифікаційний код 25072265) та за рахунок готівки, що належить Закритому акціонерному товариству "Прикарпатресурси" (ідентифікаційний код 25072265) в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 27676 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 13 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2014 року.