Постанова

від 05.11.2014 по справі 824/2865/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2865/14-а

11:08

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання - Хміля С.Р.;

за участю:

представників позивачів та третьої особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відділу Державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

В поданому до суду адміністративному позові позивачі просять суд визнати протиправними дії відповідача щодо накладення арешту на майно, згідно постанови від 09.09.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та постанови від 09.09.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2 та просив скасувати вказані постанови від 09.09.2014 р.

В судовому засіданні представники позивачів надали заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили суд доповнити резолютивну частину позову щодо скасування постанов про арешт майна від 09.09.2014 р. вимогами про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

На обґрунтування позову позивачі зазначили, що 19.09.2014 р. вони дізналися про винесення державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції Чорним Ростиславом Володимировичем постанов від 09.09.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якими накладено арешт на 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2. Вказані постанови винесені в межах виконавчого провадження № 43105114 по виконанню виконавчого листа Новоселицького районного суду № 2-77 від 22.04.2014 р. про стягнення з їхнього батька ОСОБА_5 суми боргу за договором позики.

Житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на який накладено арешт відповідачем згідно постанови від 09.09.2014 р. належить позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 27.03.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі № 4228 та Витягу № 19625143 від 27.03.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 11965468 від 27.03.2014 р.

Земельна ділянка кадастровий номер 7323010100:01:001:0118 надана для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2, на яку накладено арешт відповідачем згідно постанови від 09.09.2014 р. належить позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору дарування № 4230 від 27.03.2014 року. Також ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7323010100:01:001:0118 за адресою АДРЕСА_2.

Позивачі наголошують, що на момент вчинення відповідачем виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 43105114 по виконанню виконавчого листа № 2-77 від 22.04.2014 року у державного виконавця був єдиний документ, який, на їхню думку, визначав право власності на нерухоме майно та земельну ділянку за нами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме Інформаційна довідка № 24829107 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що власником нерухомого майна, а саме 48/100 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та Інформаційна довідка № 24826738 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про, що власником земельної ділянки кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, наданої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3.

Однак позивачі вважають, що незважаючи на зміст Інформаційних довідок № 24829107 від 28.07.2014 року та № 24826738 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач вчинив протиправні дії по накладенню арешту на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, які належать на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а не боржнику у виконавчому провадженні № 43105114, у зв'язку з чим порушив їхні права на право приватної власті на майно.

В судовому засіданні представники позивачів та третьої особи позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали заяву про уточнення позовних вимог, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не прибув, прибуття представника в судове засідання не забезпечив, причину неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання про що свідчить поштове повідомлення (а.с.29,37), які знаходяться в матеріалах справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем винесено постанови від 09.09.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якими накладено арешт на 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2. Вказані постанови винесені в межах виконавчого провадження № 43105114 по виконанню виконавчого листа Новоселицького районного суду № 2-77 від 22.04.2014 р. про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу за договором позики (а.с.8, 9).

Постанови від 09.09.2014 р. отримані ОСОБА_5 у Новоселицькому відділенні поштового зв'язку м. Новоселиця 19.09.2014 року, про що свідчить поштовий конверт, на якому міститься штемпель Новоселицького відділу поштового зв'язку від 18.09.2014 р. про направлення рекомендовано листа за № 6030001303 145 та Форма „А" №6 ЦВПЗ м. Новоселиця від 19.09.20014 р., згідно якої лист № 6030001303145 з повідомленням про вручення отримано ним 19.09.2014 року (а.с.10, 11).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19647305 від 27.03.2014 року, згідно якого позивач є єдиним власником вказаної земельної ділянки. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯВ № 351050 від 06.04.2009 р. земельна ділянка кадастровий номер 7323010100:01:001:0118 за адресою АДРЕСА_2 право власності на частку земельної ділянки якої на підставі договору дарування № 4230 від 27.03.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 перейшло у власність ОСОБА_3 (а.с.14, 15, 16).

Житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на який накладено арешт належить позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 27.03.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі № 4228 та Витягу № 19625143 від 27.03.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 11965468 від 27.03.2014 р. (а.с.12, 13).

Судом досліджено інформаційну довідку № 24829107 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що власником нерухомого майна, а саме 48/100 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та інформаційну довідку № 24826738 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про, що власником земельної ділянки кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, наданої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (а.с.17,18).

Судом досліджено лист Новоселицького комунального бюро технічної інвентаризації від 25.07.2014 р. №420, в якому зазначено, що станом на 29.12.2012 р. за ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 в м. Новоселиця зареєстровано право приватної власності на 48/100 нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності від 16.01.1991 р., виданого виконавчим комітетом Новоселицької міської ради народних депутатів №214 від 19.12.1990 р. та акту приймання від 18.12.1990 р., книга №7 стор. 66 реєстровий №66, також повідомлено, що 12.03.2014 р. видавалася довідка про технічний стан нерухомого майна на даний об'єкт. Дані про інше майно зареєстроване за ОСОБА_5 в Новоселицькому КБТІ відсутні (а.с.47, 48, 49).

Відповідно до ухвали Апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Новоселицького районного суду від 03.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 суми боргу за договором позики від 26.09.2011 року в розмірі 263670 грн. та суму трьох відсотків річних від простроченої заборгованості в розмірі 15386 грн. 25 коп., залишено без змін.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 24.04.1999 р. № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.57 Закону № 606-ХІV постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Згідно положень ст.82 Закону № 606-ХІV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих-дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивачі не є учасниками виконавчого провадження та особами, які залучались до проведення виконавчих дій. Оскільки законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, тому позивачі мають право на звернення до суду в порядку ст. 181 КАС України.

Відповідно до ст.57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться відповідно до ч.1 ст.63 Закону № 606-ХІV у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, при цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику, в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно ч.3 ст.63 Закону № 606-ХІV у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Відповідно до ч. 4 ст.63 Закону № 606-ХІV після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 5.1.1 п.5.1 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» від 15.12.1999 р. № 74/5 (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція № 74/5) звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно п.п.5.1.4. п.5.1 Інструкції № 74/5 стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до п.п.5.10.3 п.5 Інструкції № 74/50 у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та про його вартість, а також до нотаріального органу, чи не знаходиться це майно під арештом, забороною. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису й оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення про накладення арешту нотаріальному органу за місцезнаходженням майна.

Як встановлено судом, постанову від 09.09.2014 р. про накладення арешту та заборони відчуження 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції Чорним Р.В. на підставі довідки Новоселицького КБТІ (інформація станом на 2012 рік (а.с.47)) та свідоцтва про право власності від 16.01.1991 р. виданого виконкомом Новоселицької міської ради народних депутаті відповідно до яких, власником вказаного нерухомого майна на той час був ОСОБА_5.

Разом із тим, відповідно до Інформаційної довідки № 24829107 від 28.07.2014 року, наданої на запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, заявником на отримання якої був саме відділ Державної виконавчої служби Новоселицького РУЮ (письмовий запит № 7558067 від 28.07.2014 року) власником нерухомого майна, а саме 48/100 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 значилась ОСОБА_4 (позивач по справі), на підставі договору дарування №4228 від 27.03.2014 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 11965468 від 27.03.2014 р.

Суд зазначає, що постанова від 09.09.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо нерухомого майна, а саме 48/100 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, винесена відповідачем безпідставно та необґрунтовано, а саме без документального підтвердження належності боржнику на праві приватної власності нерухомого майна, оскільки відповідно до ч.3 ст.63 Закону № 606-ХІV та п.п.5.1.4. п.5.1 Інструкції № 74/5 арешт може накладатись виключно на те майно, що належить на праві власності боржнику.

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.09.2014 р., якою накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою АДРЕСА_2, винесено відповідачем без врахування Інформаційної довідки № 24826738 від 28.07.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданої на письмовий запит № 7557289 від 28.07.2014 року заявника - ВДВС Новоселицького районного управління юстиції, згідно якої власником 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, є ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 4230 від 27.03.2014 року.

З цього приводу судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯВ № 351050 від 06.04.2009 р. земельна ділянка кадастровий номер 7323010100:01:001:0118 у розмірі 0,0862 га за адресою АДРЕСА_2 станом на 2009 рік належала ОСОБА_5 у розмірі 50 % та ОСОБА_3 у розмірі 50%.

Однак, пізніше згідно договору дарування від 27.03.2014 року № 4230 ОСОБА_5 "Дарувальник" подарував та на підставі договору дарування ОСОБА_3 "Обдарованому" 1/2 від розміру 0,0862 га своєї частки земельної ділянки кадастровий номер 7323010100:01:001:0118 за адресою АДРЕСА_2 і відповідно право власності на цю частку земельної ділянки перейшло до ОСОБА_3. Іншого майна у боржника - ОСОБА_5, крім того, що було подаровано ним своїм дітям ще до відкриття виконавчого провадження, у нього не було виявлено державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Новоселицького РУЮ.

Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

Згідно Закону №1952-ІV з 01.01.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється реєстраційними службами територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 1 Закону №1952-ІV орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, маючи належні та допустимі докази про те, що право власності на нерухоме майно - 48/100 житлового будиноку та 1/2 земельної ділянки, зареєстроване за ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідач вчинив протиправні дії, наклавши арешт на майно позивачів, чим порушив їхні права та охоронювані законом інтереси.

Таким чином суд робить висновок, що постанови від 09.09.2014 р. про накладення арешту та заборони відчуження 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та на всю земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, винесені державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції Чорним Р.В. з порушенням вимог законодавства, а тому є незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

З врахуванням наведеного та перевірених судом доказів, суд вважає, що дії відповідача суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанов від 09.09.2014 року про накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження, прийняті без дотримання вимог ч.3 ст. 2 КАС України, є протиправними, а тому належать до скасування.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду належними засобами доказування правомірність вчинених дій щодо прийняття оскаржуваних рішень. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивачів понесені ними судові витрати в розмірі 146,16 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції щодо накладення арешту на майно, згідно постанови від 09.09.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та постанови від 09.09.2014 року про арешт майна та заборони його відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_2

3.Скасувати постанову від 09.09.2014 року відділу Державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на 48/100 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 і зняти заборону на відчуження та арешт вказаного майна.

4.Скасувати постанову від 09.09.2014 року відділу Державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 7323010100:01:001:0118, надану для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_2 і зняти заборону на відчуження та арешт вказаного майна.

5.Повернути із Державного бюджету України на користь позивачів ОСОБА_3 73 грн. 08 коп. сплаченого судового збору та на користь ОСОБА_4 73 грн. 08 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати 10 листопада 2014 р.

Суддя Т.М. Брезіна