ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/594/13 30.10.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромарт"
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест"
Про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.10 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 504, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.11 р. у розмірі 57 774 725,60 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
Від позивача: Бондар Е.А. (дов.№7168 від 31.12.2013),
Від відповідача: не з'явився,
Від третьої особи: не з'явився,
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК" звернулось до господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромарт" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.10, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 504, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.11 р. у розмірі 57 774 725,60 грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області № 05-12/4/13 від 03.01.13 позовні матеріали за вищевказаною позовною заявою (вих. № 7489 від 20.12.12 р.) передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/594/13 від 11.01.13 порушено провадження у справі за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.10, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 504, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.11 у розмірі 57 774 725,60 грн. Даною ухвалою залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест"; зобов'язано сторін надати певні документи; розгляд справи призначено на 18.02.13 року.
Через відділ діловодства суду 25.01.2013 від третьої особи надійшли письмові пояснення та 07.02.2013 від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, які залучені до матеріалів справи.
Судове засідання 18.02.13 не відбулось, оскільки справа № 910/594/13 була скерована 13.02.13 до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ПАТ "ЕРДЕ БАНК" на ухвалу господарського суду Хмельницької області № 05-12/4/13 від 03.01.13 року.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду № 05-12/4/13 від 05.03.13 ухвалу господарського суду Хмельницької області № 05-12/4/13 від 03.01.13 залишено без змін; апеляційну скаргу ПАТ "ЕРДЕ БАНК" - без задоволення, а матеріали справи № 910/594/13 - повернуто до Господарського суду м. Києва.
Через відділ діловодства суду 21.05.2013 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яку суд прийняв до розгляду, та клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 22.05.2013 відкладено розгляд справи на 19.06.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.06.2013, у зв'язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/594/13 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 19.06.2013 прийняв справу до свого провадження, та призначив судове засідання на 10.07.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 10.07.2013, у зв'язку із поверненням судді Гавриловської І.О. із відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/594/13 передано на її розгляд.
Ухвалою суду від 10.07.2013 суд прийняв справу до свого провадження, та відклав на 15.07.2013 року.
За наслідками судового засідання 15.07.2013, розгляд справи відкладено на 29.07.2013, та зауважено, що розгляд клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі відкладено на наступне судове засідання.
У судовому засіданні 29.07.2013 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи на 07.08.2013 для вирішення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, про що винесено відповідну ухвалу суду.
Ухвалою суду від 07.08.2013 розгляд справи відкладено на 14.08.2013 року.
У зв'язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.08.2013 справу № 910/594/13 передано на розгляд судді Поляковій К.В.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 дану справу прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено її до розгляду на 14.08.2013 року.
Через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 14.08.2013 позивачем подано пояснення щодо клопотання щодо проведення судової експертизи.
За результатами розгляду справи у судовому засіданні 14.08.2013, судом призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" (ухвала суду від 14.08.2013 наявна в матеріалах справи).
Ухвалою суду від 14.08.2013 зупинено провадження у справі №910/594/13 до проведення судової будівельно-технічної експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.
Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" матеріали справи №910/594/13 та висновок №14014 судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 06.03.2014 провадження у справі № 910/594/13 поновлено та призначено справу до розгляду на 27.03.2014 року.
За наслідками судового засідання 27.03.2014 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.04.2014 року.
03.04.2014 позивачем через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подані письмові пояснення та додаткові документи.
Відповідач 08.04.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подав клопотання про призначення повторної судової експертизи.
До судового засідання 08.04.2014 третя особа не направила свого представника, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцезнаходження юридичної особи.
Під час судового засідання судом з'ясовано думку сторін щодо поданого клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи у справі № 910/594/13.
Представник відповідача просив задовольнити заявлене клопотання, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у вказаному клопотанні про призначення повторної судової експертизи.
У свою чергу представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про відсутність підстав задоволення клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи та відклав розгляд справи на 24.04.2014 року.
Під час судового засідання 24.04.2014 представником відповідача до суду подано клопотання про призначення повторної судової експертизи, з підстав неповного висновку експерта, наданого за наслідками проведення первісної будівельно-технічної експертизи, вирахування вартості майна за яким здійснено лише одним - витратним способом. Як установу для проведення повторної експертизи, представник позивача зазначає Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.
У свою чергу, представником позивача у судовому засідання надані усні заперечення проти задоволення клопотання про призначення повторної судової експертизи.
Третя особа не забезпечила явку свого представника у судове засідання, про дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
За результатами розгляду справи, судом призначена повторна судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 24.04.2014 наявна в матеріалах справи).
Ухвалою суду від 24.04.2014 зупинено провадження у справі №910/594/13 до проведення судової експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.
Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано матеріали справи № 910/594/13 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без висновку за результатами проведеної експертизи.
До того ж, позивачем неодноразово подавались клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.10.2014 поновлення провадження у справі та призначено справу №910/594/13 до розгляду на 30.10.2014 року.
Під час удового засідання 30.10.2014 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, враховуючи заяву про зміну предмета позову та враховуючи ту обставину, що ПАТ «Ерде Банк» не заперечує проти визначення початкової ціни вартості предмета іпотеки у розмірі вартості предмета іпотеки, погодженої сторонами в Іпотечному договорі.
Відповідач та третя особа, не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомили.
Приписи статті 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач та третя особа не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Одночасно, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідачем, як особою, яка заявила проведення повторної експертизи не здійснено оплату вказаного експертного дослідження, тобто ТОВ «Євромарт», зловживаючи своїми процесуальними правами, проігнорувало, покладений на нього судом обов'язок щодо оплати вартості витрат по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, що зумовило направлення матеріалів справи №910/594/13 до суду для подальшого розгляду без висновку експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (кредитодавець, банк) , та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ-ІНВЕСТ» (позичальник, боржник) укладений «Договір зростання» Кредитний договір № 58/11-КЛ (кредитна лінія) (Кредитний договір), згідно з яким третій особі у справі відкрито кредитну лінію.
Згідно з п. 1.1. Кредитного договору «куедитодавеиь надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, стуоковості. платності та иільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід 'ємну частину договору».
За приписами п.п. 1.1.1. п. 1.1. Кредитного договору «кредит надається у Формі кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в сумі 53 000 000,00 (п 'ятдесят три мільйони) гривень 00 копійок».
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 31.08.2011 року до Кредитного договору сторони домовились викласти пункт 1.1.1. Договору в наступній редакції «Кредит надається у сумі 54 600 000,00 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот тисяч) гривень 00 копійок».
Згідно п.п. 1.1.2. п. 1.1. Кредитного договору, термін остаточного повернення кредиту - 29 березня 2014 року включно.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. Кредитного договору, Позивач зобов'язався надавати кредит на підставі письмової заяви позичальника на строк та в сумі, попередньо погодженій з кредитодавцем, за умови дотримання Позичальником вимог, що вказані в п.1.3.1 Кредитного договору.
Процентна ставка за користування кредитом -17 (сімнадцять проиентів річних) (Згідно з п.п. 1.1.3. п. 1.1. Кредитного договору).
З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між Публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум Інвест» склались кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Факт наявної суми заборгованості позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Інвест» за кредитним договором № 58/11-КЛ, розмір такої заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме банківськими виписками про рух коштів на позичкових рахунках позичальників.
При цьому третя особа, як позичальники за кредитними договорами, зобов'язалися, зокрема, повернути кредит у валюті кредиту платіжними дорученнями на відкритий їм позичковий рахунок не пізніше терміну, вказаному в п. 1.1.2. кредитних договорів та з дотриманням максимального ліміту кредитування, вказаного в п. 1.1.1. цих договорів; сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 2.3., п. 2.7.1. кредитних договорів).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, третя особа належним чином не виконують свої зобов'язання, передбачені умовами кредитним договором.
У порушення умов п.п. 3.4.2. п. 3.4. Кредитного договору третя особа не виконала зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем.
Так, п. 4.4. Кредитного договору передбачено, що «сторони погодилися, що кредитодавеиь має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, інших належних платежів згідно з договором, а позичальник зобов 'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавием у письмовій вимозі».
22.11.2012 АТ «ЕРДЕ БАНК» на адресу Боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ-ІНВЕСТ») направлено Вимогу про усунення порушень по Кредитному договору та погашення заборгованості за вих. № 6984, згідно якої, у зв'язку з невиконанням Боржником зобов'язань, на виконання вимог положень Кредитного договору, а саме: п. 4.4., Позивач просить Боржника погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом. Строк виконання зобов'язання за даною вимогою встановлено 29 листопада 2012 року включно.
Станом на 20 грудня 2012 року, зобов'язання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором не виконано та залишається невиконаним на день розгляду спору.
Загальна сума заборгованості третьої особи, відповідно до Розрахунку його заборгованості перед Позивачем за Кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.2011 року станом на 20.12.2012 року складає:
Основна сума кредиту - 54 596 900,00 (п'ятдесят чотири мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Прострочені проценти:
- за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року - 400 245,60 (чотириста тисяч двісті сорок п'ять) гривень 60 копійок.
- за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року - 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч 1 у сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок.
- за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - 786 135,69 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто тридцять п'ять) гривень 69 копійок.
Нараховані та несплачені проценти:
- за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок).
Пеня за прострочене тіло кредиту:
- за період з 30.11.2012 року по 20.12.2012 року складає 469 891,35 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривня 35 копійок.
Загальна сума заборгованості, станом на 20.12.2012 року, складає 57 774 725,60 (п'ятдесят сім мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) гривень 60 копійок.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Так, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Третьої особи за Кредитним договором, між АТ "ЕР ДЕ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромарт» (Іпотекодавець) 25 червня 2010 року укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстровано в реєстрі за №504, та Договір про внесення змін до зазначеного Договору іпотеки від 30.03.2011, зареєстровано в реєстрі за № 269, який також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (Іпотечний договір).
За цим Іпотечним договором Іпотекодавець передав в іпотеку Позивачу в якості забезпечення виконання зобов'язань Третьої особи за Кредитним договором, об'єкти нерухомого майна загальною площею 8137,8 кв.м., які складаються з: адміністративного будинку загальною площею 640,1 кв.м., приміщення прохідної загальною площею 27 кв.м., приміщення пилорам №1 загальною площею 413,8 кв.м., приміщення пилорам №2 з підвалом загальною площею 142,6 кв.м., приміщення котельні загальною площею 421,3 кв.м., приміщення столярного цеху №1 загальною площею 1579,8 кв.м., приміщення столярного цеху №2 загальною площею 2193,9 кв.м., приміщення цеху клейки загальною площею 190,1 кв.м., приміщення котельні з сушилами загальною площею 135,2 кв.м., приміщення сушили та гаражу загальною площею 191,6 кв.м., приміщення паркетного цеху загальною площею1041,4 кв.м., приміщення матеріального складу загальною площею 184,1 кв.м., приміщення адмінкорпусу загальною площею 626 кв.м., приміщення насосної з підвалом загальною площею 93,6 кв.м., приміщення башти водонапірної загальною площею 10,3 кв.м., приміщення трансформатора загальною площею 139,6 кв.м., приміщення мазутосховища загальною площею 107,4 кв.м., з/д колія, марка рельси Р-50, довжиною 250м, огорожа цегляна довжиною 572м, огорожа з/бетонна довжиною 68м, огорожа металева довжиною 71м, технічне обладнання: поверхнева стінка водопостачання; ливнева каналізація; зовнішні електромережі; пожежні резервуари; зовнішні мережі, теплотраси; технологічні мережі; проїзди; вигрібна яма; благоустрій; мережі телефонізації; бункери під тирсу; шафа розподільна, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Мар'янівка, вул. Залізнична, буд. З (три), та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.2004 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу за реєстровим №3688. Право власності зареєстроване в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 14 грудня 2004 року за реєстраційним номером 3442260.
Умовами пункту 2.3.1. Іпотечного договору сторонами погоджено, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 11 006 130,37 грн.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Також, 22 листопада 2012 року АТ «ЕРДЕ БАНК» на адресу майнового поручителя (Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромарт») направлено Вимогу про усунення порушень по Кредитному договору та погашення заборгованості за № 7038, згідно якої повідомлено Відповідача, що відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1. Іпотечного договору, у разі порушення позичальником зобов'язання за Кредитним договором, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - здійснити звернення стягнення на майно. Строк виконання зобов'язання за даною вимогою встановлено 29 листопада 2012 року включно.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у своєму відзиві ТОВ «Євромарт» посилається на положення статті 35 Закону України «Про іпотеку», та стверджує про відсутність у позивача права звернути стягнення у судовому порядку, оскільки ним, як іпотеко держателем не направлено в установлені законом строки вимогу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч. 1 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Банком та Позичальниками в умовах Кредитного договору (п. 2.6) було погоджено обов'язок третьої особи по сплаті процентів за користування таким коштами та визначено їх розмір.
Однак, третьою особою - ТОВ «Магнум Інвест» обов'язків по сплаті процентів за користування отриманими від Банку кредитними коштами належним чином виконано не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість.
Так, третьою особою не сплачено відсотки за користування кредитом:
Прострочені проценти:
- за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року - 400 245,60 (чотириста тисяч двісті сорок п'ять) гривень 60 копійок.
- за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року - 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч 1 у сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок.
- за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - 786 135,69 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто тридцять п'ять) гривень 69 копійок.
Нараховані та несплачені проценти:
- за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок).
За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання Позичальниками грошових зобов'язань по сплаті процентів за користування спірними кредитами, а тому Банк правомірно скориставшись передбаченим правом звернувся до третьої особи з листом від 22.11.2012 з вимогами повернути в строк до 29.11.2012 непогашену суму наданих кредитних коштів.
Отже, в силу положень ст. 1052 Цивільного кодексу України та п. 4.4. Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2 з вказаної дати у Позичальників виникли зобов'язання по достроковому поверненню на користь Банку суми кредитів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи на момент звернення з позовом до суду грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача кредиту у розмірі основна сума кредиту - 54 596 900,00 (п'ятдесят чотири мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Прострочені проценти:
- за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року - 400 245,60 (чотириста тисяч двісті сорок п'ять) гривень 60 копійок.
- за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року - 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч 1 у сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок.
- за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - 786 135,69 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто тридцять п'ять) гривень 69 копійок.
Нараховані та несплачені проценти:
- за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок).
Пеня за прострочене тіло кредиту:
- за період з 30.11.2012 року по 20.12.2012 року складає 469 891,35 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривня 35 копійок.
У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання третіми особами зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромарт» укладено договір про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 25.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 269.
Відповідно до п. 4.1.5 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань Позичальників з повернення кредитів та сплаті відсотків за користування кредитами настав 29.11.2012, однак вимоги Банку, викладені у листі від 22.11.2012 р., про сплату зазначених коштів ані відповідачем, ані третьою особою задоволені не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".
Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.
Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі №3-139гс11, а тому в силу ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для врахування судами при вирішенні подібних спорів.
У відповідності до п. 7.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та /або недійсними, у випадку не виконання та/або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та за цим договором, а також у інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором або чинним законодавством України.
Згідно пункту 7.4 Договору іпотеки сторони домовились про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, зокрема шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених умов. У випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець підписанням цього іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, якого обирає іпотекодержатель для здійснення такої оцінки. Підписанням цього договору іпотеки іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (придбання предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства України.
За змістом ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного 19.04.2013 суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Манускрипт" (сертифікат №14378/10, виданий ФДМУ 22.02.2013), ринкова вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором станом на 19.04.2013 становить 4 817 903,00 грн. (без ПДВ), що не перевищує встановленої судом заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором.
Оскільки така вартість предмета іпотеки на думку відповідача була значно заниженою, під час розгляду даної господарської справи судом неодноразово призначалась судова будівельно-технічна експертиза, основним питанням якої було визначення ринкової вартості предмета іпотеки.
Так, за наслідками проведення експертного дослідження Київським експертно-дослідним центром, останнім складено на направлено до суду висновок №14014 від 03.02.2014, з якого вбачається, що вартість спірного предмета іпотеки становить 1 855 323,00 грн. (без ПДВ).
Не погоджуючись із таким визначенням ринкової вартості предмета іпотеки, ТОВ «Євромарт» заявило клопотання про призначення повторної експертизи, яке було задоволено судом та направлено матеріали справи до експертної установи. Відповідач вартість витрат по проведенню експертизи з 11.07.2014 не оплатив, що зумовило скерування справи до суду без висновку. Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що ТОВ "Євромарт" не надало належних доказів у підтвердження проведення оплати експертизи й на день розгляду даного спору.
У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», скориставшись своїми процесуальними правами, подав до суду клопотання, в якому зауважив, що ним не заперечується визначення ринкової вартості предмета іпотеки у розмірі, погодженому сторонами в Іпотечному договорі, а саме - 11 006 130,37 грн.
Таким чином, вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, ринкова вартість якого станом на момент прийняття рішення у справі становить 11 006 130,37 грн., шляхом визнання права власності на таке майна за Банком, у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Магнум інвест" за кредитним договором, є правомірними та обґрунтованими.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує, що позивачем не було дотримано передбаченої законодавством процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: не надано передбаченого ст. 35 Закону України "Про іпотеку" строку, який надається іпотекодавцю для виконання порушеного позичальником зобов'язання.
Тобто, фактично заперечення відповідача зводяться до того, що позивачем не було дотримано порядку досудового врегулювання спору, що виник між сторонами.
Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
При цьому, ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" визначено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Таким чином, належними та допустимими доказами наведених у позовній заяві обставин та наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем не спростовано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних Банку у повному обсязі.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Ерде Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч.4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Куреного Олександра Вікторовича.
До того ж, розподіляючи судові витрати, суд також керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.). Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір у розмірі підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 31.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.
Судом вище встановлено, що загальна вартість предмета застави складає 11 006 130,37 грн.
Так, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду встановлюються у таких розмірах: за подання позовної зави майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
З системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача у дохід Державного бюджету України у розмірі 73 080,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум Інвест» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.06.10, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 504, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.11 р. у розмірі 57 774 725,60 грн. - задовольнити повністю.
У рахунок погашення заборгованості , а саме 5 4 596 900,00 (п'ятдесят чотири мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок - основний борг, прострочені проценти за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року - 400 245,60 (чотириста тисяч двісті сорок п'ять) гривень 60 копійок, за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року - 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч 1 у сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок, за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - 786 135,69 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто тридцять п'ять) гривень 69 копійок, нараховані та несплачені проценти за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року у розмірі 760 776,48 (сімсот шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок), пеня за прострочене тіло кредиту за період з 30.11.2012 року по 20.12.2012 року складає 469 891,35 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривня 35 копійок за "Договором зростання" Кредитним договором № 58/11-КЛ від 30.03.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а; ідентифікаційний код 34817907) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум Інвест» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 12А; ідентифікаційний код 33212472) звернути стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна загальною площею 8137,8 кв.м, які складаються з: адміністративний будинок загальною площею 640,1 кв.м., приміщення прохідної загальною площею 27 кв.м., приміщення пилорами №1 загальною площею 413,8 кв.м., приміщення пилорами № 2 з підвалом загальною площею 142,6 кв.м., приміщення котельні загальною площею 421,3 кв. м., приміщення столярного цеху № 1 загальною площею 1579,8 кв.м. приміщення столярного цеху № 2 загальною площею 2193,9 кв.м., приміщення цеху клейки загальною площею 190,1 кв.м., приміщення котельні з сушилами загальною площею 135,2 кв.м., приміщення сушили та гаражу загальною площею 191,6 кв.м., приміщення паркетного цеху загальною площею 1041,4 кв.м., приміщення матеріального складу загальною площею 184,1 кв.м., приміщення адмінкорпусу загальною площею 626 кв.м., приміщення насосної з підвалом загальною площею 63,6 кв.м., приміщення башти водонапірної загальною площею 10,3 кв.м., пиміщення трансформатора загальною площею 139,6 кв.м., приміщення мазутосховища загальною площею 107,4 кв.м., з\д колія, марка рельси Р-50, довжиною 250 м, огорожа цегляна довжиною572 м, огорожа з\бетонна довжиною 68 м, огорожа металева довжиною 71 м, технічне обладнання: поверхнева стінка водопостачання; ливнева каналізація; зовнішні електромережі; пожежні резервуари; зовнішні мережі, теплотраси; технологічні мережі; проїзди; вигрібна яма; благоустрій; мережі телефонізації; бункери під тирсу; шафа розподільна, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район. с. Мар'янівка, вул. Залізнична, буд.3 (три), та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Євромарт» (01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, н/п №43; ідентифікаційний код 32248026) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.2004 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 3688. Право власності зареєстроване в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 14.12.2004 за реєстраційним номером 3442260.
Визнати за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а; ідентифікаційний код 34817907) право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 8137,8 кв.м, які складаються з: адміністративний будинок загальною площею 640,1 кв.м., приміщення прохідної загальною площею 27 кв.м., приміщення пилорами №1 загальною площею 413,8 кв.м., приміщення пилорами № 2 з підвалом загальною площею 142,6 кв.м., приміщення котельні загальною площею 421,3 кв. м., приміщення столярного цеху № 1 загальною площею 1579,8 кв.м. приміщення столярного цеху № 2 загальною площею 2193,9 кв.м., приміщення цеху клейки загальною площею 190,1 кв.м., приміщення котельні з сушилами загальною площею 135,2 кв.м., приміщення сушили та гаражу загальною площею 191,6 кв.м., приміщення паркетного цеху загальною площею 1041,4 кв.м., приміщення матеріального складу загальною площею 184,1 кв.м., приміщення адмінкорпусу загальною площею 626 кв.м., приміщення насосної з підвалом загальною площею 63,6 кв.м., приміщення башти водонапірної загальною площею 10,3 кв.м., пиміщення трансформатора загальною площею 139,6 кв.м., приміщення мазутосховища загальною площею 107,4 кв.м., з\д колія, марка рельси Р-50, довжиною 250 м, огорожа цегляна довжиною572 м, огорожа з\бетонна довжиною 68 м, огорожа металева довжиною 71 м, технічне обладнання: поверхнева стінка водопостачання; ливнева каналізація; зовнішні електромережі; пожежні резервуари; зовнішні мережі, теплотраси; технологічні мережі; проїзди; вигрібна яма; благоустрій; мережі телефонізації; бункери під тирсу; шафа розподільна, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район. с. Мар'янівка, вул. Залізнична, буд.3 (три).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт» (01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, н/п №43; ідентифікаційний код 32248026) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.10.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 04.11.2014 року
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2014 |
Оприлюднено | 14.11.2014 |
Номер документу | 41318481 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні