Рішення

від 28.10.2014 по справі 910/15132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15132/14 28.10.14

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді про стягнення 55 880,18 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Денисенко О.В. (дов. № 155/1/23-60/14 від 31.12.2013 року) від відповідача Пілявська Л.О. (дов. № 339 від 28.08.2008 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 49 692,00 грн., з яких 42 646,82 грн. заборгованості за договором № 1626 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів 16.12.2008 року, 2 427,2 грн. пені, 3 992,63 грн. інфляційних нарахувань, 625,33 грн. три проценти річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014 року порушено провадження у справі № 910/15132/14, розгляд справи призначено на 16.09.2014 року.

11.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 55 880,18 грн., з яких 45 317,45 грн. основного боргу, 3 194,81 грн. пені, 4 789,43 грн. інфляційної складової боргу та 751,49 грн. три проценти річних.

15.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року справу № 910/15132/14 передано для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 910/15132/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/15132/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/15132/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали суду від 16.09.2014 року.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 15.09.2014 року.

У судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2014 року надав усні пояснення по справі, в яких не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2008 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (дирекція) та Київським міським правобережним центром для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (споживач) було укладено договір № 1626 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (надалі по тексту - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом даного Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, проспект В. Порика, 13-Б.

У відповідності із пунктом 2.1 Договору сторони зобов'язались при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору визначено, що підприємство зобов'язане розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), в кількості та обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення - доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток №1), проводити засобами дирекції як структурного підрозділу підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів, згідно з доданою калькуляцією.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору.

Порядок розрахунків за теплову енергію сторони погодили у Додатку № 2 до Договору.

Згідно із пунктом 1 Додатку № 2 до Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків (за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 2 до Договору сплату за вказаними в пункті 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань та іншими технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з правилами обліку теплової енергії (пункт 3.1 Додатку № 2 Договору).

Абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикристовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ (пункт 3.2 Додатку № 2 до Договору).

У випадку порушення сплати за поточне споживання, дирекція по експлуатації нежилих будинків має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини абонента, підприємство не несе відповідальності за наслідки. При цьому абонент відшкодовує дирекції витрати по відновленню постачання теплової енергії (пункт 3.3 Додатку №2 до Договору).

Пунктом 2.3.6 Договору встановлено, що абонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Відповідно до пункту 6.1. Договору цей Договір набуває чинності з 07.06.2008 року та діє до 30.04.2009 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення е буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 6.4. Договору).

На виконання умов Договору, у період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 49 597,87 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 45 317,45 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 45 317,45 грн. заборгованості за договором № 1626 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів 16.12.2008 року, 3 194,81 грн. пені, 4 789,43 грн. інфляційної складової боргу та 751,49 грн. три проценти річних.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, проте, у судовому засіданні 28.10.2014 року надав суду усні пояснення по справі, в яких не заперечив проти позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи, а саме, актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору у період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року було надано відповідачу послуги на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів на загальну суму 45 317,45 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків (за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 2 до Договору сплату за вказаними в пункті 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3 Додатку № 2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 23 числа поточного місяця.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді в частині стягнення 45 317,45 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді 45 317,45 грн. основного боргу договором від 16.12.2008 року № 1626 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 194,81 грн. пені, 4 789,43 грн. інфляційної складової боргу та 751,49 грн. три проценти річних.

Пунктом 2.3.7 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період внесення платежу.

У відповідності до пункту 3.4 Додатку №2 до Договору у випадку несплати за користування послугами, вказаними в цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення пені, за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року, нарахованої з урахуванням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 3 194,81 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді трьох процентів річних на загальну суму 751,49 грн., нарахованих за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року,

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді інфляційних нарахувань на загальну суму 4 789,43 грн., нарахованих за період з жовтень 2013 року по серпень 2014 року, є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (04208, м. Київ, проспект Василя Порика, код ЄДРПОУ 35961021) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 45 317 (сорок п'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 45 коп. заборгованості, 3 194 (три тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 81 коп. пені, 4 789 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 49 коп. три проценти річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2014 року

Суддя С.В. Стасюк