ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2014 р. Справа №917/1901/14
про стягнення 1 692,00 грн.
Суддя Погрібна С.В.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача в порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 1 692,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, 16.10.2014р. надіслав клопотання (вхід. №13567 від 16.10.2014р.) відповідно до якого, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та в зв"язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання просить суд проводити розгляд справи без участі їхнього представника.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суд не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі від 15.09.2014р. була отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45).
Ухвалою від 16.10.2014р. було відкладено розгляд справи.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 16.10.2014р. була направлена відповідачу на адресу: вул. Юрія Кондратюка, 2, кв.28, м. Полтава, 36400, однак повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Судом було здійснено електронний запит щодо відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Як вбачається з наданого на запит спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 05.11.2014 року місцезнаходженням відповідача є: вул. Юрія Кондратюка, 2, кв.28, м. Полтава, 36400, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Дана позовна заява надійшла до суду 12.09.2014р. Станом на 11.11.2014р. строк вирішення спору передбачений ст. 69 ГПК України закінчується. Клопотання про продовження цього строку сторонами суду не подано.
В зв'язку з закінченням строку вирішення спору, відкладення розгляду справи не є можливим, спір підлягає вирішенню по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВА-Експрес" (страхувальник за договором; відповідач по справі) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" (страховик за договором; позивач по справі) 22.12.2011р. був укладений генеральний договір №015-001604/002ЦВ про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9).
Даний Договір укладено строком на один рік (п.п. 6.1. Договору).
За умовами Договору (п.п.4.2.3) страховик зобов"язаний виписати страхові поліси на кожен забезпечений транспортний засіб, згідно Додатку №1.
Додатком №1 до Договору 015-001604/002ЦВ про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.12.2011р. сторони погодили перелік забезпечених автотранспортних засобів (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи на підставі генерального договору № 015-001604/002ЦВ від 22.12.2011р. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" відповідачу по справі був виданий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1024636 (а.с. 11).
Забезпеченим транспортним засобом відповідно до п. 7 полісу № АВ/1024636 виступав автомобіль БАЗ А079.14, р. н. ВІ 1118 АА.
Строк дії Полісу № АВ/1024636 відповідно до п. 3 встановлений з 31 грудня 2011р. по 30 грудня 2012р.
Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2012 р. в м. Полтава на перехресті вул. Леніна та пров. Рибальський відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного забезпеченого транспортного засобу БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 (керував на підставі подорожнього листа) та автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Водій ОСОБА_2 після пригоди залишив місце пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи на час скоєння ДТП гр. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи Дорожнім листом №1968 від 01.03.2012р. (а.с.14).
Відповідно до постанови Полтавського районного суду від 30.03.2012р. по справі № 1625/1330/12 встановлено вину гр. ОСОБА_2 у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 12).
Згідно матеріалів справи з метою визначення розміру спричиненої потерпілій особі шкоди було проведено автотоварознавче дослідження, результатом якого є звіт про оцінку майна № 325 (а.с.21-33).
За результатами проведеного автотоварознавчого дослідження було встановлено, що вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_3, складає 1 692,00 грн.
14.05.2014р. гр. ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою щодо виплати страхового відшкодування (а.с.19).
Як вбачається з позовної заяви, зазначена вище подія була визнана страховою та на підставі всіх одержаних документів, позивачем було складено Страховий Акт № 40044/1 від 25.05.2012р., а також розрахунок страхового відшкодування від 25.05.2012р. (Додаток № до Страхового Акту, а.с.36) та винесено Розпорядження №40044/1/1 від 25.05.2012 р. про виплату страхового відшкодування на загальну суму 1692,00 грн. (а.с. 38).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до платіжного доручення №1629 від 25.07.2012 року, заяви на виплату готівки №5394 від 08.06.2012 року виплатив страхове відшкодування в розмірі 1692,00 грн. (а.с. 39).
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 30.03.2012р. було встановлено вину гр. ОСОБА_2, а також підтверджено, що на момент вчинення ДТП працював в ТОВ "АВА-Експрес" та виконував свої трудові обов'язки, а тому просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 1 692,00 грн. страхового відшкодування.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").
Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1, 2, 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", встановлюється, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Матеріалами справи підтверджено , що на виконання умов договору та приписів чинного законодавства, позивачем було виплачено потерпілій особі гр. ОСОБА_3 - 1692,00 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
За приписами даної норми закону, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов відносяться:
1) перебування завдавача шкоди у трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем;
2) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових обов'язків).
Крім того, відповідно до пп. "в" п. 4.1.2.1 генерального договору № 015-001604/002ЦВ від 22.12.2011р., сторони передбачили, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після ДТП самовільно залишив місце пригоди.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що водій ОСОБА_2 під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з ТОВ "АВА-Експрес" та виконував свої трудові обов'язки, а тому саме відповідач повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.
Враховуючи вищевикладене, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА-Експерес", (вул. Юрія Кондратюка, 2, кв.28, м. Полтава, 36400; код ЄДРПОУ 32166090; р/р 26004859802516 Полтавське відділення Кременчуцької філії ПАТ "Кредитпромбанк"; МФО 331854) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 20344871; р/р 2650401301417 в АТ "БМ Банк", м. Київ; МФО 380913) в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 1692,00 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Погрібна С.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 14.11.2014 |
Номер документу | 41318541 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Погрібна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні