Рішення

від 06.11.2014 по справі 916/2177/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р.Справа № 916/2177/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг"

до відповідача: Приватного підприємства "Фірма Аіда"

про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 180 000 грн.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

суддя Погребна К.Ф.

суддя Никифорчук М.І.

Представники:

Від позивача: Макаренко О.О. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 180 000 грн.

У судовому засіданні від 09.10.2014р. оголошено перерву до 06.11.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма Аіда" про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 180 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2014 року порушено провадження по справі № 916/2177/14.

28.07.2014р. до господарського суду Одеської області надійшов відзив Приватного підприємства "Фірма Аіда" від 11.07.2014р. (вх. № 19530/14 від 28.07.2014р.) відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

29.07.2014р. до господарського суду Одеської області надійшли пояснення позивача по справі № 53 від 28.07.2014р. (вх. № 19685/14 від 29.07.2014р.).

У судовому засіданні від 31.07.2014р. представник позивача звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду справи № 916/2177/14 на 15 днів (вх. № 2-3151/14 від 31.07.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2014р. строк розгляду справи № 916/2177/14 було продовжено до 20.08.2014р.

13.08.2014р. до матеріалів справи надійшли пояснення позивача № 61 від 11.08.2014р. (вх. № 21316/14 від 13.08.2014р.) разом із довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" № 59 від 11.08.2014р.

У судовому засіданні від 14.08.2014р. представником відповідача було надано супровідний лист з додатками (вх. № 21419/14 від 14.08.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2014р. справу № 916/2177/14 було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Одеської області від 15.08.2014 року № 576 „Щодо призначення членів колегії" справу № 916/2177/14 було призначено до автоматичного розподілу для визначення складу колегії суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, по справі № 916/2177/14 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. справу № 916/2177/14 прийнято до колегіального провадження у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Мостепаненко Ю.І.

18.09.2014р. до матеріалі справи надійшли письмові пояснення позивача № 70 від 15.09.2014р. (вх. № 24353/14 від 18.09.2014р.).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 18.09.2014 року № 732 „Щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів" справу № 916/2177/14 було призначено до автоматичного розподілу для внесення змін до складу колегії суддів.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, по справі № 916/2177/14 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2014р. справу № 916/2177/14 прийнято до колегіального провадження у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Никифорчук М.І.

У судовому засіданні від 09.10.2014р. представником відповідача було надано супровідний лист з додатками (вх. № 26514/14 від 09.10.2014р.).

Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

05 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма Аіда" про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 180 000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України та наступні обставини. Між сторонами по справі в 2013 році проводились переговори щодо укладання договору на виконання будівельних робіт. На підтвердження своїх намірів Товариство з обмеженою відповідальністю "Софора Юг"перерахувало на р/р Приватного підприємства "Фірма Аіда" грошові кошти у розмірі 180 000 грн., а саме згідно з платіжними дорученнями № 57 від 24.07.2013р., № 68 від 29.07.2013р. та № 90 від 13.08.2013р. з призначенням платежу "сплата за виконані роботи, зг. ДГ № 40 від 24.07.2013р.". Проте, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" та Приватним підприємством "Фірма Аіда" договору укладено не було та роботи не проводились та зазначені кошти були перераховані помилково, без достатніх правових підстав.

Відповідач - Приватне підприємство "Фірма Аіда" проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 11.07.2014р. (вх. № 19530/14 від 28.07.2014р.) та зазначає наступне. Між сторонами по справі на початку липня 2013 року була досягнута домовленість щодо укладання договору підряду на виконання по облаштуванню системою вентиляції повітря у супермаркеті "Сільпо", розташованого у ТЦ "Сіті Центр" в м. Миколаєві по вул. Леніна, 98. Відповідачем було підготовлено та передано позивачу 22 липня 2013 року підписаний договір. Відповідно до пп. 1.1.1, 7.1 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" - Замовник, повинен був передати Підряднику - Приватному підприємству "Фірма Аіда" проектну документацію, на підставі якої Підрядник повинен був підготувати договірну ціну для Замовника. Але цього не було зроблено ні перед початком виконання робіт, ні під час їх виконання.

При цьому, як вказує відповідач у своєму відзиві, в зв'язку з тим, що строки виконання робіт були дуже малими та опит роботи з цим Замовником був позитивним, відповідач не дочекавшись підписання договору з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг", але за усною домовленістю з директором Шароварським В.В., 22 липня 2013 року почав виконувати роботи, передбачені договором. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" згідно домовленості перерахувало на протязі 20 днів, згідно з платіжними дорученнями № 57 від 24.07.2013р., № 68 від 29.07.2013р. та № 90 від 13.08.2013р. грошові кошти в якості авансу, хоча в платіжних дорученнях зазначено "згідно договору № 40 від 24.07.2013р. за виконані роботи". При цьому, в зв'язку з тим, що позивач не передав відповідачу проектну документацію, усі роботи виконувались тільки з усних розпоряджень і вказівок представника позивача та представника Замовника супермаркету "Сільпо" ОСОБА_3, які в свою чергу, ні як не оформлювались.

Проте, як вказує відповідач, ним всі роботи були виконані, були підготовлені виконавчі схеми, кошторисна документація та передана на розсуд Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг". Електронними листом від 23 вересня на 01.10.2013р. були назначені та проведені приймання виконаних робіт з вказівкою недоліків та термін їх усунення. Рукописний документ, підписаний трьома сторонами, від замовника, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" та від Приватного підприємства "Фірма Аіда" - це єдиний документ, який підтверджує перелік робіт та його виконання відповідачем. Після усунення всіх недоліків, 21.11.2013р. відповідач направив електронним листом позивачу, на ім'я директора Шароварського В.В. кошторисну документацію на суму 178 477,01 грн., але ці документи не були підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Софора Юг".

Також, обґрунтовуючи власні заперечення, відповідачем разом із супровідним листом (вх. № 26514/14 від 09.10.2014р.) були надані копії податкових накладних.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції відповідачем було надано копію довідки "Стан та зауваження по системам вентиляції та кондиціювання та строки виконання робіт" від 01.10.2013р., який в свою чергу було підписано, крім інших, представником генерального підрядника - позивача.

Позивачем, в свою чергу, під час розгляду справи були надані письмові пояснення № 53 від 28.07.2014р. (вх. № 19685/14 від 29.07.2014р.) відповідно до яких позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що з Приватним підприємством "Фірма Аіда" ще з 2011 року укладались різного роду договори, бухгалтерія відкрила старе платіжне доручення за цим контрагентом та методом копіювання заповнюючи у платіжному дорученні графу "призначення платежу" помилково вказала замість "аванс за виконання робіт" - "сплата за виконані роботи зг. ДГ № 40 від 24.07.2013р.". Проте, що у платіжних дорученнях було помилково вказане інше призначення платежу, замість "авансовий платіж", бухгалтерія доповіла керівництву підприємства 15.08.2013р. При цьому, оскільки керівники підприємств, що є сторонами у справі, не домовились про істотні умови договору та не уклали Договір, Приватне підприємство "Фірма Аіда" не виконувало ні які роботи на будівельному майданчику за адресою: "Логістичний центр", Одеська область, Біляївський район, землі Нерубайської сільської ради, масив 2, ділянки №№ 11, 12, 13 (за межами населеного пункту).

Крім того, як зазначає позивач, листом № 12 від 25.02.2014р. останній письмово звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 180 000 грн., який залишився без розгляду при тому, що даний лис відповідачем було отримано 15.03.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але ані мотивованої відмови щодо неповернення грошових коштів, ані грошових коштів на цей час від відповідача не надходило.

Отже, посилаючись на, крім іншого, положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що грошові кошти, які отримано Приватним підприємством "Фірма Аіда", є майном, набутим без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу.

При цьому, згідно з поясненнями позивача № 61 від 11.08.2014р. (вх. № 21316/14 від 13.08.2014р.) останній повідомляє, що на підприємстві ТОВ "Софора Юг" працівник з прізвищем, яке зазначено у представленому відповідачем "Стан та зауваження по системам вентиляції та кондиціювання та строки виконання робіт" від 01.10.2013р. біля посади генерального підрядника, не значиться, що також підтверджується довідкою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" № 59 від 11.08.2014р.

Водночас, щодо тверджень відповідача, що підтвердженням виконання робіт є наявність виданих позивачем податкових накладних, останній у своїх письмових поясненнях № 70 від 15.09.2014р. (вх. № 24353/14 від 18.09.2014р.) зазначає, що коригування податкового кредиту позивач може здійснювати тільки після повернення відповідачем грошових коштів та надання її копії скоригованої декларації та додатків до неї. А отже, наявність виписаних відповідачем податкових накладних, ніяким чином не підтверджує виконання відповідачем будь-яких робіт за вказані у податковій накладній Договором, оскільки заповнення цієї графи є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас, ч. 1 п. 1 Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за I півріччя 2013 р. зазначено, що за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями № 57 від 24.07.2013р. на суму 70 000грн., № 68 від 29.07.2013р. на суму 70 000 грн. та № 90 від 13.08.2013р. на суму 40 000 грн. з призначенням платежу "сплата за виконані роботи, зг. ДГ № 40 від 24.07.2013р." перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 180 000 грн.

При цьому, листом № 12 від 25.02.2014р. позивач письмово звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 180 000 грн., який відповідачем було отримано 15.03.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте, ані позивач, ані відповідач не заперечують того факту, що договору № 40 від 24.07.2013р. між сторонами укладено не було.

Більш того, згідно з пп. 96, 99 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 1 серпня 2005 р. N 668 підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Однак матеріали справи № 916/2177/14 не містять жодних доказів того, що роботи були виконані та між сторонами у справі були складені та підписані будь-які документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість, що свідчить про набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 180 000 грн. без достатньої на то правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" підлягають задоволену повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Аіда" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Генерала Плієва, буд. 10, кв. 75, р/р 26000043167101 в філії "Одеське РУ "АТ "Банк Фінанси і Кредит", МФО 328823, код ЄДРПОУ 33408150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софора Юг" (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/8, офіс 9, р/р 26001010112570 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Одесі, МФО 328618, код ЄДРПОУ 34597772) грошові кошти у розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 10.11.2014 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

суддя Погребна К.Ф.

суддя Никифорчук М.І.