Рішення

від 06.11.2014 по справі 916/2548/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р.Справа № 916/2548/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ"

до відповідача: Приватне підприємство "Агроспецпроект-Арсі"

про стягнення 53 424,03 грн.

Головуючий - Степанова Л.В.

Судді - Д'яченко Т.Г.

Желєзна С.П.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Лущик Ю.Л. за довіреністю

Суть спору: про стягнення 53 424,03 грн.

У судовому засіданні від 09.09.2014р. оголошено перерву до 11.09.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні від 09.10.2014р. оголошено перерву до 06.11.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватне підприємство "Агроспецпроект-Арсі" про стягнення заборгованості у розмірі 53 424,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 02/04/03 від 02.04.2012р. зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014р. порушено провадження у справі № 916/2548/14.

14.07.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника позивача (вх. № 18290/14 від 14.07.2014р.) про відкладення розгляду справи.

30.07.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" (вх. № 2-3141/14 від 30.07.2014р.) про зменшення заявлених позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 52 424,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

У судовому засіданні від 07.08.2014р. представником позивача було надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів (вх. № 2-3267/14 від 07.08.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. строк розгляду справи № 916/2548/14 було продовжено до 11.09.2014р.

08.08.2014р. до матеріалів справи надійшов відзив Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі" № 01-С/06/14 від 06.08.2014р. (вх. № 20702/14 від 08.08.2014р.) згідно з яким відповідач вважає, що наявними у справі матеріалами позивач не довів заборгованість відповідача за договором у розмірі 29 287,77 грн., цю заборгованість відповідач не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити.

08.09.2014р. до матеріалів справи надійшов супровідний лист представника відповідача разом із додатками до нього (вх. № 23278/14 від 08.09.2014р.).

У судовому засіданні від 09.09.2014р. представником позивача було надано заяву про зменшення заявлених позовних вимог (вх. № 2-3807/14 від 09.09.2014р.), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 50 924,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

10.09.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 23518/14 від 10.09.2014р.).

У судовому засіданні від 11.09.2014р. представником позивача було надано супровідний лист з додатками до нього (вх. № 23629/14 від 11.09.2014р.), а також заяву (вх. № 2-3862/14 від 11.09.2014р.) про зменшення заявлених позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 48 924,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2014р. справу № 916/2548/14 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 11.09.2014 року № 694 „Щодо призначення членів колегії" справу № 916/2548/14 було призначено до автоматичного розподілу для визначення складу колегії суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, по справі № 916/2548/14 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Желєзна С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2014р. справу № 916/2548/14 було прийнято до колегіального провадження у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Желєзна С.П.

У судовому засіданні від 09.10.2014р. представником позивача були надані додаткові пояснення по справі (вх. № 26511/14 від 09.10.2014р.), а також заяву (вх. № 2-4422/14 від 09.10.2014р.) про зменшення заявлених позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 47 924,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

У судовому засіданні від 06.11.2014р. представником відповідача були надані додаткові пояснення (вх. № 29324/14 від 06.11.2014р.) згідно з якими відповідач вважає, що наявними у справі матеріалами позивач не довів заборгованість відповідача за договором у розмірі 25 795 грн., цю заборгованість відповідач не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити.

Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

02 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Агроспецпроект-Арсі" (Покупець) було укладено договір поставки № 02/04/03 (надалі - договір № 02/04/03 від 02.04.2012р.) відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого відповідно до мов цього договору Постачальник постачає (передає) у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує продукцію, повний перелік якої, зазначається в узгоджених Сторонами специфікаціях (далі по тексту - „продукція"), що є невід'ємною частиною Договору. Предметом поставки є продукція, найменування, одиниця виміру, ціна та вимоги до якості визначаються у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до пп. 2.3, 2.3.3 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. Покупець зобов'язується оплачувати вартість Продукції, транспортних послуг та простоїв з вини Покупця, згідно з виставлених рахунків-фактур в порядку, передбаченому даним Договором.

Пунктом 2.3.5 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. передбачено, що Покупець зобов'язується при поставці бетонів надати Постачальнику перелік осіб, уповноважених приймати продукцію (за якістю та кількості) та складати замовлення на продукцію, зі зразками їх підписів згідно списку виданим Покупцем Постачальнику, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. поставка продукції здійснюється Постачальником згідно зі специфікацією, на підставі представленого Покупцем замовлення. Наявність замовлення є необхідною умовою для обміну продукції.

Пунктом 3.4 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. передбачено, що передача Постачальником продукції Покупцю здійснюється на підставі накладних окремими партіями (по частинам) в кількості та строки, узгоджені Сторонами, а при поставці бетонів з підписами про приймання згідно з п. 2.3.5.

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. умови оплати зазначаються у специфікації до договору. Оплати проводиться Покупцем в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Всі грошові розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України на підставі рахунка, направленого Покупцю факсимільним зв'язком, поштою або електронною поштою. Відсутність виставленого рахунку не є підставою для відмови від оплати Покупцем поставленої Постачальником продукції.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо одна зі сторін на протязі 20 днів до закінчення строку дії даного договору не направить іншій стороні у письмовій формі пропозицію про розірвання даного договору, він вважається пролонгованим на 1 (один) рік. Кількість пролонгацій даного договору не обмежена (п. 8.1 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р.).

Підписанням 02.04.2012р. специфікації, що є додатком № 1 до договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. сторони по справі погодили, що предметом договору поставки № 02/04/03 від 02.04.2012р. є наступний товар: бетон марки В10(М100), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 511 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В12,5(М150), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 553 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В15(М200), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 586 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В20(М250), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 640 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В25(М300), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 673 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В25(М350), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 697 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В30(М400), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 751 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В35(М450), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 814 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В40(М500), одиниця виміру - кубічний метр, вартість 871 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В25(М350)W6, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 751 грн. з урахуванням ПДВ; бетон марки В25(М350)W8, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 790 грн. з урахуванням ПДВ; розчин цементний марки М-75, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 507 грн. з урахуванням ПДВ; розчин цементний марки М-100, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 535 грн. з урахуванням ПДВ; розчин цементний марки М-150, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 595грн. з урахуванням ПДВ; розчин цементний марки М-200, одиниця виміру - кубічний метр, вартість 658 грн. з урахуванням ПДВ.

Крім того, відповідною специфікацією сторони погодили, що за кожну поставлену партію продукції, Покупець здійснює розрахунок на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

В подальшому, 01.12.2012р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. згідно з п. 2 якої ціна 1 куб. м. бетонної суміші при замовлені з проти морозними додаваннями збільшується на визначений у відповідній додатковій угоді розмір, визначений у грошовій формі.

Як зазначає позивач у своєму позові, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" було поставлено Приватному підприємству "Агроспецпроект-Арсі" продукцію на загальну суму 53 424,03 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 0012670 від 12.10.2012р. на суму 3 199,98 грн., № 0012657 від 12.10.2012р. на суму 2 559,98 грн., № 0012653 від 12.10.2012р. на суму 3 199,98 грн., № 0012643 від 12.10.2012р. на суму 2 559,98 грн., № 0012619 від 12.10.2012р. на суму 2 559,98 грн., № 0012605 від 12.10.2012р. на суму 2 559,98 грн., № 0012864 від 13.10.2012р. на суму 2 479,98 грн., № 0012863 від 13.10.2012р. на суму 1 983,98 грн., № 0012862 від 13.10.2012р. на суму 1 983,98 грн., № 0012861 від 12.10.2012р. на суму 1 983,98 грн., № 0012860 від 12.10.2012р. на суму 2 231,99 грн., № 0012859 від 12.10.2012р. на суму 1 983,98 грн., № 0001142 від 06.02.2013р. на суму 3 045 грн., № 0001143 від 06.02.2013р. на суму 3 045 грн., № 0001144 від 06.02.2013р. на суму 2 124 грн., № 0001184 від 06.02.2013р. на суму 2 436 грн., № 0001186 від 06.02.2013р. на суму 3 045 грн., № 0001187 від 06.02.2013р. на суму 3 045 грн., № 0001216 від 06.02.2013р. на суму 2 436 грн., № 0001235 від 06.02.2013р. на суму 3 349,50 грн. та № 0001236 від 06.02.2013р. на суму 3 270 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідачем були невиконані свої зобов'язання за договором поставки 02/04/03 від 02.04.2012р., не було проведено оплату за поставлену продукцію, у зв'язку з чим у Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі" утворилась заборгованість у розмірі 53 424,03 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватне підприємство "Агроспецпроект-Арсі" про стягнення заборгованості у розмірі 53 424,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 02/04/03 від 02.04.2012р. зобов'язань, а також положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

В подальшому, під час розгляду справи, позивачем неодноразово було надано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковими оплатами відповідачем заборгованості. Так, з урахуванням остаточної редакції вимог, викладених у заяві про зменшення заявлених позовних вимог (вх. № 2-4422/14 від 09.10.2014р.) позивач просить суд стягнути з відповідача 47 924,03 грн., судового збору у розмірі 1 827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

Відповідач - Приватне підприємство "Агроспецпроект-Арсі" заборгованість у розмірі 25 795 грн. не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з підстав, викладених у додаткових поясненнях (вх. № 29324/14 від 06.11.2014р.) та відзиві на позов № 01-С/06/14 від 06.08.2014р. (вх. № 20702/14 від 08.08.2014р.). Так, відповідач зазначає наступне. Станом на 31.12.2012р. дебет на користь Постачальника складав 49 128,53 грн. У 2013 році на виконання своїх зобов'язань за договором відповідач перерахував на рахунок позивача загальну суму 22 500 грн., про що свідчить платіжні доручення № 182 від 26.02.2013р., № 248 від 27.08.2013р., № 224 від 20.06.2013р., № 258 від 16.09.2013р., № 251 від 03.09.2014р., № 274 від 16.10.2013р., № 365 від 14.03.2014р., № 425 від 29.07.2014р., № 446 від 08.09.2014р., № 442 від 30.09.2014р, № 441 від 01.09.2014р., отже заборгованість за договором станом на 05.11.2014р. залишилась у сумі 22 128,53 грн. При цьому постачання товару постачальником вже не здійснюється.

Проте, як зазначає відповідач, позивач стверджує, що у 2013 році він поставив за договором товар ще на 25 795 грн. На доказ цього позивач додає до позовної заяви копії видаткових накладних № Ко-0001142, № Ко-0001143, № Ко-0001144, № Ко-0001184, № Ко-00011486, № Ко-0001187, № Ко-0001216, № Ко-0001235, № Ко-0001236 від 06.02.2013р. Однак, на даних накладних взагалі відсутня печатка відповідача, а є тільки невідомий підпис. Відповідачу взагалі невідомо кому постачався товар, зазначений у вищенаведених видаткових накладних. Відповідачем цей товар ніколи не отримувався. Водночас, позивачем в ході розгляду справи не було доведено поставку товару по спірним видатковим накладним.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 3.3 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. поставка продукції здійснюється Постачальником згідно зі специфікацією, на підставі представленого Покупцем замовлення. Наявність замовлення є необхідною умовою для обміну продукції.

Пунктом 3.4 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. передбачено, що передача Постачальником продукції Покупцю здійснюється на підставі накладних окремими партіями (по частинам) в кількості та строки, узгоджені Сторонами, а при поставці бетонів з підписами про приймання згідно з п. 2.3.5.

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. умови оплати зазначаються у специфікації до договору. Оплати проводиться Покупцем в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Всі грошові розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України на підставі рахунка, направленого Покупцю факсимільним зв'язком, поштою або електронною поштою. Відсутність виставленого рахунку не є підставою для відмови від оплати Покупцем поставленої Постачальником продукції.

Специфікацією від 02.04.2012р., що є додатком № 1 до договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. сторони по справі погодили, що за кожну поставлену партію продукції, Покупець здійснює розрахунок на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до пп. 2.3, 2.3.3 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. Покупець зобов'язується оплачувати вартість Продукції, транспортних послуг та простоїв з вини Покупця, згідно з виставлених рахунків-фактур в порядку, передбаченому даним Договором.

Так, як зазначає позивач, останнім на виконання вищенаведених положень договору № 02/04/03 від 02.04.2012р., з урахуванням здійснених відповідачем під час розгляд справи оплат за отриманий товар, було поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 47 924,03 грн. відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних та платіжних доручень.

При цьому, доказів того, що товар на суму у розмірі 25 795,50 грн., який за твердженням позивача було поставлено відповідачу згідно з видатковими накладними від 06.02.2013р. № Ко-0001142, № Ко-0001143, № Ко-0001144, № Ко-0001184, № Ко-00011486, № Ко-0001187, № Ко-0001216, № Ко-0001235, № Ко-0001236, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" надано не було.

Так, з наявних матеріалах справи копій видаткових накладних від 06.02.2013р. № Ко-0001142, № Ко-0001143, № Ко-0001144, № Ко-0001184, № Ко-00011486, № Ко-0001187, № Ко-0001216, № Ко-0001235, № Ко-0001236 не можливо ідентифікувати особу, якою було отримано відповідний товар. На зазначених видаткових накладних особою, що отримала товар значиться ОСОБА_4 в той час, як згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до витягу з нього від 22.10.2012р., керівником Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі" є Дмитров Андрій Олександрович. Крім того, спірні видаткові накладні не містять печатки Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі".

Таким чином, доказів поставки товару відповідачу на суму 25 795,50 грн. позивачем надано не було.

Пунктом 2.3.5 договору № 02/04/03 від 02.04.2012р. передбачено, що Покупець зобов'язується при поставці бетонів надати Постачальнику перелік осіб, уповноважених приймати продукцію (за якістю та кількості) та складати замовлення на продукцію, зі зразками їх підписів згідно списку виданим Покупцем Постачальнику, що є невід'ємною частиною даного договору.

При цьому, матеріали справи також не містять переліку осіб, уповноважених приймати продукцію (за якістю та кількості) зі зразками їх підписів згідно списку виданим Покупцем Постачальнику, як то передбачено умовами, укладеного між сторонами у справі договору.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та за наслідком здійсненого судом перерахунку, суд доходить висновку що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 22 128,53 грн.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" шляхом присудження до стягнення з Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі" заборгованості за отриманий останнім товар у розмірі 22 128,53 грн.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, окремими положеннями п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року передбачено, що вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В свою чергу позивачем, в обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача вартості витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн., було надано копію договору про надання послуг адвоката від 17.04.2014р., копію наказу № 2 від 01.09.2011р. про прийняття на посаду адвоката з 01.09.2011р. ОСОБА_6, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 27.05.2011р., а також платіжне доручення № 652 від 19.06.204р. на суму 3 000 грн.

Проте, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 500 грн.

Водночас, відповідно до окремих положень п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. встановлено, що якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що позивачем були зменшені позовні вимоги з огляду на здійснення відповідачем оплати суми основного боргу під час розгляду справи, тобто після подання позивачем позову до суду, судові витрати у відповідній частині покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд інших позовних вимог покладаються на позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агроспецпроект-Арсі" (68400, м. Арциз, вул. 28 Червня, 97, код ЄДРПОУ 37706545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, код ЄДРПОУ 19204231) заборгованість у розмірі 22 128 (двадцять дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 53 коп., судовий збір у розмірі 944 (дев'ятсот сороко чотири) грн. 84 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 500 (п'ятсот) грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 11.11.2014 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Д'яченко Т.Г

Суддя Желєзна С.П.